Мамалиґа

Мамали́ґа[1][2] (рум. mămăligă, пор. італ. meliga, лат. milium)[3], діал. куле́ша (угор. köles — «просо»)[3][4], тока́н (від рум. tocan) — круто заварена каша з кукурудзяного борошна[5], страва популярна в країнах Південно-Східної Європи. Національна страва гуцулів (під назвою куле́ша), молдаван, румунів (під назвою мамалига). Мамалиґа популярна також у кавказьких народів — у грузин (під назвою «гомі», ღომი), мегрелів (гуму, ღუმუ), абхазів (абисҭа), адигів (мамрис), у чеченців (ах'яр худар — каша з кукурудзяного борошна), інгушів (журан-худар) та осетин (мамæлаї кабар — досл. «шматок, щоб не померти»)[джерело?].

Мамалиґа
Тип Каша
Походження  Молдова і  Румунія
Мамалиґа

За смаком, консистенцією та зовнішнім виглядом відрізняється від усіх інших каш. Ріжуть її вощеною ниткою або спеціальним дерев'яним ножем.

Приготування
Мамалиґу можна різати на шматки

Готують мамалиґу (кулешу) особливим способом з води, солі і кукурудзяного борошна в чавунці за допомогою спеціальної палички-мішалки. При готуванні для вживання замість хліба мамалиґу роблять густішою, і, як і італійська полента, вона може бути розрізана на шматки. При приготуванні для інших цілей мамалиґа буває рідшою.

Мамалиґа подається до столу з молоком, киселицею чи зі шкварками та бринзою[6]. Іноді мамалиґу подають подрібнену в тарілці з гарячим молоком (рум. mămăligă cu lapte). З мамалиґи також роблять кукурудзяні коржі, нарізаючи і підсмажуючи її на маслі або на жирі.

Мамалиґа, заправлена смаженою цибулею зі шкварками та сметаною

Оскільки мамалиґа використовувалася замість хліба, вона входить до складу дуже великої кількості страв. Однією з таких страв є голубці (рум. sarmale) з мамалиґою. Інша страва булз (рум. bulz) — запечені кульки з мамалиґи з бринзою і маслом всередині.

Мамалиґу можна подавати до столу зі шкварками, сиром і бринзою, беконом, яйцями, грибами, смаженою рибою та ін.

У центральній Україні рецепт був запозичений у молдован під час походів до Молдови козаків на чолі із Богданом Хмельницьким. Мамалиґа (малай, милай) у козаків варилася не з кукурудзяного борошна, а з просяного, на воді, без солі, вживалася разом із солоним сиром або з бринзою. Подавалася вона лише гостям і у святкові дні.

Див. також

Примітки
  1. Мамалиґа // Словник української мови : у 20 т. — К. : Наукова думка, 2010—2020.
  2. Орфоепічний словник української мови. — К. : Довіра, 2001. — Т. 1. — С. 768. — ISBN 966-507-110-6.
  3. Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 3 : Кора — М / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 3 : Кора — М. — 552 с. — ISBN 5-12-001263-9.
  4. Для останньої назви припускають також питомо слов'янське походження
  5. Традиційні страви // Інститут Україніки
  6. Манзарі, гижки та інші смакоти

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.