Клаус Манн

Кла́ус Манн (нім. Klaus Mann; 18 листопада 1906, Мюнхен — 21 травня 1949, Канни) — німецький письменник, старший син Томаса Манна. Писав німецькою та англійською мовами.

Клаус Манн
нім. Klaus Mann
Народився 18 листопада 1906(1906-11-18)[1][2][…]
Мюнхен, Німецька імперія[1]
Помер 21 травня 1949(1949-05-21)[2][3][…] (42 роки)
Канни[1]
·передозування ліків
Поховання Гран-Жас
Країна  Німецька імперія
 Веймарська республіка
 Німеччина
 США
Національність німці
Місце проживання Мюнхен
Баварія
Діяльність письменник, перекладач, сценарист, літературний критик, журналіст, прозаїк-романіст, автор, поет, автобіограф
Сфера роботи роман
Alma mater Гімназія Вільгельмаd
Мова творів німецька[2] і англійська
Жанр роман, театр, автобіографія і оповідання
Батько Томас Манн[4]
Мати Катя Манd[4]
Брати, сестри Monika Mannd[4], Elisabeth Mann Borgesed[4], Еріка Маннd[4], Golo Mannd[4] і Michael Mannd[4]
 Клаус Манн у Вікісховищі

Біографія

Клаус Манн народився 18 листопада 1906 року в Мюнхені в родині Томаса і Каті Манн. Про свою сім'ю він говорив як про «проблемне щастя». До 1922 року він навчався в гімназії Вільгельма (Мюнхен); за його власними словами, він зневажав і ненавидів школу. Удома він нерідко засмучував батька своїми витівками. Батьки віддали сина, а потім і дочку Еріку на виховання в приватний інтернат у Хохвальдхаузені. Коли інтернат закрили, Еріка повернулася до Мюнхена, а Клаус перейшов у приватну школу в Залем. Там він справив враження самовдоволеного та не по роках розвиненого і здатного хлопчика. Йому порекомендували вільну школу педагога-реформатора Пауля Гехеба. Клаус навчався в школі Гехеба в Оберхамбасі з вересня 1922 по червень 1923, а потім кинув її за власним бажанням. Він був дуже вдячний як самій школі, так і її керівнику, але інші школи вирішив не відвідувати. У першій п'єсі Клауса Манна «Аня і Естер» відображена його життя в приватних школах-інтернатах.

Залишивши школу, Клаус Манн відправився зі своєю сестрою Ерікою до Берліна; так почалося його життя в готелях, пансіонах або у друзів.

Через чутки про гомосексуальність Клаус Манн нерідко піддавався нападкам, але в 1924 році він був заручений з актрисою Памелою Ведекінд, дочкою Франка Ведекінда.

Навесні 1925 року він подорожував Європою і закохався в Париж. З 18 років він працював критиком у газеті «12-Uhr-Blatt» у Берліні.

Перші успіхи

Короткі оповідання Клаус Манн почав писати в 1924, а вже в наступному році його перше оповідання було опубліковано.

У 1925 році в Гамбурзі була поставлена ​​його п'єса «Аня і Естер» за участю Памели Ведекінд, Еріки Манн і Густафа Грюндгенса. П'єса викликала скандал, оскільки в ній описувалася історія двох лесбійок. 24 липня 1926 року Еріка Манн вийшла заміж за Грюндгенса. У 1927 році в лейпцизькому театрі відбулася прем'єра п'єси «Ревю чотирьох», в якій грали обидві закохані пари; з цим спектаклем вони гастролювали по Німеччині.

Разом із сестрою Ерікою Клаус в 1927 році подався у багатомісячну подорож до США, Японії, Кореї та СРСР; записки про їхні пригоди в 1929 році було опубліковано під назвою «Навколо». Завдяки всесвітньої популярності батька, йому та його друзям усюди були раді. Гроші вони заробляли лекціями або отримували від батьків, але після повернення з подорожі загрузли у боргах. У 1929 році Томас Манн отримав Нобелівську премію і розплатився за боргами своїх дітей.

Еміграція і смерть

Після приходу нацистів до влади в Німеччині в лютому 1933 року, Клаус Манн разом з батьками покинув країну. Жив спочатку в Парижі, потім в Амстердамі.

Він був присутній на I з'їзді письменників СРСР (липень 1934), був військовим кореспондентом у Іспанії. У 1936 році він емігрував до Сполучених Штатів і в 1943 році отримав американське громадянство. У роки Другої світової війни служив в американській армії, воював у Північній Африці і в Італії.

Клаус Манн помер у Каннах в 1949 році від передозування снодійним — покінчив життя самогубством. Похований на кладовищі Гран-Жас.

Творчість

Найвідомішим романом Клауса Манна є «Мефістофель. Історія однієї кар'єри», написаний в 1936 і в тому ж році виданий спочатку в Амстердамі, потім в Москві[5]. Роман оповідає про життя Хендріка Хефгена, процвітаючого актора, режисера і інтенданта столичного театру. Хендрік Хефген зраджує свій талант заради кар'єри, положення і грошей. Ставши на шлях компромісів зі своєю совістю, Хефген стає співучасником злочинів фашистського режиму. «Мефістофель» — роман про взаємини влади і творчої особистості.

Прототипом головного героя Клаусу Манну послужив його зять, відомий актор і режисер Густаф Грюндгенс, який відмовився емігрувати з Німеччини разом із сімейством Маннів. Оскільки далеко не все у «Мефістофелі» відповідало дійсності, на підставі скарги прийомного сина Грюндгенса Петера Горскі в 1971 році роман за рішенням суду було заборонено, бо ображав честь і гідність його батькао[6]. Заборона діяла тільки на території ФРН; в НДР роман видано у 1956 році. У 1981 році угорським режисером Іштваном Сабо був знятий фільм «Мефісто» (в російській прокаті «Мефістофель») за романом Клауса Манна. Хендріка Хефгена зіграв Клаус Марія Брандауер. У 1981 році, в обхід заборони, роман був виданий і в Західній Німеччині[5].

Перу Клауса Манна належать такі романи, як «Патетична симфонія», присвячена життю П. І. Чайковського, а також «Втеча на північ» і «Вулкан», що розповідають про німецьких біженців 30-х років.

Бібліографія
  • Аня і Естер (Anja und Esther). П'єса (1925),
  • Благочестивый танец, роман (1926) / Пер. с немецкого.- Оренбург: Печатный дом «Димур», 2007.- 208 с.,
  • Афіни (Athen). П'єса (1932),
  • Втеча на північ (Flucht in den Norden). Роман (1934),
  • Патетична симфонія (Symphonie Pathétique). Роман про життя П. І. Чайковського (1935),
  • Мефістофель. Історія однієї кар'єри (Mephisto, Roman einer Karriere) (1936),
  • Вулкан (Der Vulkan). Роман (1939),
  • На повороті: Життєпис (Der Wendepunkt) (1942),
  • Андре Жид і криза сучасного мислення (André Gide and the Crisis of Modern Thinking) (1943, Нью-Йорк)

Примітки
  1. Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #118577158 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  2. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. SNAC — 2010.
  4. Kindred Britain
  5. Герхард Вагнер. Символ режима (Gerhard Wagner. Symbol eines Regimes)
  6. Eberhard Spangenberg. Karriere eines Romans. Mephisto, Klaus Mann und Gustaf Gründgens. Ein dokumentarischer Bericht aus Deutschland und dem Exil 1925–1981. — München : Ellermann, 1982. — ISBN 3-7707-0186-0. (нім.)

Література
  • Hauck G. G. Reluctant Immigrants: Klaus and Erika Mann In American Exile, 1936—1945. University of Texas at Austin, 1997.
  • Keller J. R. The Role of Political and Sexual Identity in the Works of Klaus Mann. New York: Peter Lang, 2001. ISBN 0-8204-4906-7
  • Mauthner M. German Writers in French Exile, 1933—1940. London: Vallentine Mitchell, 2006. ISBN 978-0853035404
  • Schicker J. 'Decision. A Review of Free Culture' — Eine Zeitschrift zwischen Literatur und Tagespolitik. München: Grin, 2008. ISBN 978-3-638-87068-9
  • Spotts F. Cursed Legacy: The Tragic Life of Klaus Mann. New Haven: Yale University Press, 2016. ISBN 978-0300218008
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.