Кульчицький Сергій Петрович

Народився 17 грудня 1963 року в місті Веймарі, нині Німеччина (тоді Німецька Демократична Республіка), де на той час в Групі радянських військ у Німеччині проходив службу його батько, Петро Іванович, офіцер Збройних Сил СРСР, виходець із села Чорнокінці Чортківського району Тернопільської області. 1967 року батька перевели до Далекосхідного військового округу, тож дитинство Сергія та його молодшого брата Ігоря пройшло у військових містечках різних гарнізонів. З дитинства Сергій Кульчицький мріяв стати офіцером, як батько (він пішов у відставку у званні майора, помер 2003 року у 79-річному віці).

1979 року, після закінчення 8-го класу Сергій Кульчицький без відома батьків подав документи в Уссурійське суворовське військове училище, закінчивши його у 1981 році. 1985-го у званні лейтенанта закінчив з відзнакою Далекосхідне вище загальновійськове командне училище, де навчався у підрозділі, що готував офіцерів морської піхоти, весь період навчання був старшиною курсу. Для проходження служби скерований за Полярне коло в селище Печенга-І Мурманської області.

Перш ніж розпочати офіцерську службу, одружився з Надією Богданівною Дребіт, з якою він познайомився трьома роками раніше в Чорнокінцях на Тернопільщині.

Молодий лейтенант Кульчицький мав І розряд з бігу та лижних гонок, І розряд з подоланням смуги перешкод і гирьового спорту[4]. В рукопашному бою переважав одночасно двох-трьох супротивників.

Загибель

Надгробок Сергія Кульчицького на полі почесних поховань Личаківського цвинтаря у Львові

Загинув 29 травня 2014 року в зоні бойових дій під час антитерористичної операції у місті Слов'янську Донецької області.

29 травня, близько 12:30, поблизу міста Слов'янська, після розвантаження продуктів харчування на 4-й блокпост та проведення ротації особового складу, повертаючись з району гори Карачун, був обстріляний з лісосмуги та підбитий терористами з ПЗРК гелікоптер Мі-8МТ (борт «16») Національної гвардії України, на борту якого був генерал-майор Сергій Кульчицький. Під час падіння вибухнули паливні баки. В результаті події загинуло 12 чоловік: шість військовослужбовців Національної гвардії, включаючи двох членів екіпажу, та шість представників спецпідрозділу МВС України (колишній спецпідрозділ «Беркут»). Старший лейтенант, штурман екіпажу Олександр Макеєнко залишився живим та у тяжкому стані був доправлений до лікарні до Харкова[5][6][7][8][9][10].

Похований 31 травня 2014 року на Полі почесних поховань Личаківського цвинтаря у Львові.[11]

Кульчицький став першим українським генералом, загиблим під час війни на Донбасі[12].

За версією, озвученою в одному з інтерв'ю комбатом добробату "Торнадо" Русланом Онищенком, не виключається цілеспрямована зрадницька ліквідація генерала Кульчицького за наказом тодішнього керівництва країни: буцімто, генералові було відомо про бізнес-інтереси декотрих високопосадовців у контрабанді та нелегальній торгівлі з окупованими територіями, і він мав необережність рішуче та відверто заявити про це у розмовах з вищим командуванням ЗСУ[13].

Дружина Надія Богданівна і син із сім'єю мешкають у Львові. Невістка  — Ірина Кульчицька — заступник командира 3-ї роти 1-го батальйону нової патрульної поліції Львова[14].

• Звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (20 червня 2014) — за виняткові військові заслуги перед Українською державою, героїзм і самопожертву, виявлені у захисті державного суверенітету України (посмертно)[15][3][16]
• Орден Богдана Хмельницького III ст. (20 серпня 2008) — за вагомий особистий внесок у зміцнення обороноздатності і безпеки Української держави, бездоганне виконання військового і службового обов'язку, високий професіоналізм[17]
• Орден «За мужність» ІІІ ст. (28 травня 1999) — за особисту мужність, виявлену під час ліквідації наслідків повені в Закарпатській області, зразкове виконання службового обов'язку[18]
• Відомчі відзнаки МВС України, у тому числі «За відзнаку в службі» I та II ст., медалі «За сумлінну службу» I ст., «15 років МВС України»
• Медаль «10 років Збройним Силам України»
• Заохочувальна відзнака Головного управління розвідки Міністерства оборони України «15 років воєнної розвідки України»[19]
• Медалі СРСР «За відзнаку у військовій службі», «70 років Збройних Сил СРСР», «За бездоганну службу» III ст.[20]

• Командувач Національної гвардії України генерал-лейтенант Степан Полторак видав наказ, за яким Сергія Петровича Кульчицького було навічно зараховано до списків військової частини 3002[21].
• Батальйону оперативного призначення Національної гвардії України, який генерал Кульчицький почав формувати із бійців Самооборони Майдану, присвоєно почесне найменування — «батальйон ім. Героя України генерала Кульчицького»[22].
• 15 листопада 2014 року на місці загибелі екіпажу МІ-8 встановили пам'ятний хрест, відслужили поминальну панахиду і вшанували Героїв хвилиною мовчання представники місцевої влади, військовослужбовці та місцеві мешканці.[23]
• У 2014 році Укрпошта до Дня Збройних Сил України випустила художній маркований конверт серії «Героям Слава!», присвячений Герою України генерал-майору Сергію Кульчицькому.[24]
• 23 квітня 2015 року у Львові на честь Генерала Кульчицького назвали нову вулицю.
• 19 травня 2015 року в Івано-Франківську на честь Генерала Кульчицького назвали нову вулицю.
• 29 травня 2015 року у Львові на площі перед військовою частиною 3002 встановлено пам'ятник-погруддя.[25]
• 16 березня 2016 року в Головному управлінні Національної гвардії України встановили погруддя генерал-майорові Сергію Кульчицькому.[26]
• 2016 року у місті Кропивницький вулицю Урицького перейменували на Генерала Кульчицького.
• 19 серпня 2016 року Тернопільська міська рада присвоїла звання «Почесний громадянин міста Тернополя» (посмертно)[27].
• 20 серпня 2016 у місті Вишгород урочисто відкрили вулицю імені генерала Кульчицького.[28]
• 30 листопада 2016 року указом Президента України, ураховуючи особливі заслуги перед Батьківщиною Героя України генерал-майора Сергія Кульчицького та зважаючи на зразкове виконання поставлених завдань особовим складом батальйону оперативного призначення (резервного батальйону) 27 бригади Північного оперативно-територіального об'єднання Національної гвардії України, батальйону було присвоєно ім'я Сергія Кульчицького та постановлено надалі іменувати його — батальйон оперативного призначення (резервний батальйон) імені Героя України генерал-майора Сергія Кульчицького 27 бригади Північного оперативно-територіального об'єднання Національної гвардії України.[29] 1 грудня 2016 року Президент України Петро Порошенко вручив відзнаку батальйону командиру підрозділу полковнику Віктору Толочко[30].

• Вторгнення російських військ на схід України

• ГЕРОЙ УКРАЇНИ — Кульчицький Сергій Петрович
• Національна Гвардія України: Кульчицький Сергій Петрович
• Кульчицький Сергій Петрович. Книга пам'яті полеглих за Україну
• Біографія Кульчицького Сергія Петровича — Книга пам′яті загиблих за Україну — Український меморіал
• Генерала Кульчицького поховають на полі почесних поховань на Личаківському цвинтарі у Львові
• Вони загинули за нас. Солдати його називали «тато і мама» // Газета «День», 17 червня 2014
• Генерал Кульчицкий: воспоминания о погибшем командире(рос.)
• У Львові провели в останню путь генерал-майора Сергія Кульчицького, загиблого під Слов'янськом. Фото
• Здача в експлуатацію казарми покращеного типу в Навчальному центрі 17 січня в Навчальному центрі ВВ МВС України під час прийому курсантів перебував начальник управління бойової та спеціальної підготовки ГУВВ МВС України генерал — майор Сергій Кульчицький.
• Генерал Кульчицький: Дійти до Москви і стріляти до останнього патрона
• Три роки тому під Слов'янськом бойовики збили гелікоптер Нацгвардії