Косинський Володимир Андрійович

Народився в заможній дворянській родині.

Середню освіту здобув у Новгород-Сіверській гімназії, яку закінчив 1883. У 1887 закінчив фізико-математичний факультет Московського університету, водночас склав екстерном іспити за повний курс юридичних наук. Працював учителем математики в гімназіях.

1892 — 1894 роки — професорський стипендіат кафедри політекономії і статистики Московського університету. Працював під керівництвом О.Чупрова.

У 1896 — 1897роках був у науковому відрядженні за кордоном (Німеччина, Австрія).

Від 1900 року — приват-доцент кафедри політичної економії і статистики Московського університету.

У 1901 році, захистивши дисертацію, був обраний на посаду ад'юнкт-професора Ризького політехнічного інституту.

Видатний фахівець у галузі політекономії, фінансів і економіки сільського господарства. Розглядав питання нової ролі науки та її організації, наголошуючи на необхідності тісного зв'язку вищої технічної школи та промисловості. Йому належить ідея організувати інститут земських інженерів.

У 1904 році обійняв професорську посаду в Новоросійському університеті (Одеса).

У 1907 році захистив докторську дисертацію.

У 1909 році став ординарним професором кафедри політичної економії при сільськогосподарському відділенні Київського політехнічного інституту. Одночасно працював на кафедрі прикладної економіки Київського комерційного інституту.

1913 — 1914 роки — виїздив у наукові відрядження до Німеччини, Австрії та Швейцарії.

Революційні події застали його в Києві. Член Української Центральної Ради від партії кадетів. Незабаром як видатний науковець і активний член партії кадетів був запрошений працювати над законопроектом про заснування Української Академії наук. Його призначили академіком, але згідно з статутом УАН прав штатного академіка він не одержав, бо ввійшов до уряду Української Держави (спочатку як товариш (заступник) міністра праці, згодом як міністр).

Після приходу Директорії Косинського оголосили поза законом, і він мусив переховуватись. У січні 1919 ректор Київського політехнічного інституту звертався до Верховної слідчої комісії Директорії з проханням повернути опальному професорові права громадянства і роботу, проте клопотання залишилося без відповіді. Прихід у лютому до Києва частин Червоної армії теж нічого не змінив. Лише 7 травня 1919 (за іншими даними — червень 1919) після клопотань А.Кримського та В.Вернадського перед головою РНК УСРР Х.Раковським професорові Косинському повернули громадянські права — офіційний дозвіл повернутися до праці в УАН і Київському політехнічному інституті.

Навесні 1921 спільне зібрання УАН прийняло рішення безкоштовно відрядити позаштатного академіка А.Косинського до Кам'янця-Подільського для читання лекцій та економічних досліджень в інституті народної освіти.

З 1921 року — в еміграції, проживав у Варшаві, був головою Російської академічної групи в Польщі.

У 1922 році обраний професором Російського народного університету і Російського юридичного факультету в Празі (Чехословаччина). Читав лекції також у Вищому комерційному інституті та Російському інституті сільськогосподарської кооперації в Празі й Українській господарській академії в Подєбрадах (Чехословаччина).

У 1928 році виключений зі складу УАН.

Від 1928 року — професор кафедри політичної економії Латвійського університету. Водночас з 1931 викладав у Російському інституті університетських знань у Ризі (Латвія).

Помер 5 листопада 1938 року. Похований на Покровському кладовищі в Ризі.

• Точне знання і суспільствознавство (1903)
• До питання про заходи щодо розвитку виробничих сил Росії (1904)
• До аграрного питання, вип. 1: Селянське і поміщицьке господарство (1907)
• До аграрного питання, вип. 2: Земельна заборгованість і мобілізація земельної власності (1914)
• Основні тенденції в мобілізації земельної власності та їхні соціально-економічні фактори, ч. 1: Земельна заборгованість (1917)
• Основні тенденції в мобілізації земельної власності та їхні соціально-економічні фактори, ч. 2: Мобілізація земельної власності (1918)

• І. Б. Усенко. Косинський Володимир Андрійович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 5 : Кон — Кю. — С. 210. — 560 с. : іл. — ISBN 978-966-00-0855-4.
• В. Р. Мараєв. Косинський Володимир Андрійович // Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001­–2020. — ISBN 944-02-3354-X.

• Косинський Володимир Андрійович // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2001. — Т. 3 : К — М. — 792 с. — ISBN 966-7492-03-6.
• Хто є хто: Довідник.
• Інститут історії України НАН України
• Національна Академія наук України