Кос Андрій Михайлович

Кос Андрій Михайлович (псевдонім Іван Залізняк) (11 грудня 1860, м. Комарно Перемишлівського округу, нині Городоцького району Львівської області 25 березня 1918, там само) — український громадсько-політичний діяч. Адвокат. Депутат Райхсрату (1901—1907). Доктор права.

д-р Андрій Михайлович Кос
Посол до Австрійського парламенту
05.02.1901  30.01.1907
Народився 1864 або 11 грудня 1860(1860-12-11)
Комарно, Львівська область, Україна
Помер 25 березня 1918(1918-03-25)
Калуш, Івано-Франківська область
Виборчий округ 10
Відомий як громадський діяч
Громадянство  Австрійська імперія Австро-Угорщина
Національність українець
Освіта Львівський національний університет імені Івана Франка
Alma mater Львівський університет, Віденський університет
Політична партія Українська національно-демократична партія
Батько Михайло Кос, селянин[1]
Професія адвокат
Звання доктор права
Релігія греко-католик

Життєпис

Закінчив Львівську гімназію. В 1879-1880 рр. вивчав право у Львівському університеті, в 1880-1883 рр. — у Віденському. З 1886 р. — адвокат-стажист. У 1889 р. у Львівському університеті отримав звання доктора права.[1] Працював адвокатом у Львові (1893–96), далі в місті Калуш (нині Івано-Франківська область).

За­арештований 1915 року російськими військами і за­­сланий до Сибіру. У 1917 році повернувся в Україну. Похований на цвинтарі в Комарні.

Громадська діяльність

Член повітової ради Калуського повіту в 1898—1914 рр., член повітової управи (1913—1914).

Депутат X каденції Австрійського парламенту (1901–07) з V загальної курії від 10 округу (СтрийСколеТуркаБориняЖидачівМиколаївЖуравноБібркаХодорівДолинаБолехівРожнятівКалушВойнилів). В парламенті входив до Руського клубу в групі народно-демократичних послів.[1]

Спів­працював у 1890-х рр. із М. Павликом та Іваном Франком. Співредактор німецькомовного двотижне­вика «Ruthenische Revue» (1903–05), співзасновник журналу «Українське ді­­ло» (1905; обидва Відень). Дру­­кував свої статті у газеті «Молот» (від 1876), «Дзвін», «Громада», «Часописъ правнича» (від 1890). Публіцистика 1870–90-х рр. охоплювала соціально-побутові та політичні сфери: життя робітників і селян, практика представників владних структур та судочинців.

Співзасновник Селянського банку в місті Калуш (1901). У 1901 році виступив захисником на процесі В. Будзиновського і Я. Остапчука. Був захисником 101 українського студента з приводу подій у Львівському університеті 1 липня 1910, що спричинили смерть А. Коцка (викладача, що очолював студентський рух в університеті). Від 1907 — голова філії товариства «Просвіта» в Калуші.

Вшанування

В Калуші його ім'ям названо вулицю в мікрорайоні Хотінь[2].

Література

  • Д-р Андрій Кос: [Некролог] // Діло. 1918. Ч. 102;
  • Гуцаленко Т. Кос Андрій Михайлович // Укр. журналісти­ка в іменах. Л., 2002. Вип. 9;
  • Когут М. Калущина: люди і долі. Калуш, 2006.

Примітки

  1. Franz Adlgasser. Kurzbiografie Kos, Andrii (Andreas) Dr. iur. на сайті Parlament Österreich Republik. Parlamentarier 1848—1918.(нім.)
  2. Енциклопедія сучасної України
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.