Карів
Ка́рів — село в Україні, у Червоноградському районі Львівської області. Населення становить 832 особи.
| село Карів | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Львівська область |
| Район/міськрада | Червоноградський район |
| Громада | Белзька міська |
| Код КАТОТТГ | UA46120010120053130 |
| Основні дані | |
| Засноване | 1490 |
| Перша згадка | 1490 (532 роки)[1] |
| Населення | 1023 |
| Площа | 4,59 км² |
| Густота населення | 230,28 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 80066 |
| Телефонний код | +380 3257 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°20′49″ пн. ш. 23°47′56″ сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
211 м |
| Водойми | оз. Обрище, р.Солокія |
| Найближча залізнична станція | Угнів |
| Відстань до залізничної станції |
5 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 80066, Львівська обл., Червоноградський р-н, с. Карів |
| Староста | Леуш М. |
| Карта | |
  Карів | |
 Карів | |
| Мапа | |
| |
Історія
На 01.01.1939 в селі проживало 2190 мешканців, з них 1970 українців-грекокатоликів, 40 українців-римокатоликів, 45 євреїв, 10 німців, 120 поляків, 5 польських колоністів міжвоєнного періоду[2]. Місцева греко-католицька парафія належала до Угнівського деканату Перемишльської єпархії. Село входило до ґміни Брукенталь Равського повіту Львівського воєводства Польської республіки. Після анексії СРСР Західної України в 1939 році село включене до Угнівського району Львівської області.
11.05.1944 в селі відбувся бій відділів УПА «Галайда», «Сіроманці», «Морозенка» з німцями.[3]. Він закінчився поразкою повстанців. УПА втратила 8 чоловік, чотири партизана були поранені. У полон здалися до 40 чоловік. Також загинули четверо мирних жителів. Німцям дісталося шість ручних кулеметів, крупнокаліберний кулемет і міномет[4].
Церква святої великомучениці Параскеви П'ятниці, перейшла з УПЦ МП до помісної Православної церкви України (ПЦУ). Таке рішення церковна громада прийняла у неділю, 6 січня 2019 року.[5]
На околицях села у 2017 році місцевими жителями випадково були знайдені археологічні артефакти римської доби (меч і металеві вироби). Подальші розкопки призвели до відкриття похованння германських племен ІІІ ст. н.е.[6]
Відомі люди
- д-р Остап Воронка — український галицький лікар, громадський та просвітній діяч, репресований більшовиками.[7]
- Дужі — родина українських громадських діячів.
- Нестор Іванина — уродженець села, український культурний діяч, письменник.
- Василь Макух — український правозахисник.
- Григорій Мазур псевдо «Калинович» — командир сотні «Месники-1» куреня УПА «Месники»[8][9]
- Матвіяс Іван Григорович — провідний науковий співробітник Інституту української мови НАН України, доктор філологічних наук, професор, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки.
- Віктор Матюк — український композитор, сільський священник УГКЦ.
- Юрій Мельник (1889—1919) — чотар УГА, герой визвольних змагань 1918 — 20-х років.
- Андрій Ментух — польський та український художник.
- Яким Хомінський — уродженець села, син пароха, директор львівської поліції, двічі обраний послом до Галицького сейму (1861 і 1863 років).
Примітки
- Голос з-над Бугу
- Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939посилання=. — Вісбаден, 1983. — с. 64.
- Бій на відтинку Карів-Вандзін з німецькою шуцполіцією.
- Motyka G. Ukraińska partyzantka 1942-1960. - Warszawa, 2006. - s. 227
- Ще одна парафія УПЦ МП на Львівщині перейшла до помісної Православної церкви.
- Цензор.НЕТ. Під час розкопок на Львівщині знайшли унікальні артефакти часів Римської імперії. ФОТОрепортаж. Цензор.НЕТ (укр.). Процитовано 5 січня 2022.
- Воронка Остап Денисович // Реабілітовані історією. Тернопільська область : у 5 кн. / О. Бажан, Є. Гасай, П. Гуцал (упорядники). — Тернопіль : Збруч, 2008. — Кн. 1. — С. 584. — ISBN 978-966-528-297-6.
- Сокальщина. Книга пам'яті України. 1914—1990 — С. 262.
- Партизанськими дорогами з командиром «Залізняком». Архів оригіналу за 17 грудня 2014. Процитовано 13 грудня 2012.
Посилання
- Паролі повстанської битви. Живопис. Поезія (автор: Івасейко Степан) Портрет «Григорій Мазур, (псевдо „Калинович“), сотенний УПА»