Колгосп тварин

«Колгосп тварин» (англ. Animal Farm; в інших українських перекладах також: «Ферма „Рай для тварин“», «Скотоферма», «Скотохутір», «Хутір тварин») — повість-антиутопія англійського письменника Джорджа Орвелла, написана у 1943—1944 роках, вперше видана 17 серпня 1945 р.

«Колгосп тварин»
Animal Farm
М. Григоріїв. Обкладинка першого видання українською мовою. Мюнхен, 1947 рік
Жанр антиутопія, політична сатира, політична казка
Автор Джордж Орвелл
Мова англійська
Написано 1943—1944
Опубліковано 17 серпня 1945
Видавництво Secker and Warburg
Опубліковано українською 1947
Переклад Іван Чернятинський (1947)
Ірина Дибко (1984)
Юрій Шевчук (1991)
О. Дроздовський (1991)
Наталка Околітенко (1992)
Попередній твір «За ковтком свіжого повітря»
Наступний твір «1984»
Нагороди Премія Г'юґо за найкращу повість
 Цей твір у Вікісховищі
 Цей твір у Вікіцитатах
Обкладинка першого видання повісті Орвела

Номер 61 у «Рейтингу 100 найкращих книжок усіх часів» журналу Ньюсвік[1]. «Колгосп тварин» у списках книжок:[2][3][4][5]

Сюжет

Стара свиня Майор закликав усіх тварин повстати проти фермера Джонса, бо він з них знущається. Тварини вигнали Джонса з ферми і створили незалежну країну «Колгосп тварин». Їх очолив кнур Сніжок. Який виписав 7 настанов честі тварин. Потім тварини почали працювати, жити, як належно: косили траву, сіяли зерно, сапали город. Поки до них не прийшов Джонс відвойовувати ферму. Відбувся бій під корівником, де Сніжок дістав вогнепальне поранення, але вижив. І тварини перемогли. Сніжок закликав тварин будувати вітряк, який буде все виконувати за них. Але кнур Наполеон вигнав Сніжка і сказав, що це його ідея будування вітряка. Він почав висувати проти Сніжка звинувачення і тварини сумирно вірили йому. Та й взагалі свині почали порушувати і змінювати 7 настанов, все спростовуючи. Наполеон із іншими свинями нічого не робив, жив у господарському домі, випивав спиртне, і їв усе, що заманеться. Взимку вітряка зніс вітер і тварини мусили його відбудовувати ще раз удвічі міцніше. Наполеон активно спілкується з сусідніми фермами, домовляючись про матеріали для школи свиней. Він заборонив виконувати гімн тварин і розносити новини про повстання. Його охороняли собаки, а промови оголошував його слуга кнур Пищик. Фермер Фредерік із 25 людьми взяли штурм на Колгосп, але тварини дали відсіч, хоча без жертв не обійшлося. Фредерік зруйнував вибухівкою вітряк, тому його потрібно відбудовувати втретє. Тварини мусили працювати довше і тяжче, а їжі отримували менше. Наполеон у всьому звинувачував Сніжка, що він був зрадником і слугою Фредеріка ще давно. Наполеон всіх «зрадників» на фермі дав наказ повбивати. І тварини марили його брехнями, які він вигадував. Найзавзятіший кінь Боксер хворіє через перенавантаження і Наполеон сказав, що його вилікують. Але осел Бенджамін прочитав на возі, що Боксера везуть на шкуродерню. Наполеон та Пищик сказали, що це ветеринари із колишнім фургоном, який, мовляв, не встигли перефарбувати. За кілька днів тварини дізнаються, що Боксер помер «у лікарні». Наполеон пообіцяв своєму народу, що він зробить луг для пенсіонерів і школу для всіх тварин. Одного ранку всі побачили, що свині ходять на двох ногах, порушуючи першу настанову. Всі хотіли повстати, але свині запевнили, що «4 ноги добре, а 2 ноги ще краще» і суперечки припинились. На наступний день свині почали ходити на двох із батогами, щоб тварини добре працювали. Свині надягли на себе одяг людей і запровадили одну єдину настанову: «УСІ ТВАРИНИ РІВНІ, АЛЕ ДЕЯКІ РІВНІШІ». Наполеон запросив у господарський дім інших фермерів. Він їв їжу, курив люльку, пив віскі й хвалився диктатурою і тоталітаризмом, який він запровадив. Тоді минуло багато років, вітряк було збудовано, хоча він тільки молов зерно, Наполеон поповнів, Джонс помер, пам'ятали життя до повстання тільки кобилка Конюшинка і осел Бенджамін, решта повмирали. Бенджамін і Конюшинка думали, як краще було: до повстання чи після?

Історія написання

В романі відображено переродження революційних принципів і програм, тобто поступовий перехід з ідей загальної рівності і побудови утопії до диктатури і тоталітаризму. «Колгосп тварин» — це притча, алегорія на революцію 1917 року і наступні події в СРСР під час становлення та існування епохи сталінізму перед Другою світовою війною.[6]

Орвелл, будучи за переконаннями соціалістом[7] і членом Незалежної лейбористської партії, критично ставився до Йосипа Сталіна та до керованої з Москви політики комуністичних партій, особливо після участі в громадянській війні в Іспанії, звідки йому довелося тікати через переслідування сталіністів[8].

Саме події в Іспанії стали поштовхом до написання цього твору — як писав автор, саме тоді він «збагнув, ясніше як до того, — негативний вплив Совітського міту на західній соціялістичний рух»[9]. Орвелл був впевнений, що знищення радянського міфу є необхідною передумовою відродження західного соціалістичного руху. Під «радянським міфом» він мав на увазі переконання, буцімто СРСР справді є соціалістичною країною. Сам автор писав:

більш-менш від 1930 р. я не бачу жодної ознаки, що СССР дійсно поступає в напрямку чогось, що можна б обґрунтовано назвати соціалізмом, зате я помічаю дуже багато ознак, що СССР перетворився в ієрархічне суспільство, де володарі мають не більше причин відректися від влади, як який-небудь інший панівний клас[10]

Ідея написання цього твору прийшла до автора невдовзі після повернення з Іспанії. У передмові до видання 1947 року Джордж Орвелл згадував:

Одного разу (я жив тоді в маленькому селі) я побачив хлопчика років десяти, який правив конем, запряженим у величезний віз, і бив його батогом щоразу, коли той намагався звернути з вузького шляху. Мені спало на думку, що, якби коні знали про свою силу, ми би не мали над ними влади і що взагалі люди експлуатують тварин, як багатії експлуатують пролетаріат[11].

Після цього Орвелл «взявся перекладати теорію Маркса на мову тваринячих понять». Але написання самого твору відклав до 1943 року, оскільки, за словами автора, до цього він був постійно зайнятий іншою роботою[10].

19 березня 1944 року Орвелл написав Віктору Голланцу, що володів авторськими правами на його твори:

Я закінчив маленьку казку на 30 тисяч слів з політичним змістом. Але переконаний, що Ви її не надрукуєте. Вона зовсім неприйнятна для Вас з політичної точки зору: вона антисталінська[11].

Дійсно, Голланц та декілька інших видавців відмовились друкувати «Колгосп тварин». Кепп, якому твір сподобався, надіслав його до Міністерства інформації, але там обурились «політичною безтактовністю» автора. Джордж Орвелл передав рукопис великій фірмі «Фабер і Фабер». Директор цього видавництва Т. С. Еліот, консервативний теолог і письменник, дав суперечливу оцінку: з одного боку, він вважав твір «шедевром майже на рівні Свіфта», а з другого, оцінив його як «занадто правий»[11].

Зрештою рукопис потрапив до видавництва «Секкер і Ярбург». Його голова, Фред Ярбург, зголосився надрукувати твір у липні 1944 року, а перший наклад потрапив до крамниць у серпні 1945-го. Під час виходу книги Орвелла попрохали не писати до газети «Трибьюн», в якій він працював, оскільки побоювались, що скандал навколо видання завадить виборчій кампанії лейбористів, однак рецензії були схвальними, а комерційний успіх величезний. Фред Ярбург, який єдиний не побоявся ризикнути, пожиттєво зберіг за собою авторські права на «Колгосп тварин»[11].

Найджел Коллі описав вплив Голодомору та його заперечення Волтером Дюранті у статті, присвяченій «Колгоспу тварин»[12]. На його думку, фермер «пан Джонс», названий на честь британського журналіста Ґарета Джоунса, який першим під власним іменем оприлюднив повідомлення про Голодомор в західній пресі.

Персонажі

[13]

  • Дереза (Мюріел) — коза
  • Беніямін (Бенджамін) — осел
  • Наполеон — кнур
  • Білан (Сніжок) — кнур
  • Квікун (Пищик) — кабан — годованець
  • Гнідко або Боксер (Боксер) — робочий кінь
  • Конюшина (Конюшинка) — кобила
  • пан Джонс (Містер Джонс) — власник хутора «Дідівщина» (ферми «Садиба»)
  • пані Джонс (місис Джонс) — його дружина
  • Старий Марко (старий Майор)
  • Мурко (Квітка) — собака
  • Лисько (Джессі) — собака
  • Бровко (Пінчер) — собака
  • Марічка (Моллі) — кобила
  • Мойсей — приручений крук
  • Мінім (Мінімус) — свиня-поет
  • пан Скавутишин (містер Вімпер) — повірник, що проживає у Вілінгдоні (Уїллінгдон)
  • пан Пількінгтон (містер Пілкінгтон) — власник «Лисичого Гаю» («Лисячого Гаю»)
  • пан Фридрих (містер Фредерік) — власник Дериполя («Лужка»)
  • вівці
  • гуси
  • кури
  • кішка (кіт)
  • свині
  • голуби
  • корови

Переклади українською

Перше українське видання

Перше видання українською мовою водночас було другим перекладом (першим був німецький переклад [14]) повісті іншою мовою. Його зробив Іван Чернятинський, а видало 1947 року видавництво «Прометей» у Мюнхені[15] (за іншою інформацією в Ной-Ульмі[16]). Український варіант роману-антиутопії був адресований тисячам українських «переміщених осіб», що після закінчення Другої світової війни опинилися на території окупованої Німеччини.[17]

Під псевдонімом «Іван Чернятинський» ховався відомий згодом вчений-візантиніст, голова Міжнародної асоціації візантиністів, почесний голова Української Академії Мистецтв та Наук в США, професор Гарвардського університету Ігор Шевченко. Саме йому належить ідея перекладу й саме він запропонував Дж. Орвеллу написати передмову[18] до українського видання. До того ж Дж. Орвелл сам сплатив кошти за український наклад. З листування видавців стало відомо, що близько 1500 примірників видання роману було конфісковано американською окупаційною владою в Мюнхені та за угодою передано радянській окупаційній адміністрації[15][19]

Список українських видань

Станом на 2021 рік існує 7 повних перекладів книги Колгоспу тварин українською мовою. Найстарішим українськомовним перекладом Колгоспу тварин є український переклад Ігоря Шевченка (під псевдонімом Іван Чернятинський), зроблений у 1947 році для мюнхенського видавництва Прометей.[20][21]

Згідно з даними Ольги Лучук, дослідниці українських перекладів Орвелла, найбільше перекладів книги українською з'явилося у період відновлення незалежності України 1991-1992 роках[22]:

Ігор Шевченко не був єдиним, хто переклав твір Джорджа Орвелла «Animal Farm» українською мовою. У 1980-х — на початку 1990-х років з'явилося ще кілька перекладів. Один із них — явно експериментальний, а саме: «вільний переклад» Ірини Дибко під назвою «Хутір тварин», що вийшов друком 1984 року і був присвячений, як зазначалося на титульній сторінці, жертвам голодомору в Україні. Два переклади української мовою з'явилися 1991 року: один із них під назвою «Ферма „Рай для тварин“» (у перекладі Юрія Шевчука) вийшов друком у журналі «Всесвіт», інший — це книжкове видання, в якому твір Орвелла під назвою «Скотоферма» надруковано поруч із романом Артура Кестлера «Ніч ополудні». Перекладачем Орвелла у цьому виданні зазначено О.Дроздовського. Наступного року в журналі «Вітчизна» з'явився ще один переклад твору Орвелла під назвою «Скотохутір». Ім'я перекладача не було зазначено; передмову до публікації цього перекладу написала Наталія Околітенко.

Пізніше з'ясувалося, що Наталя Околітенко не лише написала передмову до «Скотохутора» (журнал «Вітчизна», № 3, 1992), а й виконала сам переклад повісті (на жаль, з російської, а не з англійської, що суттєво вплинуло на якість перекладу).

  • Оруел, Ґеорґ (1947). Колгосп тварин. З анґл. мови переклав: Іван Чернятинський. Мюнхен: Прометей. 91 стор. (Chtyvo, "Ізборник")
  • Орвел, Джордж (1984). Хутір тварин. "Бібліотека «Смолоскипа»"; ч. 49. Вільний переклад з англ.: Ірина Дибко. Балтімор: Смолоскип. 98 стор. ISBN 0-914834-53-3. (Chtyvo)
  • Орвел, Джордж (1991). Ферма «Рай для тварин»: небилиця. Переклад з англ.: Юрій Шевчук. Київ: журнал «Всесвіт». №1 за 1991, стор. 75-112. (Chtyvo)
  • Орвелл, Джордж. (1991) Скотоферма // Орвелл. Дж., Кестлер, А. Ніч ополудні. Скотоферма. Пер. з англ.: О. Дроздовський; Віталій Бендер. Київ: Заповіт. 272 стор. ISBN 5-7707-1046-2. (Chtyvo)
  • Оруелл, Джордж. Скотохутір: казка. Переклад з рос.: Наталя Околітенко. Київ: Вітчизна. №1 за 1991, стор. 38-72. (Chtyvo)
  • Орвелл, Джордж (2021). Колгосп тварин. Переклад з англ.: Богдана Носенок. Харків: Фоліо. 160 стор. ISBN 978-966-03-9706-4.[23] (з твердою палітуркою: ISBN 978-966-03-9705-7)[24]
  • Орвелл, Джордж (2021). Колгосп тварин. Переклад з англ.: В'ячеслав Стельмах. Київ: BookChef. 128 стор. ISBN 978-966-993-392-8.[25] (з твердою палітуркою: ISBN 978-966-993-705-6)

Сценічні адаптації

У 2014 році Олексій Дроздовський написав п'єсу на дві дії «Ското-хутір», в основу якої лягла книжка Орвелла «Колгосп тварин»[26].

Див. також

Примітки
  1. Newsweek's Top 100 Books — список 100 найкращих книг усіх часів журналу Ньюсвік (англ.)
  2. «15 класичних науково-фантастичних й фантастичних романів, які видавці відкинули» (англ.).
  3. «Кращі науково-фантастичні та фантастичні романи всіх часів» - «Телеграф» (англ.).
  4. «Кращі науково-фантастичні книги всіх часів» від Кеті Еденс (англ.). Архів оригіналу за 4 березня 2018. Процитовано 4 березня 2018.
  5. «Топ-100 науково-фантастичних й фантастичних книг NPR» (англ.).
  6. Мигальчинська В.М. Від утопії до антиутопії. Сатирична повість – притча Д. Орелла «Звіроферма» як алегорія революції 1917 року та наступних подій в Росії // часопис "Зарубіжна література в школах України". — 7 листопада 2012.
  7. «Why I Write» (1936) (The Collected Essays, Journalism and Letters of George Orwell Volume 1 — An Age Like This 1945—1950 p.23 (Penguin)) (англ.)
  8. Данина Каталонії
  9. Передмова автора до українського видання
  10. Передмова автора до українського видання
  11. Антиутопии XX века: Евгений Замятин, Олдос Хаксли, Джордж Оруэлл. — М.: Книжная палата, 1989. — С. 328.(рос.)
  12. Was Gareth Jones's surname behind George Orwell's naming of ‘Farmer Jones' in Animal Farm? Архівовано 16 липня 2011 у Wayback Machine. (Перевірено 23 липня 2012)
  13. Персонажі з перекладу «Колгосп тварин» Івана Чернятинського. У дужках персонажі з перекладу «Ферма «Рай для тварин» Юрія Шевчука.
  14. http://www.isfdb.org/cgi-bin/title.cgi?2223039
  15. Дмитро Дроздовський: «Мандри» Ґ.Оруела до українського «Колгоспу тварин». (Перевірено 23 липня 2012)
  16. Okeanos: Essays presented to Ihor Ševčenko on his Sixtieth Birthday by his Colleagues and Students, ed. by Cyril Mango and Omeljan Pritsak // Harvard Ukrainian Studies 7 (1983), р. 8. (англ.)
  17. Оруел, Ґ., 1947, с. 7-12.
  18. Орвелл, Джордж. Колгосп тварин. Передмова до українського видання / пер. з англ. Івана Чернятинського // Всесвіт. — 1991. — № 1. — С. 77–81.
  19. Як американці конфіскували український переклад Орвелла - BBC Україна, 18 січня 2018
  20. Ольга Лучук (2013). Ігор Шевченко і Джордж Орвелл: історія одного перекладу (До 90-річчя від дня народження Ігоря Шевченка і 65-річчя публікації першого українського перекладу “Колгоспу тварин”) // Наукові записки Національного університету “Острозька академія”: Історичні науки., Вип. 21. стор. 127-131.
  21. Янко Н. А. Деякі особливості відтворення в українському перекладі прагматики казки Дж. Орвелла «Animal Farm»] // Проблеми зіставної семантики. 2009. Вип. 9 [недоступне посилання з 01.01.2017]
  22. Лучук, Ольга (2012.). Animal Farm Джорджа Орвелла в українській перекладній літературі. Вісник Львівського університету. Міжнародні відносини (30): 382—395. Архів оригіналу за 1 вересня 2017.
  23. Джордж Орвелл - Колгосп тварин (українськомовний переклад Богдани Носенока; м'яка палітурка). folio.com.ua. 2021
  24. Джордж Орвелл - Колгосп тварин (українськомовний переклад Богдани Носенока; тверда палітурка). folio.com.ua. 2021
  25. Колгосп тварин. bookchef.ua. 2021
  26. Олексій Дроздовський. Ското-Хутір. П'єса на дві дії за мотивами притчі Дж. Орвелла // Ukrcenter.com

Додаткова література
  • Andrea Chalupa. Orwell and the Refugees: The Untold Story of Animal Farm.. Amazon Digital Services. 71 pages. 2012 (kindle edition) (англ.)
    • (пер. укр.) Андреа Чалупа. Орвелл та біженці: Невідома історія "Колгоспу тварин". Пер. з англ.: Ірина Вушко, Маршал Комінс. Київ: Вид. Жупанського. 2015. 95 стор. ISBN 978-966-2355-64-2

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.