Ліщини (Перемишльський повіт)

Географія

Розташоване за 9 км на південний захід від Фредрополя, за 18 км на південь від повітового центру Перемишля, за 66 км на південний схід від воєводського центру Ряшева і за 3 км від польсько-українського кордону.

Історія

До 1772 р. село належало до Перемишльської землі Руського воєводства Королівства Польського.

У 1772 році після першого розподілу Польщі ввійшло до провінції Королівство Галичини та Володимирії імперії Габсбургів, у 1787 р. в селі заснована німецька колонія. В 1880 р. було 6 мешканців у панському дворі та 227 жителів у селі (всі — греко-католики, за винятком 20 римо-католиків), село належало до Добромильського повіту.

Після розпаду Австро-Угорщини і утворення 1 листопада 1918 р. Західноукраїнської Народної Республіки це переважно населене українцями село Надсяння було окуповане Польщею. На 1.01.1939 в селі було 360 мешканців (з них 330 українців-грекокатоликів, 15 українців-римокатоликів, 10 поляків і 5 юдеїв)[2]. Село входило до ґміни Новосюлкі Дидинскє Добромильського повіту Львівського воєводства.

Після початку Другої світової війни 13 вересня 1939 року війська Третього Рейху увійшли в село, та після вторгнення СРСР до Польщі 27 вересня увійшли радянські війська і Ліщини, що знаходяться на правому, східному березі Сяну, разом з іншими навколишніми селами відійшли до СРСР та ввійшли до складу утвореної 27 листопада 1939 року Дрогобицької області УРСР (обласний центр — місто Дрогобич).

З початком німецько-радянської війни 27 червня 1941 року село було зайняте військами вермахту. В кінці липня 1944 року село було зайняте Червоною Армією.[3] Від 13 серпня 1944 почалася примусова мобілізація українців до Червоної Армії.

В березні 1945 року Ліщини, як і весь Бірчанський район з районним центром Бірча, Ліськівський район з районним центром Лісько та західна частина Перемишльського району включно з містом Перемишль зі складу Дрогобицької області передано Польщі. Після цього було здійснено етноцид українців — виселення українців у СРСР та на ті території в західній та північній частині польської держави (так звані повернені території), що до 1945 належали Німеччині (операція Вісла).

У 1975-1998 роках село належало до Перемишльського воєводства.

Церква

Дерев’яна церква св. Миколая збудована в 1886 на місці попередньої з 1816 р, була парафіяльною, належала до Добромильського деканату Перемишльської єпархії УГКЦ. Церква після виселення українців перетворена на костел.

Демографія
  • 1785 — 155 греко-католиків, 10 римо-католиків, 5 юдеїв
  • 1840 — 220 греко-католиків
  • 1859 — 190 греко-католиків
  • 1879 — 196 греко-католиків
  • 1899 — 224 греко-католики
  • 1926 — 281 греко-католик
  • 1938 — 296 греко-католиків

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][4]:

Загалом Допрацездатний
вік		 Працездатний
вік		 Постпрацездатний
вік
Чоловіки 23 3 19 1
Жінки 18 2 12 4
Разом 41 5 31 5

Примітки

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ліщини (Перемишльський повіт)

  1. GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
  2. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — с. 18.
  3. Оперативная сводка за 31 июля. Архів оригіналу за 11 січня 2012. Процитовано 15 жовтня 2017.
  4. Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018.

Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.