Лижечка Орест Францович
Орест Францович Лижечка (нар. 22 жовтня 1958, м. Чортків, нині Україна) — український фотохудожник, фотокореспондент. Член Національних спілок фотохудожників (1996), журналістів (2007) України та художник Міжнародної федерації фотомистецтва (2010).
Орест Лижечка | ||||
---|---|---|---|---|
Орест Францович Лижечка | ||||
| ||||
Народження |
22 жовтня 1958 (63 роки) Чортків, Тернопільська область, Українська РСР, СРСР | |||
Національність | українець | |||
Країна | УРСР → Україна | |||
Жанр | фотохудожник | |||
Діяльність | фотограф | |||
Роки творчості | 1977–донині | |||
Нагороди | Срібна та бронзова медалі Міжнародної федерації фотомистецтва, медаль Європейської спілки фотохудожників | |||
| ||||
Лижечка Орест Францович у Вікісховищі |
Життєпис
Орест Францович Лижечка народився 22 жовтня 1958 року в місті Чорткові Тернопільської області України.
За шкільних років зробив свої перші кроки в фотографії.
Закінчив Тернопільське ПТУ облпобутуправління, відділення технології фотографії Республіканського технологічного технікуму (1984). Працював фотографом Тернопільського комбайнового заводу та газети «Комбайнобудівник», фотолаборантом Чортківського цукрового заводу, майстром-викладачем Тернопільського ПТУ облпобутуправління (1981—1991), фотокореспондентом чортківської районної газети «Голос народу» (1993—2018[1]).
Член журі обласного конкурсу авторських фотографій юних аматорів Тернопілля «Ми — в Україні і Україна — в нас»[2].
Творчість
Від 1977 року — учасник понад 400 колективних виставок фотохудожників у більш як 46-и[3] країнах світу, зокрема Великій Британії, Болгарії, Росії, Індії, Туреччині, Андоррі, Польщі, Австрії, Сербії, Італії, Люксембурзі, Фінляндії, Македонії, США, Австрії, Китаї.
Персональні виставки у містах Тернополі (1986, 1987, 1988), Чорткові (1980, 2007), Кременці (1986), Києві (2009), Одесі (2009), Севастополі (2009), Рівному (2009), Львові (2009), Миколаєві (2009), Хмельницькому (2014) та інших.
Найбільше нагород (близько 40) авторові принесла фоторобота «Мелодія», що побувала в 30 країнах світу.
95 відсотків світлин автор знімає, не виїжджаючи з Чорткова.
Брав участь у конкурсі «Вікі любить пам'ятки–2014» (під псевдо Orestchortkiv завантажив більше 40 світлин на Вікісховище), одна із світлин 2014 року потрапила у ТОП-100 найкращих фото України.
Відзнаки
- срібна (2006) медаль Міжнародної федерації фотомистецтва (Туреччина)
- бронзова (2008) медаль Міжнародної федерації фотомистецтва (Туреччина)
- медаль Європейської спілки фотохудожників (2006, Франція)
- срібна медаль Спілки фотографів (Китай, 2009) за фотороботу «Мелодія»
- друга премія на конкурсі (Польща, 2009)
- перша премія в номінації «Портрет» VIII Відкритого Казанського фотоконкурсу (Росія, 2009) за фотороботу «Старість»
- почесний громадянин міста Чорткова (2018)[4][5]
- Грамота Верховної Ради України (2018)[6]
Фотогалерея
- Успенська церква у Чорткові
- Церква Святої Покрови у Чорткові
- Церква Святої Трійці у Заболотівці
- Залізничний вокзал у Чорткові
Примітки
- Історичний зріз // Голос народу. — 2020. — № 1 (3 січня). — С. 4. — (Знай наших!).
- Ініційований Іваном Чайківським обласний конкурс авторських фотографій юних аматорів Тернопілля вийшов на фінішну пряму // Сайт корпорації «Агропродсервіс». — 2015. — 3 листопада.
- Костишин Л. Добрий фотограф знімає… головою // Вільне життя плюс. — 2014. — № 97a (4 грудня). — С. 8.
- Рішення Чортківської міської ради від 21 червня 2018 року № 1096 Про присвоєння звання «Почесний громадянин міста Чорткова»
- У Чорткові — ще один Почесний громадянин міста // Чортків.лайф. — 2018. — 25 червня.
- Розпорядження Голови Верховної Ради України № 540-к від 1 серпня 2018 року.
Джерела
- Дем'янова, І. Лижечка Орест Францович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2010. — Т. 4 : А — Я (додатковий). — С. 345. — ISBN 978-966-528-318-8.
- Мистці Тернопільщини. Частина 1. Образотворче мистецтво: бібліографічний покажчик / департамент культури, релігій та національностей Тернопільської облдержадміністарації, Тернопільська обласна університецька наукова бібліотека; укладач Миськів В.; вступна стаття І. Дуда; керівник проекту та науковий редактор Вітенко В.; редактор Жовтко Г. — Тернопіль : Підручники і посібники, 2015. — С. 332—334. — ISBN 978-966-07-2936-0.
- Огородник, М. Чортків у постатях. Орест Лижечка // Таємниці скарбів Садовських (Сторінками історії Чорткова (1772—1918 рр.) Книга друга / П. С. Федоришин. — Тернопіль : Підручники і посібники, 2021. — С. 801. — ISBN 978-966-07-3848-5.
- Інформаційний простір Тернопілля / Упорядн. Тернопільська обласна організація Національної спілки журналістів України.. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2010. — С. 103. — ISBN 978-966-457-091-3.
- Блаженко, А. Серпень його долі // Пектораль. — 2007. — № 1. — С. 146—147.
- Кушнірук, А. Чорно-біла магія Ореста Лижечка // Свобода. — 2008. — 16 січ. — С. 8. — (Репортер самотності).
- Бурма, В. Магія світла і тіні // Вільне життя. — 2008. — 16 січ. — С. 7. — (Штрихи до портрета майстра).
- Михлик, З. Відкрити світ очима добрими... // Сільські вісті. — 2008. — 21 жовт. — С. 4. — (Скарби рідного краю).
- Фотомайстер - перший на Тернопіллі // Свобода. — 2010. — 10 верес. — С. 1. — (Світове визнання)
- Сагаль, О. Весь світ у його об'єктиві // Нова Тернопільська газета. — 2010. — 15-21 верес. — С. 10.
- Мелодия светописи. Творческий путь Ореста Лыжечки // Photographer. — 2010. — № 11 (листопад). — С. 78—89. — (Маэстро о себе). (рос.)
- Фотохудожник і журналіст Орест Лижечка з Чорткова сьогодні святкує 55-ліття // Золота Пектораль. — 2013. — 22 жовтня.
- Костишин, Л. Добрий фотограф знімає… головою // Вільне життя плюс. — 2014. — № 97a (4 грудня). — С. 8.
- Погорецький, В. Орест Лижечка з Чорткова мав персональну виставку у Хмельницькому // Золота Пектораль. — 2014. — 30 червня.