Хотан
Хотан (уйгурська: خوتەن, кит. 和闐;; Піньінь:Hétián), місто і оаза біля однойменної річки на південному сході Сіньцзяну у Китаї на південь від пустелі Такла-Макан, на південний схід від Яркенда. Населення 114.000 осіб (2006), в основному — уйгури.
Хотан спр. китайська: 和田市 уйг. خوتەن شەھىرى | ||||
---|---|---|---|---|
| ||||
Основні дані | ||||
37°06′04″ пн. ш. 79°55′57″ сх. д. | ||||
Країна | КНР | |||
Регіон | Сіньцзян-Уйгурський автономний район | |||
Адмінцентр | Q10942824? | |||
Столиця для | Хотан (держава) (колишня держава) | |||
Поділ |
| |||
Площа | 466,44 км² | |||
Населення | 322 300 осіб (2010) | |||
Висота НРМ | 1382 м | |||
Телефонний код | (+86) 903 | |||
Часовий пояс | UTC+8 | |||
Номери автомобілів | 新R | |||
GeoNames | 1281019 | |||
OSM | r2748331 ·R | |||
Поштові індекси | 839000 | |||
Міська влада | ||||
Вебсайт | hts.gov.cn | |||
Мапа | ||||
Хотан Хотан (Китайська Народна Республіка) | ||||
Хотан Хотан (Сіньцзян-Уйгурський автономний район) | ||||
| ||||
| ||||
Хотан у Вікісховищі |
Клімат
Місто знаходиться у зоні, котра характеризується кліматом тропічних пустель. Найтепліший місяць — липень із середньою температурою 25.6 °C (78 °F). Найхолодніший місяць — січень, із середньою температурою -4.4 °С (24 °F).[1]
Клімат Хотана | |||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
Абсолютний максимум, °C | 21 | 20 | 27 | 33 | 35 | 38 | 38 | 37 | 37 | 27 | 21 | 15 | 38 |
Середній максимум, °C | 1 | 6 | 16 | 22 | 26 | 30 | 32 | 30 | 27 | 20 | 10 | 3 | 18 |
Середня температура, °C | −4 | 1 | 9 | 15 | 19 | 23 | 25 | 23 | 20 | 13 | 4 | −2 | 12 |
Середній мінімум, °C | −10 | −4 | 2 | 9 | 13 | 17 | 19 | 17 | 13 | 6 | −2 | −7 | 6 |
Абсолютний мінімум, °C | −18 | −12 | −3 | 1 | 2 | 11 | 12 | 8 | 5 | −2 | −12 | −15 | −18 |
Вологість повітря, % | 45 | 42 | 27 | 28 | 36 | 33 | 39 | 45 | 42 | 39 | 45 | 54 | 40 |
Джерело: Weatherbase |
Історія
Історія міста постійно пов'язана з Великим шовковим шляхом, який звідси прямував або на південь, в Індію, або на захід, через ущелини Паміру. В давнину в оазі мешкали носії тохарської мови, які рано прийняли буддизм і виготовили мумії, виявлені європейськими дослідниками на початку XX століття. Ймовірно, що тутешні ченці першими познайомили з буддійським віровченням китайців, яких вабили в Хотан запаси нефриту, що високо цінувався при імператорському дворі. Приблизно з II ст. до Р.Х. оаза заселяється сакськими іраномовними племенами, що залишили досить численні пам'ятники буддійської літератури хотаносакською мовою I тисячоліття від Р.Х. З їхньою появою зв'язано власне заснування міста і держави, здобуття ним відомої нам назви (іран. xvatan). Починаючи з IX - X століть хотаносакська мова поступово витісняється тюркськими мовами.
Хотанська оаза позначала межу поширення китайських кордонів за часів династії Хань (у 73 тут побували війська Бань Чао) і Тан (у 630-ті роки тут була китайська прикордонна застава). За переказами, ще в V ст. від Р.Х. китайська царівна, видана заміж за хотанського князя, тайком вивезла з Піднебесної в своїй пишній зачісці лялечки тутового шовкопряда. Таким чином, Хотан став першим центром шовководства за межами Китаю; саме звідси секрет його виробництва просочився в Персію і Візантію.
У X ст. в Хотані панували кашгарські князі, в XII ст — тангути. У періоди своєї найвищої могутності оазу намагалися воювати також керманичі Тибету. Місто відвідав 1274 року Марко Поло, який захоплювався якістю місцевих тканин. Китайці остаточно затвердилися в мусульманському Хотані в середині XVIII ст. У 1862—78 роках місто було одним з центрів дунганського повстання і визнало владу Якуб-хана.
Економіка
Річки Каракаш і Юрункаш, що дають початок річці Хотан, пересихають з весни по осінь. Сільське господарство (злаки, бавовник, шовковиця, вівчарство) прив'язано до іригаційних споруд пустелі Такла-Макан. Хотан відомий своєю вовною і особливо килимами, які довгий час вважалися найкращими на схід від Самарканду. У долинах річок добувають золото і нефрит.
Джерела
- Official government site
- Silk Road Seattle (The Silk Road Seattle website contains many useful resources including a number of full-text historical works)
- (A site devoted to the Buddhism of Khotan with a copy of Sir Aurel Stein's map of the Tarim Basin and Khotan region)
- Satellite image of region which can be enlarged
- China: Taklamakan - Desert With No Ocean Underground