Кларк Едвард Денієл

Навчався в Кембриджі у Коледжі Ісуса і, починаючи з 1790 р. здійснив чимало подорожей, до того ж відвідав навіть Російську імперію (між іншим, Фінляндію, Область донських козаків і Кубані, Крим).

Був професором мінералогії в Кембриджі. Хімічні дослідження привели його до винаходу паяльної трубки для скла.

Відвідавши Фракію і Македонію, він, з метою мінералогічних досліджень, здійснив поїздку по Болгарії, Валахії та Угорщині.

Бібліотеці Кембриджу подарував багато зібраних ним під час подорожей мармурових скульптурних творів, у тому числі колосальну статую Елевзинську Цереру, про яку він написав в 1803 р. статтю.

Англія зобов'язана йому також чудовим саркофагом з написами на трьох мовах, який Кларк помилково вважав за гробницю Олександра Великого. Грецькі і східні його рукописи знайдені на Патмосі знаменитий кодекс Платона, придбані Оксфордським університетом.

Від 1815 р. був почесним членом Прусської академії наук[3].

У 1819 р. він був одним із засновників Кембриджського філософського товариства.

Після чого він вважав[4]

	У своїй подорожі (через Україну) ми ясно бачили, що Україна є цілком інакша від москвинів раса людей. Вже самий зовнішній вигляд кидається в очі. Українці високі, сильно збудовані, мають інтелігентне обличчя, стрункі, з гордою легкою ходою, симпатичним поглядом. Повна протилежність до москвинів. Українці є щирі, щедрі, гостинні, ввічливі, працьовиті, релігійні. Москвини ж мають прикмети, цілком протилежні цим. Перша оселя українців, яку ми бачили, називалася Локова Слобода. Всі хати там були побілені вапном, як у нашім Велзі (в Англії). Українці хати білять щороку і дуже дбайливо. Подорожний може подумати, що він не в кількох кілометрах від Московщини, а в Голландії. Все всередині регулярно миється, навіть стеля і сволок. Столи і лавки аж блищать від частого миття та натирання, що нагадує нам внутрішній вигляд домів у Норвегії. Двори, конюшні, стодоли і все, що до них належить, показують працьовитість і охайність українців. У їхніх маленьких кухнях ми бачили в кожному закутку скрупульозну чистоту і порядок, у протилежність до темних, брудних, повних диму, смердючих московських хатів. Посуд і начиння завжди виварені і вичищені, а не брудні і смердючі, як у москвинів. Українці тримають багато домашньої птиці і худоби. їхні садки повні овочевих дерев, а перед хатою чудовий килим квітів, що дає англійський вигляд їхнім домам. Українські хати мають велзьку зовнішність, норвезьку внутрішність, а своїми садками та стодолами виглядають на англійські ферми. Взагалі, в українців не знайдено навіть натяку на бруд чи комашню — блощиці, таргани, які зустрінете в кожній московській хаті тисячами… З Павловська ми поїхали до Козинського хутора — села з мішаним населенням — москвинами і українцями. Ми не потребували і питати: хто є хто, бо ж впадала в очі разюча різниця між тими двома народами, хоч би в одній чистоті й охайності… Конюшня української поштової стації на 20 коней своєю чистотою і порядком могла б успішно конкурувати з конюшнею шляхтича в Англії. Хата бідного сільського старости також чудова: кожна найменша річ там була чистенька, в порядку і на своїм місці, сміття ніде не видно. Після Московщини це для нас було надзвичайно приємною несподіванкою. Я радше обідав би на підлозі української хати, ніж за столом московського князя
— E. D. Clarke. «Travels in Russia, Tartary, and Turkey»

Про Крим

	У Бахчисараї росіяни задовольнили своє варварське задоволення руйнуванням і знищили зовсім цю столицю
— Едвард Кларк[5]

• Testimony of Authors respecting the Colossal Statue of Ceres in the Public Library, Cambridge (8vo, 1801—1803) ,
• The Tomb of Alexander, a Dissertation on the Sarcophagus brought from Alexandria, and now in the British Museum (4to, 1805),
• A Methodical Distribution of the Mineral Kingdom (fol., Lewes, 1807),
• A Description of the Greek Marbles brought from the Shores of the Euxine, Archipelago and Mediterranean, and deposited in the University Library, Cambridge (8vo, 1809),
• Travels in various Countries of Europe, Asia and Africa (4to, 1810—1819; 2nd ed., 1811—1823).

• М. М. Варварцев. Кларк Едвард-Даніель // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2007. — Т. 4 : Ка — Ком. — С. 341. — 528 с. : іл. — ISBN 978-966-00-0692-8.
• Кларк Едуард Данієл. // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.. — Т. 5. — 1980.
• Кларк Едвард Даніель. // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж—Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — Т. 3. — 1959.
•  Hugh Chisholm, ред. (1911) «Clarke, Edward Daniel» // Encyclopædia Britannica (11th ed.) V. 6 Cambridge University Press (англ.)
• Кларк, Эдвард Даниэль // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)

• Клерк Едвард Даніель // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1959. — Т. 3, кн. V : Літери К — Ком. — С. 652. — 1000 екз.
• Едвард Даніел Клерк // Вінтоняк Олекса. Україна в описах західноєвропейських подорожників другої половини XVIII століття. — Львів; Мюнхен: Дніпрова хвиля, 1995. — C. 23.