Літвиця

Літви́ця село в Україні, у Дубровицькій міській громаді Сарненського району Рівненської області.[1] До 2020 підпорядковалося Трипутнянській сільській раді.[1] з центром у селі Трипутня.[1] Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 722-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Рівненської області» увійшло до складу Дубровицької міської громади.[3]

село Літвиця
Країна  Україна
Область Рівненська область
Район/міськрада Сарненський район
Громада Дубровицька міська громада
Код КАТОТТГ UA56080070220035807
Облікова картка с Літвиця 
Основні дані
Засноване 1769[1]
Населення 351 (01.01.2011)[2]
Площа 0,41 км²[1]
Густота населення 960,98[1] осіб/км²
Поштовий індекс 34151[1]
Телефонний код +380 3658[1]
Географічні дані
Географічні координати 51°34′12″ пн. ш. 26°21′31″ сх. д.
Середня висота
над рівнем моря
176[джерело?] м
Місцева влада
Адреса ради 34150, Рівненська обл., Дубровицький р-н, с. Трипутня, вул. Шевченка, 61а[1]
Карта
Літвиця
Літвиця
Мапа

Населення становить 351 особа (2011).[2]

На сільському цвинтарі є поховання курінного УПА Лайдаки та його вояків.

Назва

Польською мовою згадується як Litwisk,[4] російською — як Литвисы.[5]

Географія

Площа села — 0,41 км².[1] Згідно з дослідженням 2017 року, за яким оцінювалися масштаби антропогенної трансформації території Дубровицького району внаслідок несанкціонованого видобутку бурштину, екологічна ситуація села характеризувалася як «катастрофічна».[6]

Клімат

Клімат у селі вологий континентальний («Dfb» за класифікацією кліматів Кеппена).[7] Опадів 608 мм на рік.[7] Найменша кількість опадів спостерігається в березні й сягає у середньому 28 мм.[7] Найбільша кількість опадів випадає в червні — близько 87 мм.[7] Різниця в опадах між сухими та вологими місяцями становить 59 мм.[7] Пересічна температура січня — -5,6 °C, липня — 18,4 °C.[7] Річна амплітуда температур становить 24,0 °C.[7]

Клімат Літвиці
Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд. Рік
Середній максимум, °C −2,6 −1,4 3,4 12,3 19,1 22,8 23,8 23,0 18,1 11,8 4,7 −0,1 11,2
Середня температура, °C −5,6 −4,6 −0,3 7,4 13,6 17,4 18,4 17,6 13,1 7,8 2,2 −2,6 7,0
Середній мінімум, °C −8,5 −7,7 −3,9 2,6 8,1 12,0 13,1 12,2 8,2 3,8 −0,3 −5,1 2,9
Норма опадів, мм 36 30 28 41 57 87 81 64 57 45 41 41 608
Джерело: Climate-Data.org (англ.)

Пам'ятки природи

  • Літвицький заказник — лісовий заказник місцевого значення площею 74 га, розташований в Літвицькому лісництві.[8]

Історія

Літвиця на мапах
Літвиця[ком. 1] на російській військово-топографічній мапі 1866—1887 років (рос. дореф.)
Літвиця[ком. 2] на німецькій карті 1917 року (нім.)

Село вперше згадується 1769 року.[1] До 1917 року село входило до складу Російської імперії. У 1906 році село входило до складу Домбровицької волості Рівненського повіту Волинської губернії Російської імперії.[5] У 1918—1920 роки нетривалий час перебувало в складі Української Народної Республіки.[9][10]

У 1921—1939 роки входило до складу Польщі.[11] У 1921 році село входило до складу гміни Домбровиця Сарненського повіту Поліського воєводства Польської Республіки.[4] 1930 року Сарненський повіт приєднаний до складу Волинського воєводства.[12] У 1936 році входило до однойменної громади, до якої також належали село Яцулі, гаївки Цегельня, Кадлубок і Заружі та лісничівка Вонячівка.[13]

З 1939 року — у складі Дубровицького району Рівненської області УРСР. У роки Другої світової війни деякі мешканці села долучилися до національно-визвольної боротьби.[14] На весні 1943 року польська банда напала на село і спалила його, вбивши 25 мирних мешканців.[15] У березні польські більшовицькі партизани пограбували село і спалили 5 хат, мешканці села втекли в ліс.[16] У квітні 1943 року польські більшовицькі партизани пограбувала та повністю спалила село, вбивши 1 чоловіка похилого віку та поранивши одну мешканку села.[17]

У 1947 році села Літвиця та Вільне разом з хуторами Вовчівка, Лисуха та Міст підпорядковувалися Літвицькій сільській раді Дубровицького району Ровенської області УРСР.[18]

Відповідно до прийнятої в грудні 1989 року постанови Ради Міністрів УРСР село занесене до переліку населених пунктів, які зазнали радіоактивного забруднення внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, жителям виплачувалася грошова допомога.[19] Згідно з постановою Кабінету Міністрів Української РСР, ухваленою в липні 1991 року, село належало до зони гарантованого добровільного відселення.[ком. 3][21] На кінець 1993 року забруднення ґрунтів становило 1,62 Кі/км² (137Cs + 134Cs), молока — 3,72 мКі/л (137Cs + 134Cs), картоплі — 1,15 мКі/кг (137Cs + 134Cs), сумарна доза опромінення — 141 мбер, з якої: зовнішнього — 21 мбер, загальна від радіонуклідів — 120 мбер (з них Cs — 109 мбер).[22]

Населення

Зміни населення
Рік Населення Зміна
1906[5] 371
1921[4] 321 −13.5%
1989[23] 457 +42.4%
1993[22] 402 −12.0%
2001[24] 394 −2.0%
2011[2] 351 −10.9%
2017[25] 367 +4.6%
Динаміка населення

Станом на 1 січня 2011 року населення села становить 351 особа.[2] Густота населення — 960,98 особи/км².[1]

Станом на 1906 рік у селі було 53 двори та мешкала 371 особа.[5]

Станом на 10 вересня 1921 року в селі налічувалося 61 будинок та 321 мешканець, з них: 144 чоловіки та 177 жінок; 307 православних, 8 юдеїв та 6 римо-католиків; 307 українців (русинів), 8 євреїв та 6 поляків.[4]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 457 осіб, з яких 224 чоловіки та 233 жінки.[23] На кінець 1993 року в селі мешкало 402 жителів, з них 102 — дітей.[22]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 394 особи.[24]

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[26]

Мова Відсоток
українська 99,24 %
білоруська 0,25 %
російська 0,25 %
інші 0,26 %

Вікова і статева структура

Структура жителів села за віком і статтю (станом на 2011 рік):[27]

Статевий склад серед основних вікових груп
ВікЧоловіківЖінокРазом
0-17363975
18-396540105
40-59503686
60+325486
Разом183168351

Соціально-економічні показники

Працездатність (станом на 2011 рік)[28]
Працездатне населення Непрацездатне населення Все населення
Чоловіки Жінки Разом Чоловіки Жінки Разом 351
ос.  % ос.  % ос.  % ос.  % ос.  % ос.  %
87259828185538023882516848
Зайнятість (станом на 2011 рік)[29]
Зайняті Безробітні Все населення
Чоловіки Жінки Разом Чоловіки Жінки Разом 351
ос.  % ос.  % ос.  % ос.  % ос.  % ос.  %
112233172015203240
Контингент органів соціального захисту (станом на 2011 рік)[30]
Дорослі Діти Пенсіонери Інваліди Німецько-радянської війни Учасники бойових дій Інваліди всіх груп і категорій Люди, які обслуговуються служб. соц. допом. на дому Неповні сім'ї Діти з неповних сімей Багатодітні сім'ї Діти з багатодітних сімей Діти-інваліди Діти-сироти Одинокі багатодітні матері
28481130--371411933-31

Політика

Органи влади

Місцеві органи влади представлені Трипутнянською сільською радою.[1]

Вибори

Село входить до виборчого округу № 155.[31] У селі розташована виборча дільниця № 560291.[31] Станом на 2011 рік кількість виборців становила 275 осіб.[2]

Культура

У селі працює Літвицький сільський клуб на 80 місць.[32]

Поховання вояків УПА

Хрести на могилах воїнів УПА в день відкриття.

11 березня 1944 в бою з військами НКВС під с. Білим загинули воїни УПА: кулеметник на псевдо «Бора» і курінний «Лайдака» (куля попала в чоло). Того ж дня від ран помер санітар на псевдо «Крейсер» з Дубровиці. Всі були поховані у Литвіці 15 березня 1944 р. 16 листопада 1944 р. сотенний «Давун» родом із Волині був похований поруч із «Лайдакою».[33]

У серпні 2011 р. на прохання сільського голови село відвідало Товариство пошуку жертв війни та політичних репресій «Пам'ять». Пошуковці провели дослідні роботи, у результаті яких виявили п'ять кістяків: один жіночий (цивільна особа) та четверо військових серед яких курінний УПА Микита Скуба-«Лайдака».[34] Коштом благодійної ініціативи «Героїка» було виготовлено чотири козацькі хрести, які доправили з Черкащини на Рівненщину та встановили на могилах загиблих воїнів. Для монтажу чотирьох пам'ятників (вага кожного понад 200 кг) знадобилась праця 10 людей і два дні роботи. Освячення хрестів здійснив священик УПЦ КП от. Микола.[35]

Релігія

У другій половині XIX століття село належало до православної парафії церкви Успіння Пресвятої Богородиці села Залішани Домбровицької волості.[36]

Галерея

Примітки

Коментарі

  1. рос. Литвискъ (Кривица), 22 двори.
  2. нім. Litwißk (Kriwitza), 22 двори.
  3. «Зона гарантованого добровільного відселення — територія зі щільністю забруднення ґрунту понад доаварійний рівень ізотопами цезію від 5,0 до 15 Кі/км², або стронцію від 0,15 до 3,0 Кі/км², або плутонію від 0,01 до 0,1 Кі/км², де розрахункова ефективна еквівалентна доза опромінення людини з урахуванням коефіцієнтів міграції радіонуклідів у рослини та інших факторів може перевищувати 1,0 мЗв (0,1 бер) за рік понад дозу, яку вона одержувала у доаварійний період.»[20]

Джерела

  1. с Літвиця // Облікова картка на офіційному вебсайті Верховної Ради України.
  2. Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 4.
  3. Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Рівненської області. www.kmu.gov.ua (ua). Процитовано 3 жовтня 2021.
  4. Skorowidz miejscowości Rzeczypospolitej Polskiej opracowany na podstawie wyników pierwszego powszechnego spisu ludności z dn. 30 września 1921 r. i innych źródeł urzędowych. Tom VIII, Województwo poleskie. Warszawa: Główny Urząd Statystyczny. 1924. 59. (пол.)
  5. Список населенных мест Волынской губернии / Издание Волынского губернского статистического комитета. — Житомир : Волынская губернская типография, 1906. — С. 200. (рос.)
  6. Ковалевський, С. Б.; Легкий, В. В. (30 листопада 2017). Інтегральна оцінка антропогенної трансформації лісових ландшафтів Дубровицького району внаслідок несанкціонованого видобутку бурштину. Науковий вісник НЛТУ України (укр.) 27 (9): 52–55. ISSN 2519-2477. doi:10.15421/40270911. Процитовано 16 жовтня 2019.
  7. Litvytsia climate: Average Temperature, weather by month, Litvytsia weather averages. Climate-Data.org. Процитовано 16 жовтня 2019. (англ.)
  8. Коротун, 1996, с. 262.
  9. ІАУ, 1980, с. 55.
  10. Ukrainia. The London Geographic Institute. 1919.
  11. ІАУ, 1980, с. 57.
  12. Dz.U. 1930 nr 82 poz. 649 (пол.)
  13. Wołyński Dziennik Wojewódzki. 1936, nr 1. — Łuck : Urząd Wojewódzki Wołyński, 1936.01.04. — С. 77-78. (пол.)
  14. Рівненщині - 70. dubrlibr.rv.ua. Процитовано 29 жовтня 2019.
  15. Денищук, 2003, с. 203.
  16. Денищук, 2003, с. 261.
  17. Денищук, 2003, с. 264.
  18. Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 вересня 1946 року) / М. Ф. Попівський (відп. ред.). — 1 вид. К. : Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 446.
  19. Постанова від 14 грудня 1989 г. N 315 «Про додаткові заходи щодо посилення охорони здоров'я та поліпшення матеріального становища населення, яке проживає на території, що зазнала радіоактивного забруднення в результаті аварії на Чорнобильській АЕС». zakon.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 24 вересня 2018. Процитовано 16 жовтня 2019.
  20. Термін «Зона гарантованого добровільного відселення». zakon.rada.gov.ua. Процитовано 16 жовтня 2019.
  21. Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української РСР про порядок введення в дію законів Української РСР "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" та "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи". zakon.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 10 грудня 2018. Процитовано 16 жовтня 2019.
  22. Коротун, 1996, с. 270.
  23. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Рівненська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 16 жовтня 2019.
  24. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Рівненська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 16 жовтня 2019.
  25. КІЛЬКІСТЬ НАСЕЛЕННЯ ДУБРОВИЦЬКОГО РАЙОНУ. Дубровицька районна державна адміністрація. Процитовано 16 жовтня 2019.
  26. Розподіл населення за рідною мовою, Рівненська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 16 жовтня 2019.
  27. Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 5.
  28. Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 10.
  29. Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 13.
  30. Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 42.
  31. Рівненська область — одномандатний виборчий округ № 155. Процитовано 16 жовтня 2019.
  32. Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 55.
  33. ДАРО Ф-30 оп-2 стр.88-89.
  34. На Рівненщині виявили поховання УПА, серед них — курінний «Лайдака». Історична правда
  35. На Поліссі відновили поховання вояків УПА. Героїка. Архів оригіналу за 16 жовтня 2011. Процитовано 14 жовтня 2011.
  36. Державний архів Житомирської області: Каталог метричних книг. — Житомир : Вид-во «Волинь», 2010. — Т. 2: Православ’я. — С. 429.

Книги

  • Коротун І. М., Коротун Л. К. Географія Рівненської області в 3-х частинах. Рівне, 1996. — 274 с.
  • Олександр Денищук. Злочини польських шовіністів на Волині. Книга перша. Рівненська область. — Рівне : ППДМ, 2003. — 352 с. — ISBN 966-96174-4-8.

Офіційні дані та нормативно-правові акти

Мапи

  • Історичний Атлас України / Гол. ред. Л. Винар; Упорядн.: І. Тесля, Е. Тютько. Українське історичне товариство. — Монреаль; Нью-Йорк; Мюнхен, 1980. — 182 с.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.