Катерина Парр

Катерина Парр народилася близько 1512 року і була першою дитиною в родині сера Томаса Парра і леді Мод Грін. Місце народження достеменно невідомо — це могло статися і в батьківському замку Кендал в графстві Уестморленд, і в Лондоні, де сімейство Парр володіло будинком в районі Блекфрайерс.

Дитинство Катерини Парр пройшло в замку Кендал, яким її рід володів з XIV століття. Рано втративши батька (він помер в 1517 році), Катерина відчула себе дорослою і відповідальною за свої вчинки. Вона багато і охоче вчилася, хоча вивчення іноземних мов і філософії не входило в «програму» виховання знатної леді XVI століття.

Юній Катерині Парр було всього 14 або 15 років, коли її видали заміж за літнього шістдесятилітнього лорда Едварда Боро. Весілля відбулося в 1526 році. Сімейне життя подружжя була цілком щасливим. Причому Катерина зуміла стати справжнім другом для дітей лорда Боро, які були майже вдвічі старші своєї мачухи. Однак в 1529 році леді Боро стала вдовою.

1530 року молода вдова отримала нову пропозицію шлюбу від Джона Невілла, лорда Латімера, теж вдівця. Прийнявши пропозицію, Катерина переселилася до чоловіка в Снейп-Касл. Тут вона знову опинилася в ролі мачухи — Латімер мав дочку Маргарет від першого шлюбу.

У другій половині 1530-х років Латімер часто бували при дворі короля, і Генріх VIII ставився до цієї пари досить дружньо.

Після страти своєї п'ятої дружини, Катерини Говард, Генріх все частіше звертав увагу на розумну і привітну леді Латімер. Їй був 31 рік, що за мірками XVI століття не вважалося віком юності, однак, король і сам був далеко не молодий.

Лорд Латімер в той час був уже тяжко хворий і жодних надій на одужання не залишалося. Коли 1543 він помер, король почав наполегливо залицятися до леді Латімер.

Ліворуч Генріх VIII. Портрет роботи Ганса Гольбейна Молодшого, праворуч Катерина Парр, близько 1545

Першою реакцією леді Латімер на пропозицію короля стати його «втіхою в старості» був переляк. Генріх не залишив свого наміру одружуватися на Катерині, і вона погодилася.

12 липня 1543 року в королівській каплиці Хемптон-Корта відбулося вінчання. Весілля було зіграно в Віндзорі, де королівський двір залишався до серпня.

З перших днів спільного життя з Генріхом Катерина намагалася створити йому умови нормального сімейного життя. Особливою увагою користувалася принцеса Єлизавета, дочка страченої Анни Болейн.

Між мачухою і падчеркою зав'язалася міцна дружба — вони вели активну переписку і часто влаштовували філософські бесіди. З іншою дочкою Генріха, принцесою Мері, королева не мала настільки тісних стосунків. Причиною тому була релігійна нетерпимість католички Мері до протестантки Катерини Парр. Принц Едуард не відразу перейнявся любов'ю до мачухи, проте вона зуміла привернути і його на свою сторону. Крім того, королева уважно стежила за навчанням спадкоємця престолу.

У 1545—1546 роках здоров'я короля погіршилося настільки, що він уже не міг повною мірою займатися вирішенням державних проблем. Однак, недовірливість і підозрілість короля набували загрозливого характеру. Катерина кілька разів була на краю загибелі: у королеви були впливові вороги, і король міг повірити їм, а не дружині. На той момент страти королев в Англії вже мало кого дивували. Король кілька разів ухвалював рішення про арешт Катерини, але кожен раз відмовлявся від цього кроку. Причиною королівської немилості був в основному радикальний протестантизм Катерини, захопленої ідеями Лютера. 28 січня 1547 Генріх VIII помер. А вже в травні того ж року вдова королева вийшла заміж за Томаса Сеймура, рідного брата Джейн Сеймур.

Надгробок Катерини Парр в замку Садели Глостершир

Томас Сеймур був людиною далекоглядною і, зробивши пропозицію леді Катерині, він розраховував стати чоловіком регента. Однак, його надії не виправдалися. Крім того, доньки Генріха, принцеси Єлизавета й Марія, поставилися до шлюбу неприязно. Едуард навпаки — висловив захоплення тим, що його улюблений дядько і не менш кохана мачуха створили сім'ю.

Сімейне життя лорда Сеймура і колишньої королеви не було щасливим. Вже немолода Катерина ревнувала привабливого чоловіка до всіх юних красунь. Існує версія, що і юна принцеса Єлизавета відчувала любов до Томаса Сеймура, а останній відповідав їй взаємністю. Однак, це припущення не має серйозних підтверджень.

Коли Катерина завагітніла, Томас Сеймур знову перетворився на відданого чоловіка. В кінці серпня 1548 року в них народилася дочка Мері. Сама ж Катерина Парр померла 5 вересня 1548 роки від пологової гарячки, розділивши долю багатьох жінок своєї епохи.

Незважаючи на те, що Парр була заміжня чотири рази, Мері Сеймур була її єдиною дитиною. Про її подальшу долю практично нічого не відомо; коли батька її було страчено, а його маєток конфісковано, вона залишилася сиротою на вихованні у близької подруги королеви, герцогині Саффолк. Востаннє вона згадується 1550 року в дворічному віці; можливо, вона померла в дитинстві або прожила життя в безвісності (про що існує ряд припущень, що ґрунтуються на неоднозначних аргументах).

• Катерина Парр є головною героїнею роману Джин Плейді «Шоста дружина Генріха VIII» (англ. The Sixth Wife The Sixth Wife), 1953 рік.
• Катерині Парр присвячений роман Елізабет Фрімантл «Гамбіт королеви».
• Катерина Парр — головна героїня роману Філіппи Грегорі «Приборкання королеви».
• У телесеріалі каналу Showtime «Тюдори» в ролі Катерини Парр знялася Джоелі Річардсон.

• Парр, Екатерина // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
• Линдсей, Карен. {{{Заголовок}}} / Пер. с англ. Т. Азаркович. — [[{{{1}}} (станція метро)|{{{1}}}]] : КРОН-ПРЕСС, 1996. — 336 с. — 10 000 прим. — ISBN 5-232-00389-5.
• Перфильев, Олег. {{{Заголовок}}}. — [[{{{1}}} (станція метро)|{{{1}}}]] : ОЛМА-ПРЕСС, 1999. — 415 с. — 7 000 прим. — ISBN 5-224-00599-X.

• Галерея Тюдорів
• Династія Тюдорів в кінематографі
• Англійська сайт про Тюдорах