Кафедральний собор Воскресіння Христового (Київ)

Кафедра́льний собо́р Воскресі́ння Христового — кафедральний собор Української православної церкви Московського патріархату в Києві поблизу станції метро Либідська. Перебуває у стані будівництва.

Кафедральний собор Воскресіння Христового
Проєкт собору
50°24′31″ пн. ш. 30°31′40″ сх. д.
Тип споруди церква
Розташування  Україна, Київ
Архітектор О. Калиновський
Початок будівництва 4 квітня 2010
Стиль Візантійська архітектура
Належність Українська православна церква (Московський патріархат)
Адреса Залізничне шосе, 3
Епонім Воскресіння Христа
Вебсайт sobor.in.ua
Кафедральний собор Воскресіння Христового (Київ) (Київ)
 Кафедральний собор Воскресіння Христового у Вікісховищі

Настоятель собору — митрополит Київський і всієї України УПЦ МП Онуфрій (Березовський).

Історія

Після утворення Української православної церкви у 1992 році її кафедральний Володимирський собор та митрополича резиденція на вулиці Пушкінській відійшли до Київського патріархату. Резиденцію Володимира (Сабодана), предстоятеля УПЦ (МП), тієї частини УПЦ, яка залишилася в єдності з Російською православною церквою, облаштували в Києво-Печерській лаврі. Функції кафедрального собору стала виконувати Трапезна церква святих Антонія і Феодосія Печерських у Верхній лаврі.

31 травня 2007 року Священний синод УПЦ МП  схвалив рішення про будівництво Кафедрального собору УПЦ на честь Воскресіння Христового.[1]. Настоятелем собору призначено митрополита Київського Володимира (Сабодана), благочинним собору — протоієрея Віталія Русінку, відповідальним за будівництво перед Синодом — митрополита Донецького і Маріупольського Іларіона (Шукала). 2 червня того ж року митрополит Київський Володимир освятив місце будівництва. 14 листопада 2007 року Синод оголосив всеукраїнський збір пожертв на будову собору і схвалив ідею факсимільного видання Пересопницького Євангелія, кошти від реалізації якого будуть направленні на будівництво.

20 квітня 2008 року митрополит Володимир (Сабодан) освятив поблизу майбутнього собору дерев'яну Церкву всіх святих, настоятелем якої було призначено єпископа Переяслав-Хмельницького Олександра (Драбинка)[2]. 27 квітня того ж року, на Великдень, на площі перед церквою було відправлено вечірню, що згодом стало щорічною традицією. 19 червня архітектурно-містобудівна рада Києва затвердила проєкт собору[3]. 11 листопада 2008 року Синод утворив Фінансову комісію будівництва собору на чолі з архієпископом Вишгородським Павлом (Лебедем). Його було також призначено головою Піклувальної ради[4]. 9 липня 2009 року замість митрополита Донецького Іларіона відповідальним за будівництво собору було призначено митрополита Черкаського Софронія (Дмитрука)[5]. 23 листопада 2009 року поблизу місця будівництва було відкрито галерею «Собору» — експозиційний центр УПЦ.

11 лютого 2010 року митрополит Володимир освятив на будмайданчику бурову техніку й перші дослідні палі. 4 квітня того ж року, на Пасху, предстоятель УПЦ заклав у фундамент кафедрального собору перший камінь з мощами святих і благословенну грамоту на початок будівництва. 16 грудня 2010 року Митрополит Володимир звершив на будівельному майданчику подячний молебень з приводу облаштування останньої палі у фундамент собору. 15 квітня 2011 року Предстоятель УПЦ очолив урочисту церемонію укладання головної фундаментної плити кафедрального собору на честь Воскресіння Христового. 17 квітня 2011 року у Вербну неділю, на будмайданчику завершили укладання ростверку — бетонування монолітної фундаментної плити собору. 24 липня 2013 року в день пам'яті святої рівноапостольної княгині Ольги, Митрополит Володимир (Сабодан) звершив чин малого освячення нижнього храму на честь апостола Андрія Первозванного і рівноапостольного князя Володимира на першому поверсі споруджуваного кафедрального собору.

.

Проєкт

Проєкт Собору Воскресіння Христового розробив колектив архітекторів майстерні «Visac» будівельної корпорації «Столиця» на чолі з головним архітектором О. Калиновським.

Кафедральний собор УПЦ на честь Воскресіння Христового стане найбільшим не лише в Україні, але й у всій Східній Європі: одночасно в ньому зможуть перебувати на богослужінні близько 5000 осіб. Він також буде найвищим православним храмом в Європі. Проєктована висота Свято-Воскресенського кафедрального собору від землі до надкупольного хреста — 120 метрів.

У комплексі з собором споруджують «духовно-просвітницький центр», до якого входитимуть адміністративно-офісні приміщення, конференц-зала на 1000 місць, шість залів для засідань, навчальний заклад, телестудія, готель для прочан на 125 місць, трапезна, спортивна зала, крамниці церковної та сувенірної продукції. Споруджується також чотириярусна дзвіниця й будиночок резиденції настоятеля з окремою церквою, розрахованою на 150 парафіян. Поблизу собору збережуть озеро.

Примітки
  1. Журнали засідання Священного Синоду Української Православної Церкви від 31 травня 2007 року. Архівовано 15 жовтня 2011 у Wayback Machine. Офіційний сайт Української православної церкви
  2. Журнали засідання Священного Синоду Української Православної Церкви від 14 листопада 2007 року. Архівовано 10 жовтня 2011 у Wayback Machine. Офіційний сайт Української православної церкви (Московського патріархату)
  3. КИЇВ. Архітектурно-містобудівна рада затвердила проект Свято-Воскресенського кафедрального собору. Архівовано 6 січня 2012 у Wayback Machine. Офіційний сайт Української православної церкви (Московського патріархату) — (сторінка відсутня)
  4. Журнали засідання Священного Синоду Української Православної Церкви від 11 листопада 2008 року. Архівовано 31 серпня 2011 у Wayback Machine. Офіційний сайт Української православної церкви (Московського патріархату)
  5. Журнали засідання Священного Синоду Української Православної Церкви від 9 липня 2009 року. Архівовано 10 жовтня 2011 у Wayback Machine. Офіційний сайт Української православної церкви (Московського патріархату)

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.