Куравльов Леонід В'ячеславович

Леонід Куравльов народився 8 жовтня 1936 року у Москві у родині слюсаря авіазаводу «Салют» В'ячеслава Яковича Куравльова (1909—1979) і перукаря Валентини Дмитрівни (1916—1993).[4][5][6]

У 1941 році Валентину Дмитрівну вислали за безпідставним звинуваченням на Північ в селище Зашеєк Мурманської області, Леонід з матір'ю прожили кілька років на березі озера Імандра.

У школі Куравльов вчився погано. Особливо важко йому давалися точні науки: математика, хімія і фізика. Як зізнавався він сам, це і вплинуло на вибір професії. Двоюрідна сестра якось жартома порадила йому після школи поступати у ВДІК — там вже точно не треба було здавати жодного з настільки нелюбимих ним предметів.

У 1953 році його перша спроба закінчилася провалом, і він був прийнятий на роботу в московську артіль «Оптик». Наступна спроба відбулася у 1955 році. На цей раз він успішно склав іспити і став студентом акторського відділення ВДІКу, де вчився на курсі Бориса Бібікова, який він закінчив у 1960 році. Однокурсниками були Світлана Дружиніна, Софіко Чіаурелі.

У кіно дебютував студентом, зігравши солдата-сапера Морозова у фільмі Андрія Тарковського та Олександра Гордона «Сьогодні звільнення не буде ...». Одночасно актор-початківець знявся в дипломній роботі Василя Шукшина «З Лебединого повідомляють» і в пригодницькому фільмі Михайла Швейцера «Мічман Панін» (обидва вийшли у 1960 році).

Куравльов — яскраво виражений характерний актор.

У 1960—1992 роках — (входив до труппи студії) актор Театру-студії кіноактора.

Брав участь у телепередачі «Білий папуга».

Наприкінці 1990-х років вів на телеканалі «РТР» програму «Світ книг з Леонідом Куравльовим», в якій розповідалося про книжкові новинки.

Помер 30 січня 2022 року у Москві від зупинки серця.