Кінецьпіль

На околицях села виявлені залишки поселення трипільської культури епохи бронзи (IV і II тисячоліть до н. е.) і Черняхівської культури (II—V вв. н. ери).

Уперше Кінецьпіль згадується в історичних документах з 1634 р. як фортецю для захисту від татар, побудована французьким інженером Ґійомом де Бопланом. Містечко та замок Новий Конецполь були розташовані на зливі річок Кодими та Богу. Станіслав Конецпольський тут часто мешкав. Пізніше містечко перейшло Любомирським, Шалайським, Собанським. Тут були церква святого Дмитра, костел, синагога. Біля p. Богу стояв стовп з написом: кінець Польщі. Наприкінці 19 ст. тут були ще руїни замку.

Засновник містечка Станіслав Конецпольський

Втім, досить подивитись на карти Боплана, щоб переконатись, що його Новий Кінецьпіль розташовано на місці впадіння до Бугу річки Савранки, а не Кодими, тобто на місці сучасного смт Саврань. Поза всяким сумнівом, військовий інженер Боплан чудово володів картами і мав добрі навички з масштабування, тож не міг помилитись із місцем розташування своєї фортеці. Нинішній же Кінецьпіль, ймовірно було засновано вже після 1699 року, коли Річ Посполита повернула собі Брацлавщину і Поділля, які з 1672 року перебували під владою Османської імперії.

1907 р. місцеві селяни виступили проти поміщика, за що були жорстоко покарані.

На фронтах німецько-радянської війни билися з нацистами 218 чоловік, 91 з них загинув у боях за Батьківщину, 80 — нагороджені орденами і медалями. У Кінецьполі на честь воїнів — визволителів села і воїнів-односельців, полеглих у боях з нацистами, в 1975 р. встановлений пам'ятник.

У 1902 році у с. Кінецьпіль з'явився водяний млин, збудований за ініціативи братів Собанських. Млин досить швидко перетворився на потужне і затребуване виробництво. Продукція відправлялася, переважно, в Одесу. У 90х поблизу с. Кінецьпіль існувало два хлібозаводи, які користувалися послугами млина, за рахунок чого той і продовжував працювати. Млин Собанських і зараз функціонує. Підприємство працює з дрібними приватними замовниками [2].

У Кінецьполі обробляється 6261 га сільськогогосподарських угідь, з них 3368 га орних, у тому числі 473 га поливних, земель. Господарство спеціалізується на відгодівлі великої рогатої худоби. Вирощуються також озима пшениця, кукурудза, соняшник, цукровий буряк, овочі. 66 передових працівників господарства удостоєні урядових нагород, у тому числі ордени Леніна — трактористи Г. І. Гизюк і Г. Я. Катюжан.

У селі є десятирічна школа (19 учителів і 242 учнів), дві бібліотеки з фондом 20 тис. книг, фельдшерсько-акушерський пункт, дитячі ясла на 50 місць. До послуг трудящих — універмаг, вісім крамниць, їдальня, швацька і шевська майстерні, перукарня, відділення Укрпошта, АТС та Ощадбанку України.

• Конєцполь

• Koniecpol nowy, mko // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1883. — Т. IV. — S. 331. (пол.) — S. 331.

• Погода в селі Кінецьпіль
• Кінецьпіль, Первомайський район, Миколаївська область // Історія міст і сіл Української РСР

1. [https://thegard.city/articles/163437/zvilnivsya-z-posadi-starosti-dmitro-elshin У Кінецьполі Первомайської ОТГ звільнився староста: є рішення сесії]
2. Єдиний у своєму роді: водяний млин Собанських - mykolaiv-future.com.ua (укр.). Процитовано 30 вересня 2021.