Марк Аурель Стейн
Сер Марк Аурель Стейн (угор. Stein Márk Aurél; 26 листопада 1862 — 26 жовтня 1943) — угорський мандрівник та етнограф, який разом із Свеном Гедіном та П. К. Козловим в XX столітті внесли найбільший внесок у дослідження Східного Туркестану. Його основні праці — «Стародавній Хотан» (тт. 1-2, 1907), «Серіндія» (тт. 1-5, 1921), «Внутрішня Азія» (тт. 1-4, 1928). Він був дядьком фізико-хіміка Андраша (Ендрю) Келлера.
Марк Аурель Стейн | |
---|---|
угор. Stein Márk Aurél | |
Народився |
26 листопада 1862[1][2][…] Пешт, Королівська Угорщина, Австрійська імперія[3] |
Помер |
26 жовтня 1943[1][2][…] (80 років) Кабул, Королівство Афганістан |
Країна |
Угорське королівство Сполучене Королівство Велика Британія |
Діяльність | мандрівник-дослідник, антрополог, мистецтвознавець, археолог, викладач університету, дослідник |
Alma mater | Віденський університет (), Лейпцизький університет () і Тюбінгенський університет (1883) |
Знання мов | англійська[1], німецька і угорська |
Заклад | University of the Punjabd і Oriental Colleged[4] |
Членство | Угорська академія наук, Британська академія, Нідерландська королівська академія наук, Американська академія мистецтв і наук, Російська академія наук і Королівське азійське товариство Великої Британії та Ірландії |
Конфесія | лютеранство |
Родичі | Andrew Kellerd |
Нагороди | |
Біографія
Стейн народився в Будапешті, в єврейській родині, але практично все життя працював на британський уряд, в тому числі й з розвідувальними цілями. Починав кар'єру в Лахорській Школі сходознавства, де в 1892 р. підготував до публікації на санскриті єдиний збережений староіндійський історичний трактат — «Потік царів» Кальхани. До 1900 року працював над англійським перекладом цього твору.
У тому ж році Стейн, натхненний прикладом Свена Гедіна, вперше навідався в Східний Туркестан і дійшов «Шовковим шляхом» до Хотана. Ця вилазка стала прелюдією до знаменитої подорожі 1906-08 років, в ході якої Стейн відморозив і внаслідок цього втратив кілька пальців на правій нозі. Місяці поневірянь були винагороджені — Стейну вдалося встановити маршрути караванних шляхів, які пов'язували Європу з Китаєм за часів Римської імперії.
Під час досліджень лоуланьських старожитностей Стейн виявив тексти, написані невідомими на той час тохарськими мовами, і знайшов європеоїдні мумії їх передбачуваних носіїв — Таримські мумії. Перебравшись через пустелю Такла-Макан, біля Дуньхуана, мандрівник виявив Печери Моґао, а в них — близько 40 000 безцінних Дуньхуанських рукописів, включаючи давньотюркську «Книгу ворожінь» і найдавнішу в світі друковану книгу «Діамантова сутра». Частину ранньобуддійських фресок він зняв і перевіз в Музей азіатських старожитностей в Нью-Делі.
Підсумки експедиції Стейна розбурхали вчену громадськість Європи, а король подарував йому в 1912 р. лицарський титул. Тоді ж Марк Стейн вивів на чисту воду Іслама Ахуна, який містифікував вчених новоствореними «греко-буддійськими» рукописами на бересті. У 1913-18 і 1930 роках Стейн знову подорожував Східним Туркестаном, хоча з роками сфера його інтересів змістилася на північний захід — у бік стародавньої Кушанскої імперії.
В останні роки життя Стейна найбільш цікавили два питання: греко-буддійські старожитності та східні межі просування військ Олександра Македонського. Його праці сприяли проясненню маршруту македонської армії в Індії. Помер він під час підготовки подорожі до Афганістану і був похований в Кабулі.
Примітки
- Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Encyclopædia Britannica
- Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #118942905 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
- Archaeology and Language: The Puzzle of Indo-European Origins — Pimlico, 1998. — С. 64. — ISBN 0-7126-6612-5