Максим Оса (фільм)

У 2013 році стрічка перемогла на 4-му пітчингу Держкіно. Загальний бюджет стрічки тоді заявлявся розміром у 63 мільйони гривень, серед яких частка держфінансування склала 19 мільйонів[6].

У лютому 2018 року з'явилася інформація ніби у 2017 році Держкіно рішенням колегії вирішило профінансувати державним коштом на 100% «як просвітницькі ігрові фільми патріотичного спрямування» два фільми: «Толока» та «Максим Оса»[7]. Але у серпні 2018 року фільм «Максим Оса» не зумів увійти у топ фільмів, які профінансує держава згідно з результатами патріотичного пітчингу до Мінкульту, посівши 76 місце з середнім балом 33,3[8][9][10][11]. Тоді на патріотичному пітчингу Мінкульту творці фільму просили у в держави 22 мільйони гривень (цього разу заявлений бюджет стрічки — 59,8 мільйонів гривень)[12].

У червні 2018 року зі звітів ProZorro стало відомо, що Держкіно у червні 2018 року виділило творцям фільму 17,2 мільйонів гривень або 45,2% загального кошторису (цього разу заявлений бюджет стрічки — 38,1 мільйон гривень)[13][14].

У березні 2019 року зі звітів «Українського культурного фонду» стало відомо, що творці фільму просять в УКФ 14,5 мільйонів гривень (цього разу заявлений бюджет стрічки — 31,7 мільйон гривень)[15][16]. Та від УКФ творці не змогли отримати фінансування.

Інформація про бажання екранізувати комікс у фільм з'явилася у 2012 році. Відтоді, фільм змінював команди і режисерів. Ці зміни встигли охрестити «виробничим пеклом»[3].

У 2013 режисером фільму мав стати Олексій Мамедов, автор телесеріалу «Свати»[17].

Після 2013 року проєкт був законсервований, але у 2015 виробництво ніби поновилося з новим режисером — Іваном Сауткіним. Й 7 червня 2015 року проєкт та перший трейлер було представлено в рамках першого українського фестивалю популярної культури Kyiv Comic Con[18].

У травні 2019 року виробник фільму ТОВ «Кіностудія дитячих та юнацьких фільмів ім. О. О. Ханжонкова» змінив власника і директора. Відтак генеральним продюсером стрічки став Валерій Боровик, а до цього ним був Олексій Шапарев. Безпосередньо кіновиробництвом зайнялась продюсерська група в складі: Наталії Вітрук, Олександра Дмитренка та Дмитра Хільченка.

3 червня 2019 року відбулося засідання Ради з державної підтримки кінематографії, на якому затвердили заміну режисера[19]. Отже, режисер знову змінився — замість Івана Сауткіна ним став режисер фільмів «Халепа на 5 baksiv» та «Королі репу» Мирослав Латик. Новообраний режисер проєкту поділився своєю думкою з приводу стилістики фільму і запропонував знімати «Максима Осу» більш нуарно, у стилі DC Universe[3].

За короткі терміни було переписано сценарій, проведено кастинг акторів, зібрано всю групу із кількох департаментів, проведено підготовку трюків та навчання акторів цим трюкам, підбір локацій, розроблено нові образи та костюми, сплановано та втілено у життя одразу кілька сотень квадратних метрів знімальних майданчиків. У грудні 2019 року команда знімала натурні сцени у лісі під Києвом. Було кілька локацій, які відтворювали: дорогу від межового замку пана Йожефа Пшелуцького до шинка Нахмана, старе кладовище у лісі, болото і кілька різних схованок Відьми.

А також у кінці грудня 2019 у Кам'янці-Подільському Хмельницької області протягом п'яти днів знімали частину натурних епізодів «Максима Оси». Зокрема у Кам'янець-Подільському державному історичному музеї-заповіднику і Національному історико-архітектурному заповіднику «Кам'янець»[20].

У січні 2020 року фільм знімали у Пущі-Водиці Київської області, де відтворили локацію шинка Нахмана. А в лютому 2020 року — у селі Великі Межирічі Рівненської області. Там зафільмували як натурні, так і інтер'єрні сцени, зокрема, дорогу до замку, дорогу від шинка у напрямку Дикого Поля та старий костел.

Завершення знімального процесу планували на березень 2020 року. Це мали бути фінальні чотири дні інтер'єрних сцен. Проте саме тоді було введено жорсткі карантинні обмеження і перший локдаун, під час якого скасували всі масові заходи, у тому числі знімання кіно, не працювали заклади громадського харчування, скасували залізничні перевезення і ввели ряд інших обмежень. Група прийняла рішення приступити до монтажу відзнятого матеріалу. Весна та літо пройшли у постпродакшені.

Влітку було прийнято зміни до карантинних обмежень, які розблокували роботу творчих об'єднань і дозволили працювати над виготовленням відеопродукції, у тому числі — кіно. Команда почала планувати новий графік, спираючись на обмеження за кількістю людей, які можуть бути присутніми на знімальному майданчику одночасно. Так, чотири знімальні дні перетворились на три, а команда фільму зазнала чергових змін по кількох департаментах одночасно. Наприклад, оператора-постановника Костянтина Пономарьова замінила Тетяна Дуднік. До логістичних рішень довелось додати тестування на COVID-19 і задачу, як привезти одну з актрис з-за кордону, де вона проживає, а регулярне авіасполучення було все ще відсутнє.

Знімальний процес змогли відновити аж у жовтні 2020 року. Інтер'єрні сцени знімались у Кам'янці-Подільському, зокрема, на території Кам'янець-Подільського державного історичного музею-заповідника, Національного історико-архітектурного заповідника «Кам'янець» та кафе «Ситий митник» у Будинку польського магістрату. На цих локаціях група відтворила замок князя Пшелуцького.

Одразу по завершенню інтер'єрного знімання група повернулась до постпродакшену. І впродовж 2 місяців закінчила роботу над стрічкою. Фільм було прийнято до розгляду Держкіно у грудні 2020 року без змін до визначеного графіка. Не зважаючи на всі перипетії, команді вдалось вчасно виконати свої зобов'язання. Рада з державної підтримки кінематографії прийняла стрічку і рекомендувала до показу[21].

Дата фактичної прем'єри та виходу в прокат, тобто показу в кінотеатрах — поки невідома. У зв'язку із постійними змінами у карантинних обмеженнях. Станом на жовтень 2021 року планується, що широка аудиторія зможе побачити фільм у жовтні-листопаді 2022 року, оскільки цей історичний детектив містить в собі елементи містичного трилера, то логічним видається його показ на Гелловін.