Касіян Сакович

Касіян Калі́кст Сако́вич гербу Корвін (бл. 1578 — 1647, Краків) — руський (український) шляхтич, церковний діяч і письменник-полеміст, ректор Київської братської школи у 1620—1624 роках. Представник боярського роду Саковичів. Писав книжною українською та польською мовами[3].

Касіян Сакович
Лицар із самопалом з «Віршів на жалісний погреб шляхетного рицаря Петра Конашевича Сагайдачного» (1622)
Народився 1578[1]
Потелич
Помер 1647[2][1]
Краків, Річ Посполита
Країна  Річ Посполита
Діяльність поет
Alma mater Замойська академія
Мова творів польська і Русинська
Конфесія православ'я
Рід Q63531243?
 Висловлювання у Вікіцитатах
 Роботи у  Вікіджерелах

Біографія

Дитинство, юність, православний період життя

Народився близько 1578 року у священичій родині в містечку Потеличі (Белзька земля; інша назва Подтеличі) неподалік Рави-Руської. Згідно з К. Несецьким, походив з литовського роду Саковичів гербу Корвін.

Навчався у Замойській академії, в Любліні, у Краківській Академії. Був домашнім виховником Адама Киселя. Видав друком працю «Проблеми або питання природи людини…», яку присвятив Лаврентію Древинському. Також до «Проблем…» додав «Передмови до актів весільних та погребових» (їх повторно виголосив у 1626 році у Ярославі).

У 1620 — 1624 роках, бувши ченцем, став ректором Київської Братської школи. У 1624 році на прохання Л. Древинського переїхав до Любліна, де протягом року був проповідником церкви місцевого православного братства.[4]

Унійний та католицький періоди

У Любліні в 1625 році став греко-католиком, як вдівець став монахом-василіянином. Ймовірною причиною цього були приязні стосунки з князем Олександром Заславським.[4] У 1626 році став архимандритом Хрестовоздвиженського монастиря у Дубному. У 1634 єпископ Єремія Почаповський позбавив його сану архимандрита.[5]

13 вересня 1640 написав брошуру під назвою «Календар старий, в якому явні та очевидні помилки…», присвячену Данилу Єло-Малинському. Того ж року урочисто зачитав її у Вільно.

У 1640 (за даними Садока Баронча, склав повноваження на Луцькому синоді 1631 року) перейшов на латинський обряд за дозволом Папи Урбана VIII і вступив до ченців-авґустиніанів монастиря св. Катажини у Кракові. Потім вів мандрівне життя. Помер, за даними Стебельського, 1647 року в Кракові.[6]

Доробок

К. Сакович був обдарований визначним письменницьким хистом. Перший твір з філософської тематикою «Проблеми» видрукував польською мовою у Кракові 1620 року. 1622 року в Києві видав написані тодішньою книжною «руською» мовою «Вірші на жалісний погреб шляхетного рицаря Петра Конашевича-Сагайдачного» за зразками силабічної барокової поезії[7].

Брав участь в друкуванні «Апології» Мелетія Смотрицького (Львів, 1628); за це був відлучений від церкви на Київському православному соборі під час служби 14/24 серпня 1628 року всіма єпископами-учасниками[8].

З інших його творів найважливіші:

Примітки
  1. Czech National Authority Database
  2. NUKAT — 2002.
  3. Касіян Сакович. Вірші на жалісний погреб шляхетного рицаря Петра Конашевича-Сагайдачного, 1622 р. // Українська суспільно-політична думка XVI—XVII ст. Переклади текстів XVI—XVII ст. / Тисяча років української суспільно-політичної думки. У 9-ти т. — К.: Дніпро, 2001. Т. 2. Кн. 1. — XVI ст. / Упор., передм., приміт. В. Шевчука. — 560 с. — ISBN 966-578-039-5.
  4. Szegda M. Sakowicz (Isakowicz) Kalikst… — S. 343.
  5. Там само. — S. 344.
  6. Barącz S. Kassyan Sakowicz… — S. 3.
  7. Сакович Касіян Каліст (1578—1647) // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж—Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995.
  8. Frick D. A. Smotrycki Maksym (Maksenty), imie zakonne Melecjusz (Meletij) (ok. 1577—1633) // Polski Słownik Biograficzny. — Warszawa — Kraków : Polska Akademia Nauk, Polska Akademia Umiejętności, 1999. — T. XXXIX/3, zeszyt 162. — S. 361. (пол.)

Джерела

Література

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.