Адмірал Кузнецов (авіаносний крейсер)

23 грудня 1995 року в складі корабельної багатоцільовий групи вийшов на бойову службу в Середземне море, маючи на борту авіагрупу у складі 13 Су-33, 2 Су-25УТГ і 11 гелікоптерів. Гібралтар пройдено через 10 діб походу, 4 січня 1996 року. 7 січня до 17 січня встав на якір біля берегів Тунісу. Там відбувся обмін візитами представниками 6-го флоту ВМС США, включаючи посадки російських вертольотів на американський авіаносець та навпаки, а також провозки російських пілотів на літаках США. З 28 січня по 2 лютого здійснював діловий захід в Тартус (Сирія). 4 лютого захід на острів Крит. 17-18 лютого здійснив візит до Ла-Валетти. 2 березня — навчання ППО авіаносної багатоцільової групи з відпрацюванням Су-33 перехоплень літаків та крилатих ракет. 6 березня — прохід Гібралтару у зворотньому напрямку. На завершальному етапі походу взяв участь у командно-штабних навчаннях Північного флоту. У рамках навчань проведено умовне відбиття атаки чотирьох Ту-22М3. Вони були перехоплені на дистанції 450 км від центру ордера. 22 березня 1996 року ошвартувався в базі. за час походу фактично перехоплені 12 повітряних цілей, виявлені два іноземні підводні човни, проведені ракетно-артилерійські стрільби, включно з ракетнм комплексом «Граніт». Весь похід супроводжувався серйозними проблемами з головною енергетичною установкою, внаслідок яких корабель неодноразово втрачав хід, а також різними неполадками з корабельними системами.

«Адмірал Кузнецов» на якорі за 30 морських миль від Морі-Ферт чекає на поліпшення погоди під час переходу до Середземного моря. На передньому плані есмінець типу 42 «Йорк» ВМС Великої Британії. 2011 рік

З 1996 по 1998 рік перебував у ремонті. У 1998 році брав участь у навчаннях Північного флоту. 1999 року двічі виходив у море на бойову підготовку. В 2000 році брав участь у великих навчаннях, під час яких загинув підводний човен К-141 «Курськ», брав участь у рятувальній операції. Через цю трагедію був скасований другий похід крейсера на бойову службу в Середземне море, який повинен був відбутися наприкінці 2000 року.

З 2001 по 2004 рік перебував на плановому середньому ремонті. 2004 року у складі групи з дев'яти кораблів Північного флоту, до якої входили також важкий атомний ракетний крейсер «Петро Великий», ракетний крейсер «Маршал Устинов» інші кораблі і судна забезпечення брав участь в місячному поході в Північну Атлантику, під час якого проводилися також та льотно-конструкторські випробування літаків Су-27КУБ. У 2005–2007 роках декілька разів виходив на бойову службу в Баренцеве море.

5 грудня 2007 у складі корабельної ударної групи вийшов у свій другий похід на бойову службу в Атлантичний океан та Середземне море, який тривав до 3 лютого 2008 року. Після бойової служби був поставлений в ремонт. В ході ремонту, який тривав до 8 грудня, на кораблі була оновлена ​​головна енергетична установка, виконані роботи з ремонту котельного обладнання, системи кондиціонування повітря, механізмів для підйому літаків на льотну палубу, замінено кабельні траси, відновлені окремі блоки систем озброєння крейсера. 6 грудня 2011 року «Кузнецов» разом із загоном кораблів Північного флоту був направлений в Середземне море, до берегів Сирії.

За заявою представників міноборони, авіаносець потребує капітального ремонту та можливо пройде його до 2017 року на суднобудівному підприємстві «Севмаш»[10][11]. Але через нестачу фінансування, ремонт авіаносця відкладається на невизначений термін[12][13].

В супроводі бойових кораблів 15 жовтня 2016 крейсер після завантаження на причалі 35-го судноремонтного заводу в Мурманську вирушив в Середземне море до берегів Сирії. Похід триватиме чотири-п'ять місяців. У складі авіакрила «Адмірала Кузнецова» — новітні винищувачі МіГ-29КР і МіГ-29КУБР в кількості 4 машини, а також до десяти винищувачів Су-33 (наявність 8 підтверджено). Крім того, в складі крила перебували близько чотирьох вертольотів Ка-27ПЛ/ПС, два Ка-29ТБ, два Ка-31, та один Ка-52К «Катран» (корабельна версія Ка-52 «Алігатор»)[14][15].

Винищувачі Су-33 були обладнані прицільними пристосуваннями СВП-24 «Гефест», завдяки чому вони отримали обмежену можливість завдавати бомбових ударів некерованими бомбами[16].

Бойовий вертоліт Ка-52К потрапив на авіаносець майже випадково — опинившись відмерлою спадщиною так і не отриманих ВМФ Росії універсальних десантних кораблів «Владивосток» і «Севастополь» типу «Mistral» французької побудови[17].

Бойове угрупування «Адмірала Кузнецова» мало в складі атомний крейсер проєкту 1144 «Петро Великий», два великі протичовнові кораблі проєкту 1155 «Севереморск» та «Вице-Адмирал Кулаков», три заправника і два буксири. 5 листопада до групи долучився щойно прийнятий на озброєння (в березні 2016 року) фрегат проєкту 11356 «Адмирал Григорович» (озброєний крилатими ракетами «Калибр-НК»), великий протичовновий корабель проєкту 61 «Сметливый», іще один танкер-заправник та два буксири[15].

Ввечорі 13 листопада 2016 року в ході тренувальних польотів при заході на посадку зазнав аварії палубний винищувач МіГ-29К (можливо МіГ-29КУБР). Пілот катапультувався, його здоров'ю нічого не загрожувало. Аварія сталася через технічну несправність[18].

В суботу 3 грудня 2016 року при заході на посадку був втрачений Су-33 — літак слизнув в море після невдалого зачеплення за канат аерофінішера. Пілот катапультувався, його життю нічого не загрожує[19].

18 жовтня 2004 року в північно-східній Атлантиці навчально тренувальний літак Су-25УТГ (бортовий номер «07 червоний») здійснив жорстку посадку на палубу авіаносця «Адмірал Кузнецов». У літака зламалася права стійка шасі, після чого його протягло близько 90 м по палубі. Пілот не постраждав, окрім літака було пошкоджено вогнетривке покриття палуби корабля, що захищає його від струменів гарячого повітря з реактивних двигунів[18].

5 вересня 2005 року в північній частині Атлантичного океану в ході навчально-тренувального польоту був втрачений палубний винищувач Су-33 (бортовий номер «82 червоний»). При посадці на палубу авіаносця «Адмірал Кузнецов» обірвався трос аерофінішера (пристрою, що скорочує пробіг після посадки), через що літак вилетів з палуби і потонув. Пілот літака не постраждав. Затонулу машину планувалось знищити глибинними бомбами, оскільки на її борту перебувала секретна апаратура[18].

13 листопада 2016 року в Середземному морі в ході тренувальних польотів при заході на посадку на авіаносець «Адмірал Кузнецов» зазнав аварії палубний винищувач МіГ-29К. Пілот катапультувався, його здоров'ю нічого не загрожує. Аварія сталася через технічну несправність[18]. Згодом з'явилась інформація, що інцидент стався внаслідок того, що під час заходу трійки літаків на посадку, другий літак пошкодив (розірвав) два кабелі аерофінішера. На палубі здійнявся безлад, спроби прибрати сміття та полагодити аерофінішер забрали більше часу, аніж залишилось палива на третьому літаку. Коли паливо закінчилось літак впав, пілот був вимушений катапультуватись[20]. Проте на думку дослідників британського аналітичного центру RUSI офіційно названа причина аварії насправді покликана приховати справжню причину — низьку надійність силової установки літака (спричиненої, в тому числі, проблемами з електронною системою управління)[21].

В суботу 3 грудня 2016 року при заході на посадку був втрачений Су-33 — літак слизнув в море після невдалого зачеплення за канат аерофінішера. Пілот катапультувався, його життю нічого не загрожує. Аварія сталась за чудових погодних умов: видимість понад 10 км, стан моря 4, швидкість вітру 12 вузлів[19]. Втрата вже другого протягом місяця літака була офіційно підтверджена 5 грудня[22].

Після сирійського походу корабель поставлений на ремонт та модернізацію. Було заплановано витратити близько 50 млрд рублів (близько $800 млн). Однак, за даними ЗМІ, цю цифру було скорочено в жовтні 2017 року майже вдвічі. Виділених коштів вистачить на повний ремонт агрегатів та вузлів корабля, однак забракне для глибинної модернізації. Має бути замінено 4 із 8 котлів, а решта 4 мають пройти капітальний ремонт[23]. В травні 2018 була оприлюднена вартість ремонту — 60 млрд рублів (майже $ 1 млрд)[24].

Проте за даними видання «КоммерсантЪ» згідно укладеного в квітні 2018 року контракту ремонтні роботи будуть проведені на мурманському 35-му судноремонтному заводі, дочірньому підприємстві «Центр судноремонтну „Звездочка“» (Сєверодвінськ) та триватимуть два роки. Сукупна вартість контракту складає 55–62 млрд російських рублів. Таким чином роботи мають бути завершені в 2020 році, а повернутись на службу крейсер має вже у 2021 році. Силова установка залишиться котлотурбінною. Також буде замінено радіоелектронне озброєння та залишено ракетний комплекс П-700 «Граніт» (раніше планували замінити його на сучасніший комплекс «Калібр»)[25].

В ніч на 30 жовтня 2018 року, близько опівночі, на 82-му судноремонтному заводі (Мурманськ) під час планового виходу корабля з плавучого доку ПД-50 на останньому через збій у електроживленні вимкнулись насоси і він затонув. В наслідок затоплення доку на ньому впали два баштових крани, один з них впав на палубу авіаносця та пробив у ній дірку. Були і жертви: троє співробітників зазнали переохолодження, ще один з пораненням черевної порожнини — у важкому стані. Близько 70 осіб були евакуйовані з території заводу. Була ініційована рятувальна операція за участю військових та МНС[26].

І хоча в наслідок надзвичайної події була ушкоджена зльотна палуба, корабель начебто не отримав ушкоджень, здатних вплинути на терміни ремонтних робіт. Після аварії корабель був відбуксований на штатне місце стоянки на 35-му судноремонтному заводі в Мурманську. Там повідомили, що ушкодження не вплинуть на терміни ремонту. Слід зазначити, що окрім затонулого ПД-50 приймати кораблі розміру «Адмірала Кузнецова» іще начебто здатен док ПД-190 в Новоросійську[27].

Тим не менш, док ПД-50 був єдиним на півночі Росії здатним прийняти «Кузнецова» на ремонт. Доком активно користувались для ремонту і менших кораблів та підводних човнів. Інколи їх ставили по 2-3 штуки водночас[28].

За даними російського видання «Известия» вихід крейсера з доку не був запланований наперед і тому тоді, коли ПД-50 став занурюватись, корабель не був підготовлений до виходу. Аварія ж, в свою чергу, сталась через те, що при збої живлення з суходолу док не перейшов на власне живлення, оскільки моторна команда ПД-50 була скорочена, а пальне для дизель-генераторів не було придбане[28].

Врятувати корабель вдалось лише завдяки злагодженим діям команди, що в той час знаходилась на борту. В результаті авіаносець «заковтнув» через відкриті отвори кілька тисяч тон забортної води[28].

Втрата ПД-50 не може не вплинути на терміни ремонту «Адмірала Кузнецова», оскільки єдине місце, де він може бути поставлений на ремонт на півночі Росії — басейн заводу «Севмаш» зараз зайнятий ремонтом важкого ракетного крейсера «Адмірал Нахімов» а для введення «Кузнецова» все одно доведеться розширювати вхід в басейн[28]

Наприкінці листопада представники «Об'єднаної суднобудівної корпорації» повідомили, що внаслідок інциденту корабель отримав 52 ушкоджень усунення яких обійдеться у близько $1 млн без впливу на терміни завершення ремонту[29].

Однак вже навесні 2020 року стало відомо, що виникли проблеми з модернізацією сухого дока, який потрібен для подальших робіт на кораблі. В зв'язку з цим, за експертними оцінками, термін здачі крейсера перенесено на, у найкращому випадку, 2023 рік[30].

За словами віце-президента з військового кораблебудування Об'єднаної суднобудівної корпорації (ОСК) Володимира Корольова ремонт з модернізацією «Адмирал Кузнецов» завершиться в першій половині 2023 року. Будуть замінені повністю авіоніка, льотна палуба з трампліном, енергетичне обладнання, силова установка. Корабель отримає нову систему управління зльотом і посадкою літаків цілком російської розробки. Склад палубної авіації залишиться колишній, ударного озброєння на крейсері не буде, його оснастять зенітним ракетно-гарматним комплексом «Панцир-М»[31].

В березні 2021 року колишнього керівника рос. «10 Ордена Трудового Красного Знамени судоремонтного завода» (10 СРЗ) було заарештовано за підозрою розграбування 45 млн карбованців, виділених на ремонт корабля. 10 СРЗ — один із головних підрядників, залучених до ремонтних робіт. В липні 2021 року підприємство рос. АО «Черкесский завод резиновых технических изделий» (ЧЗРТИ) подало до суду позов з вимогою визнати 10 СРЗ банкрутом через не погашення заборгованості в 5,6 млн карбованців. При цьому ЧРЗТИ мав поставити спеціальні рукава витяжної вентиляції, необхідні для забезпечення авіаносця в зимовий період[32].