Київське плато

Київське плато — підвищена ділянка Придніпровської височини, яка лежить на правому березі Дніпра. Найвищою точкою Київського плато вважається висота, на якій лежить село Великий Букрин Миронівського району Київської області, відомий також в історії Другої світової війни як Букринський плацдарм — місце легендарної і водночас надзвичайно кровопролитної битви між радянськими та німецькими солдатами за цю стратегічну висоту. Висота Букринського плацдарму — 241 метр над рівнем моря.

Букринський плацдарм
Київське плато
Фізична карта України
Правий берег Дніпра біля селища Витачів Київської області
Берег Київського плато біля міста Ржищів (Київська область)

Географія

Київське плато тягнеться вузькою смугою на правому березі річки Дніпро, від північно-західної частини Києва до Канева Черкаської області. Крайньою південною точкою Київського плато вважається гирло річки Рось. Загальна протяжність з півночі на південь становить близько 180 км.


Геоморфологія

Переважають ерозійні форми рельєфу: яри і балки. Має місце денудаційне перенесення гірських порід річкою Дніпро. Найпоширенішими формами рельєфу є ті, що утворилися в результаті водної ерозії (флювіальні та гляціальні форми рельєфу, а також гравітаційні форми (зсуви та обвали — переважно на крайньому правому березі Дніпра), на формування яких впливає також і сила Коріоліса. Серед антропогенних форм рельєфу є типові середньовічні кургани (Красуха у селі Витачів та Дівич-Гора у селі Трипілля), а також залишки Змієвих Валів.

Геологія

В основі тектонічної будови Київського плато лежить Український кристалічний щит. Ця структура є своєрідною його окраїною. Київське плато дуже бідне на промислово значимі корисні копалини. Є незначні поклади гончарної глини, мергелів та піску.

Поверхневі води

Київське плато дуже посічене постійними водними потоками. Саме річки є головними рельєфоутворюючими факторами цієї місцевості. На Київському плато лежать гирла річок: Ірпінь, Либідь, Стугна, Красна, Бобриця, Сквирка, Леглич та Рось. Витоки річок: Росава, Росавка, Горохуватка. Найбільші озерні улоговини: озеро Кадьяк поблизу села Германівка, озеро Стрількове в урочищі «Калинове» біля селища Халеп'я та Великий Витачівський брід.

Заповідні території

В межах Київського плато знаходиться Канівський Національний заповідник, урочище Калинове та городище древнього міста Святополч. Канівський заповідник вважається унікальною природоохоронною територією в Україні, де збереглися реліктові види рослин та понад 85 видів тварин, що занесені до Червоної книги України.

Київське плато. Берег Дніпра біля с. Витачів

Історія

Київське плато вважається історичною серцевиною Древньоруської держави — Київської Русі. Центр розселення полян в VI–VIII ст. Найдревніші полянські поселення в межах Київського плато: Київ (заснований близько V століття), Вишгород (засн. бл. V ст.), Витичів (засн. бл. V ст.), Білогородка (засн. бл. IX ст.), Васильків (засн. 988), Трипілля (засн. 1032), Канів (засн. бл. 1080), Святополч (засн. 1096, та зруйнований у 1223), Ржищів (засн. 1151), та ін. Традиційно ці землі належали до Київського князівства (див. також Куявія). Виявлено залишки поселень часів Трипільської , зарубинецької, черняхівської культур.

Див. також

Джерела

    Література

    Посилання
    This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.