Лист (форма спілкування)

Франсуа Буше - Секретне повідомлення, 1767 (Музей герцога Антона Ульріха)

Численні археологічні дослідження свідчать, що листування існує з давніх-давен. У ході історії змінювався матеріал, на котрому писались листи. Це були кам'яні, дерев'яні, глиняні таблички, пальмове листя, папірус, вощені дощечки, пергамент і тільки згодом, з XV століття — папір.[2]

Форму листа у вигляді заклеєного конверта почали використовувати у двадцятих роках XIX століття в Англії[2].

За тридцять років після того, 1837 року на розгляд парламенту Великої Британії було подано проєкт нової поштової реформи. Її автором був Роуленд Хілл. Згідно з проєктом спрощувалась і уніфікувалась система поштових тарифів, уводилась попередня оплата поштових відправлень шляхом наклеювання марок. 10 січня 1840 року поштова реформа набрала сили, а за шість місяців в обіг надійшла перша у

світі державна поштова марка.[2]

У даний час (2020-і роки) під листом розуміють також повідомлення, створене та/або передане електронним способом (наприклад, з використанням електронної пошти), або за допомогою SMS мобільного телефону. А також містить не лише допис, але і різні мультимедійні доданки (наприклад, зображення, відео- та аудіозаписи).

Але в цифрових листах, немає можливості подивитися на почерк знайомої або рідної людини та визначити настрій чи характер дописувача; а кому пощастило листуватися з чуттєвою ніжною дівчиною, то можна було інколи серед літер, побачити засохлі слізки розлуки.

Розрізняють:

• приватні листи
• ділові листи (Службовий лист)

Берестяна грамота — давній лист, написаний на бересті

За мотивом написання листи поділяються на:

• лист-відповідь
• лист-вітання
• лист-вибачення
• лист-нагадування
• лист-співчуття
• лист з подякою
• рекомендаційний лист

Вгорі праворуч слід писати дату написання листа[3]. Раніше в ділових листах дату ставили на початку листа, а в приватних — наприкінці[4]. Тепер прийнято з неї починати в будь-якому випадку. Далі йде звертання до адресата і власне зміст самого листа. Починаючи листа, слід відступити 2-3 см від дати, залишаючи зліва абзац. У звертанні засвідчується ставлення до людини — повага, любов, службова залежність чи офіційність. Прикладами початку листа можуть бути наступні[3]:

• Високоповажний пане Консуле!
• Вельмишановний пане Професоре!
• Високопреподобний Отче Докторе!
• Шановна Редакціє!
• Дорогий Друже Андрію!
• Мої дорогі батьки!
• Рідненька матусю!
• Моя люба сестричко!
• Мій незабутній Друже!
• Моє серденько!

Після цього описується причина, що спонукала до написання листа. Якщо це лист-відповідь, то спочатку висловлюється подяка за лист, а лише після, дається відповідь.[3]

Якщо лист пишуть до добре знайомих, товаришів, то найперше запитуємо про справи адресата, цікавляться його здоров'ям, здоров'ям найближчих йому людей, його працею й успіхами, а тоді вже повідомляють і про себе з належною скромністю, але не забуваючи обов'язково підкреслити також і власні заслуги та здобутки.[3]

Ділові листи повинні мати чіткі вислови, бути стислими, якомога точно висловлювати суть справи і сенс причини написання (клопотання, запит тощо).[3]

Етикет листування — це звичай, традиція, котра складалася впродовж років існування листування.[2]

Писати лист (насамперед діловий) прийнято лише з одного боку аркуша паперу — зворот повинен залишатися чистим. Починати послання треба зі звертання та привітання. Завершуючи його, вказують адресу й число написання.[2][2] Діловий лист повинен мати вихідний (канцелярський) номер.

Листи-поздоровлення посилаються заздалегідь, для того, щоб адресати отримали їх напередодні або у день свята. Виняток становить Новий рік — термін поздоровлень у цьому разі, може розтягнутись на весь перший тиждень опісля новорічної ночі.[2]

Зазвичай у листах з великої літери пишуть всі особові й присвійні займенники, що стосуються особи адресата (Ти, Ви, Тебе, Тобі, Вам, Вас, Твій, Ваш, з Вами тощо), а також іменники, що є назвами найближчих родичів адресата («Ваша Мама», «Як здоров'я Твоєї Дружини?»).[3]

Відповіді на листи дають відразу ж, або якнайбільше у термін до двох тижнів. Якщо відбулась затримка з відповіддю, то пишуть вибачення, можливо пояснивши причину затримки, і лише після цього приступають до основного змісту листа.[3]

• В давнину, розмір листа зазвичай, відповідав статусу держави. Наприклад, в Кам'янець-Подільському державному історичному музеї-заповіднику зберігається лист (сувій) турецького султана Мегмеда IV, володаря найпотужнішої на ті часи держави — Османської імперії гетьману Б. Хмельницькому, розміром 1,4 х 0,6 метри. Дев'ятирічний султан (напевно з допомогою 24 річної матері-султани українського походження, яка згодом стала валіде і регентом — Хатідже Турхан, та візира) 1651 року, напередодні битви під Берестечком, звертається до гетьмана, як: «до одного з найбільших володарів над народами християнського віросповідання, козацького гетьмана», де повідомляє, що особисто просив кримського хана Ісляма III Ґерая допомагати Хмельницькому у боротьбі проти Польщі і що в дарунок, відправляє гетьману золототканий халат на знак приятельських стосунків.[5]

• Найбільшим-же листом у світі, є пергамент довжиною 10 і завширшки 7 метрів, відправлений перським шахом турецькому султану Сулейману Прекрасному у XVI столітті. Це послання зберігається в етнографічному музеї Анкари (тур. Ankara Etnografya Müzesi)[6].
• Найменший лист має розміри 23 × 36 мм, його було виявлено 1983 року у Поштовому музеї (швед. Postmuseum) Стокгольма. На листі, що пройшов всі етапи поштової обробки, є марка, використана для франкування відповідно до чинного тарифу і погашена штемпелем від 21 липня 1883 року.[6]
• 

  Звуковий лист початку XX століття. Французька листівка 1910 року
  За «Книгою рекордів Гіннеса»[6], найдорожчим листом у світі довгий час було послання Авраама Лінкольна, яке він написав 8 січня 1863 року котре було адресоване генералу Джону Александру МакКлернанду (англ. John Alexander McClernand) у Мемфіс (штат Теннессі), яке було продане за 748 000 доларів у Нью-Йорку на аукціоні Крістіз у 1991 році. Проте 3 квітня 2008 року ще більшу суму, 3,4 млн доларів, було сплачено на аукціоні Сотбіс у Нью-Йорку за інший лист Лінкольна, який він написав 1864 року у відповідь на звернення 195 хлопчиків і дівчаток про скасування рабства.[7]

• В радянські часи, з 1950-х до 1990-х років в студіях звукозапису України, була послуга «звуковий лист», що записувався на гнучкій грамплатівці і надсилався адресату в спеціальному поштовому конверті з написами «Звуковий лист. Не згинати».[8]
• Все ще знаходять листи згорнуті у трубочку та закорковані у пляшки, які відправлялися десятки років тому (кидалися у воду) і після довгих мандрів нарешті прибилися до берега.[9]

• Лист (поштове відправлення)
• Лист (офіційний)
• Конверт
• Епістологія

• Большой филателистический словарь / Под общ. ред. Н. И. Владинца и В. А. Якобса. — М.: Радио и связь, 1988. — 320 с. — ISBN 5-256-00175-2. (См. статьи, начинающиеся на Письма, а также Письменная корреспонденция, Письмоносец и Письмосортировочные машины.)
• Кнабе Г. С. Античное письмо // Древо познания — древо жизни / Г. С. Кнабе. — М.: РГГУ, 2006. — С. 502—525.
• Нечаев В. Письма в гражданском праве // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.) (Перевірено 2 грудня 2010)
• Письма как род литературных произведений // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.) (Перевірено 2 грудня 2010)
• Филателистический словарь / Сост. О. Я. Басин. — М.: Связь, 1968. — 164 с. (См. Письмо, Письмоносец и Письмосортировочные машины.)

• Відкритий лист // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — А — Л. — С. 180.
• Пересилання поштових відправлень Українське державне підприємство поштового зв'язку «Укрпошта»
• Закон України Про поштовий зв'язок Верховна Рада України; Закон від 04.10.2001 № 2759-III
• Информация на сайте Крымской дирекции УГППС «Укрпочта» (Перевірено 8 грудня 2008):
  • «По материалам почтовых изданий»
  • «Из книги рекордов Гиннеса»