Роздольненський район

Роздо́льненський райо́н (до 1944 року Ак-Шейхський крим. Aqşeyh rayonı) район АР Крим,Україна. Адміністративний центр смт Роздольне. Населення становить 34 426 жителів (на 1.08.2012).

Роздольненський район
адміністративно-територіальна одиниця
Герб Прапор
Район на карті регіону
Основні дані
Країна:  Україна
Область: Автономна Республіка Крим
Код КОАТУУ: 123900000
Утворений: 1935
Ліквідований: 17 липня 2020 р.
Населення: 34323 (на 1.01.2019)
Площа: 1231 км²
Густота: 27.9 осіб/км²
Тел. код: +380-6553
Поштові індекси: 96200—96274
Населені пункти та ради
Районний центр: смт Роздольне
Селищні ради: 2
Сільські ради: 10
Смт: 2
Села: 39
Мапа району
Районна влада
Голова ради: Ольховська Любов Григорівна
Голова РДА: Городнічий Юрій Максимович[1]
Вебсторінка: Роздольненська РДА
Адреса: 96200, Автономна Республіка Крим, смт Роздольне, вул. Леніна, 5
Мапа

Роздольненський район у Вікісховищі

17 липня 2020 року було прийнято Постанови Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» № 807-IX, згідно з якою район буде ліквідовано після деокупації АР Крим.

Географія

Розташовувався у північно-західній частині Кримського півострова. У сучасних межах із 1965 р. Межував на північному сході із Красноперекопським, на сході — з Первомайський, на південному сході — із Сакським, на півдні — з Чорноморським районами Криму.

Чорне море Чорне море Красноперекопський район
Чорноморський район Первомайський район
Чорноморський район Сакський район Сакський район

Північно-західна частина району омивалася водами Каркінітської затоки Чорного моря. Площа становила— 123 тисяч га, в тому числі 109 тис. — сільськогосподарські угіддя, з яких зрошується — 34 тис. га (31 %). Район розташований в степовій зоні, в межах Північно-Кримської низовини. Клімат помірно-теплий, з жарким посушливим літом і м'якою вологою зимою. Число годин сонячного сяйва на рік — понад 2300.

Ґрунти червоно-коричневі і південні чорноземи. Навколо райцентру на десятки кілометрів протягнулися лісозахисні смуги. У них акація чергується з японською софорою, абрикосами, різноманітними чагарниками.

Природно-ресурсний потенціал: поклади лікувальних грязей, сірчановодневі джерела, клімат і ґрунти придатні для вирощування зернових, овочевих і баштанних культур, а також для розвитку виноградарства і садівництва.

Раздольненський район курортна зона, у межах якої розташовані 2 зони відпочинку «Бакальська коса» і «Портове». На території району знаходиться орнітологічна філія Кримського природного заповідника Лебедині острови.

Історія

Адміністративний район утворений у січні 1935 р. З 1944 р. — сучасна назва. Наприкінці 50-х рр. район був ліквідований. Відновлений 1965 р. Тоді ж до складу району увійшло смт. Новоселівське.

З 1991 року — у складі незалежної України. У березні 2014 року район анексований Російською Федерацією.

Адміністративний устрій

Район адміністративно-територіально поділявся на 2 селищні ради та 10 сільських рад, які були підпорядковані Роздольненській районній раді та об'єднували 41 населений пункт[2].

Населення

Розподіл населення за віком та статтю (2001)[3]
Стать Всього До 15 років 15-24 25-44 45-64 65-85 Понад 85
Чоловіки 17 495 3740 2781 5290 4149 1499 36
Жінки 19 689 3527 2719 5357 5230 2695 161

Національний склад населення району за переписом 2001 р. та 2014 р.

2001 2014
чисельність частка, % чисельність частка, %
росіяни15 28941,1 14 931 48,7
українці14 89640,1 9 078 29,6
кримські татари4 96113,3 3 214 10,5
білоруси5241,4 311 1,0
татари3360,9 1 565 5,1
вірмени2420,7 186 0,6
поляки1380,4 99 0,3
узбеки970,3 89 0,3
молдовани900,2 57 0,2
азербайджанці820,2 70 0,2

Етномовний склад району (рідні мови населення за переписом 2001 р.)[4]

російська українська кримсько
татарська
вірменська білоруська молдовська
Роздольненський район64,020,812,60,50,40,1
смт Роздольне81,99,67,00,50,1
смт Новоселівське58,415,024,40,10,30,1
Березівська сільрада42,923,230,40,20,70,3
Ботанічна сільрада68,825,25,50,1
Зиминська сільрада55,730,79,40,70,1
Ковильнівська сільрада69,417,211,30,30,1
Кукушкінська сільрада64,530,62,90,70,20,2
Руч'ївська сільрада55,429,78,82,90,10,5
Серебрянська сільрада55,822,219,50,80,8
Славнівська сільрада67,717,412,20,20,60,3
Слов'янська сільрада52,332,813,60,20,50,1
Чернишівська сільрада57,728,912,20,10,6

Економіка

Основний напрям господарства району — виробництво і переробка сільськогосподарської продукції. Станом на 01.01. 2001 в районі функціонують: 21 сільськогосподарський кооператив, 65 фермерських господарств, 3 переробних промислових підприємства: маслобойний, рибогосподарські і виноробницькі заводи, хлібокомбінат. Зареєстровано 86 підприємств малого і середнього бізнесу.

Соціальна сфера

У районі діяли 20 загальноосвітніх шкіл, 1 позашкільна установа; 2 лікарні, 4 амбулаторії, 27 фельдшерсько-акушерських пунктів, 16 курортно-рекреаційних підприємства, в тому числі 3 дитячих оздоровчих установи; 33 клубні установи, 25 бібліотек, 3 музичних школи, художні колективи: заслужений народний ансамбль пісні і танцю «Славноцвіт», дитячий зразковий хор «Славновські колоски», заслужений народний хор української пісні «Господиня», зразковий ансамбль «Саратовські гармоніки», зразковий хореографічний ансамбль «Радість», народний інструментальний ансамбль «Рондо», краєзнавчий музей; 2 парки культури і відпочинку. У районі зареєстровані 15 релігійних общин, в тому числі: 9 — УПЦ (МП), 1 — свідків Єгови, 1 — євангельських християн-баптистів, 6 — мусульманських.

Пам'ятки

Відомі люди

Уродженцем району є кримськотатарський письменник Шакір Селім та кримськотатарський енциклопедист Музафаров Рефік Ібрагімович.

Примітки

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.