Копачівські схили

Копачівські схили
	Долина річки Стугни Долина річки Стугни
	50°08′37″ пн. ш. 30°30′12″ сх. д.
Розташування:	Україна; Копачівська сільська рада ; Обухівський район; Київська область
Найближче місто:	Обухів
Площа:	30 гектар
Заснований:	1994
Країна	Україна
	Копачівські схили у Вікісховищі

Копачівські схили — ландшафтний заказник місцевого значення розташований на теренах Копачівської сільської ради Обухівського району Київської області. Створений на основі Рішення 16 сесії ХХІІІ скликання Київської обласної ради народних депутатів від 10 березня 1994 року. Заказник створено для збереження і захисту схилів корінного берегу і тераси річки Стугна.

Загальні відомості

Землекористувачем території заказника є Копачівська сільська рада. Зафіксоване нецільове використання земель заказника[1].

Копачівські схили

Площа заказника 30 га. Він розміщений в районі найвищої ділянки правого берега річки Стугна гори Остриця[2][3]. На правому березі практично відновився природний фітоценоз і майже нівельовані сліди людського втручання з протиерозійних робіт на схилах. Протилежний лівий берег річки зазнав значного антропогенного впливу внаслідок терасування схилів і не несе природоохоронної функції зі збереження природного фітоценозу.

На вершині гори Остриця, званій «Шпиль» без погодження з природоохоронними органами було встановлено пам'ятний хрест заввишки 12 м на згадку останньої битви у відкритому полі княжої дружини з монголо-татарами Батия літа 1240 року. При встановленні хреста було знищено частину степової рослинності і він приваблює людей до заказника, що негативно впливає на популяцію ковили, біоценоз заказника.

Копачівські схили

Неподалік на ріці Стугна розташований гідрологічний заказник місцевого значення «Копачівський», лісовий заказник місцевого значення «Стугна».

Опис

Долина річки Стугни є типовим прикладом ландшафту долини річки у північній частині граничної зони Лісостепу. Серед біорізноманіття заказника найбільш поширеними є угрупованнями формацій тонконога вузьколистого, куничника наземного, типчака і найбільш цінним є угрупування ковили волосистої[4], яка росте на схилах гори Остриця і яка занесена до Червоної книги України та Зеленої книги. Також тут ростуть нетипові для Київщини степові види смілка поникла, жовтець ілірійський, холодок багатолистий.

Копачівські схили

Схили практично позбавлені природного лісу внаслідок людської діяльності. Вони носять незначні сліди терасування і покриті лучно-степовими угрупуванням костриці борознистої[5] та менш чисельними угрупуваннями ковили волосистої. На схилах частково збереглись протиерозійні насадження з білої акації (робінії), шовковиці чорної, абрикосів.

З рідких видів тут можна віднайти горицвіт весняний[6], осоку низьку[7], гвоздику перетинчасту[8] (Dianthus membranaceus Borb.), качим метельчастий[9] (Gypsophilla paniculata), анемону лісову, чину молочну[10] (Lathyrus lacteus (M. Bieb.) Wissjul.), льон австрійський[11], рястку Кочі[12], залізняк колючий[13], жовтець ілірійський.

Копачівські схили, Чумацький шлях

Крім них у заказнику зустрічаються жовтозілля Якова, пирій середній, зіновать австрійська[14], дзвоники сибірські[15], Бородач звичайний, стоколос безостий, цмин пісковий, реп'яшок звичайний, маренка рожева[16], астрагал еспарцетний, морква дика, звіробій продірявлений (Hypericum perforatum), ластовень лікарський[17], деревій майже-звичайний[18], комонник звичайний[19], грястиця збірна, дивина фіолетова[20], рокитник руський[21], смілка поникла, полин дніпровський[22], різуха звичайна[23], миколайчики польові, сухоребрик Льозелів[24], люцерна румунська, цибуля круглоголова[25], заяча конюшина багатолиста, стенкатіс однорічний[26], огірочник лікарський, колючник Біберштейна[27], підмаренник звичайний[28], залізняк бульбистий[29].

Фауна

На схилах серед чагарників оселились заєць сірий, кріт європейський, сарна європейська, ряду підвидів полівок, чисельна колонія ящірки прудкої. З птахів тут гніздяться щеврик лісовий, вівсянка звичайна, кропив'янка сіра.

Джерела

Василюк А. В., Парникоза И. Ю. Инвентаризация и меры по сохранению степных биотопов юга киевской области. Степной бюллетень. № 27. Осень 2009
Словник українських наукових і народних назв судинних рослин (Серія «Словники України»). — Київ: Наукова думка, 2004. — 800 с. — ISBN 966-00-0355-2.

Посилання

Примітки

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.

[1] Бригинець: Прокуратура підтвердила передачу земель заповідного фонду Київщини приватним особам

[2] Гора Остриця

[3] «Машина часу» в «Київській Русі»

[4] Ковила волосиста Stipa capillata L.

[5] Костриця борозниста. Типчак. Архів оригіналу за 21 травня 2015. Процитовано 20 травня 2015.

[6] Горицвіт весняний Adonis vernalis L. (Adonanthe vernalis (L.) Spach, Chrysocyathus vernalis (L.) Holub)

[7] Carex humilis (Dwarf Sedge) (англ.)

[8] Dianthus membranaceus Borbás (англ.)

[9] Gypsophila paniculata (англ.)

[10] Lathyrus lacteus (M. Bieb.) E.D. Wissjul. (англ.)

[11] Linum austriacum L. (англ.). Архів оригіналу за 20 січня 2009. Процитовано 21 травня 2015.

[12] Ornithogalum kochii Parl. (англ.)

[13] ЗОПНИК КОЛЮЧИЙ (PHLOMIS PUNGENS WILLD.) (рос.). Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 21 травня 2015.

[14] Ракитник австрийский — Cytisus austriacus L.

[15] Campanula sibirica L. (англ.)

[16] Asperula cynanchica (Squinancywort) (англ.)

[17] Ластовень лекарственный [Vincetoxicum officinale Маench (рос.)

[18] Методика проведення експертизи сортів деревію майже звичайного

[19] Succisa pratensis — Moench. (англ.)

[20] Verbascum phoeniceum ‘Temptress Purple’ (англ.)

[21] Рокитник руський (Cytisus pineticola)

[22] Holotype of Artemisia dniproica Klokov [family ASTERACEAE (англ.)]

[23] Falcaria vulgaris Bernh. — Резак обыкновенный. (рос.)

[24] Сухоребрик льозеліїв (Sisymbrium Loeselii L.)

[25] Allium sphaerocephalon (англ.)

[26] Stenactis annua (англ.)

[27] Колючник Биберштейна — Carlina biebersteinii Bernh. ex Hornem. (рос.)

[28] Galium verum (LINN.) (англ.)

[29] Phlomis tuberosa (англ.)