Литвин Микола Степанович

• Київське музичне училище імені Рейнгольда Глієра (1961—1963);
• Тернопільське музичне училище (1965);
• Львівська державна консерваторія імені Миколи Лисенка, клас бандури (1971).

• 1964—1965 — артист-бандурист Чернігівської і Тернопільської філармоній.
• 1968—1972 — соліст Київського оркестру українських народних інструментів.
• 1972—1973 — викладач по класу бандури Кагарлицької музичної школи.
• 1973—1977 — викладач по класу бандури у Сумському музичному училищі.
• 1977—1983 — викладач по класу бандури у Київській музичній школі № 2.
• 1983—1991 — старший редактор відділу літератури журналу «Україна».
• 1991—1993 — завідувач відділу мистецтва журналу «Сільські обрії».
• 1993—1997 — оглядач всеукраїнської фермерської газети «Наш час».
• 1997—1998 — заступник головного редактора газети «Слово Просвіти».
• Від 1998 — головний редактор газет «Вісті з України» та «Український форум».

Панахида на могилі Ігоря Ґерети 5 червня 2010 року

У 1965 році заарештований за участь у напівлегальній націоналістичній організації (м. Тернопіль) та звинувачений у проведенні «антирадянської пропаганди», тривалий час не працював.

• Батько — Степан Андрійович (1904—1963), залізничник, ст. Помічна;
• Мати — Марія Ониськівна (1910—1974), колгоспниця;
• Брат — Литвин Василь Степанович, народний артист України, голова Спілки кобзарів України, лауреат Республіканської премії імені І. Нечуя-Левицького, лауреат премії фонду Т. Г. Шевченка. Співзасновник Стрітівської школи кобзарського мистецтва;
• Дружина — Косовська Олександра Семенівна, секретар-референт газети «Літературна Україна»;
• Син — Тарас (1971), археолог;
• Донька — Роксолана (1978), студентка інституту журналістики Київського національного університету імені Т. Шевченка;
• Донька — Марія (1980), студентка філологічного факультету Київського національного університету імені Т. Шевченка;
• Донька — Соломія (1982), студентка Київського педагогічного коледжу імені К. Д. Ушинського.

У репертуарі Миколи Литвина — думи, козацькі, стрілецькі та пісні на слова українських поетів, власні твори.

• «Вітряки», збірка віршів (1988);
• «Зорі на дні криниці», збірка оповідань і повістей (1987);
• «Лети, павутино!», повісті, присвячені видатним українським композиторам (1990);
• «Струни золотії», повість-есе, присвячена дослідженню витоків та історії українського кобзарства (1994);
• «Пісні волі», книга музичних творів (1995);
• «Артем Ведель. Могутній дух Мазепи», повість (1997);
• «Іржання стриножених коней», збірка поезій присвячена пам'яті Ігоря Ґерети (2004).