Мехтулінське ханство
Мехтулінське ханство — державне утворення, що існувало в XVII — XIX століттях на території Дагестану. Складалося з 13 аулів, розташованих у басейні річки Манас[1].
| |||||||||||||||||||
.svg.png.webp){kind=small}
| Історія Дагестану | |
|---|---|
 | |
| Кавказькі албани | |
| Кавказька Албанія | |
| Дагестан в середніх віках | |
| Цахурське ханство | |
| Рутульське бекство | |
| Лакз | |
| Хозарський каганат | |
| Дербентський емірат | |
| Сарір | |
| Зіріхгеран | |
| Газікумухське шамхальство | |
| Кайтазьке уцмійство | |
| Табасаранське майсумство | |
| Емірство Ільчі-Ахмада | |
| Дагестан в новий час | |
| Аварське ханство | |
| Ілісуйський султанат | |
| Мехтулінське ханство | |
| Тарковське шамхальство | |
| Газікумухське ханство | |
| Кубинське ханство | |
| Кюринське ханство | |
| Велика Кавказька війна | |
| Північно-Кавказький імамат | |
| Дагестанська область | |
| Республіка Горців Кавказу | |
| Північно-Кавказький емірат | |
| Північно-Кавказький край | |
| Дагестанська АРСР | |
| Дагестан після розпаду СРСР | |
| Республіка Дагестан | |
| Дагестанська війна | |
| Окрема ісламська територія | |
| Імарат Кавказ | |
Народи Дагестану Портал «Дагестан» |
Населення Мехтулінского ханства було змішане — в основному аварское. У кількох селищах жили кумики[2].
Історія
Мехтулінське ханство утворилося в XVII столітті при розпаді Тарковського шамхальства. Назва його походить від імені його засновника — якогось Кара-Мехті, який, згідно з переказами, походив з дому казикумуських шамхалів. Від його імені й утворилася кумицька назва роду «Мехті-улу» у значенні «потомство Мехті» або «прізвище Мехті». Згідно історику Є. Н. Кушевої, мехтулінські хани — родинні шамхалу власники. [3]. Спочатку Кара-Мехті влаштувався в аймаки, але згодом резиденцією мехтулінських ханів став Нижній Дженгутай.
Восени 1741 війська мехтулінського Ахмад-хана розбили в Аймакінській ущелині під Дженгутаєм військо перського Надер Шаха. Ахмад-хан в історії Дагестану зіграв видатну роль у відбитті іранської агресії, був предводителем військ в Андалальській битві[4], за що турецьким султаном Махмудом I йому було присвоєне звання «мір-і-міран» (бейлербей), тобто генерала.
У 1867, внаслідок російської агресії на Кавказі, останній хан Мехтулінського ханства — Рашид-хан, склав з себе права та обов'язки з управління і воно увійшло до складу Російської імперії, було включено до складу Темір-Хан-Шуринського округу.
Список правителів Мехтулінского ханства
- Кара-Мехта (упом. 1590)
- Ахмат-хан I (упом. 1637)
- Мехті II (сер. XVII століття)
- Бенкет-Мухаммат (поч. XVIII століття)
- Мехті III (упом. 1732)
- Ахмад-хан II (1735 — 1749)
- Мехті IV (1749 — 1773)
- Алі-Султан (1773 — 1807)
- Гасан-хан (1809 — 1818)
- Ахмад-хан (1820 — 1843)
- Нух-Біке (1843 — 1855)
- Ібрахім-хан (1855 — 1859)
- Рашид-хан (1859 — 1867)
Примітки
- Мехтулинское ханство // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- Традиционные институты управления и власти Дагестана XVIII-первая половина XIX в. Институт ИАЭ ДНЦ РАН, 2006.
- К.Алиев. Шаухалы Тарковские. Изд. РГЖТ. Махачкала 2008. С. 84.
- А. И. Тамай. К вопросу о провале дагестанской компании шаха Надира. Учёные записки ИИЯЛ. М-ла. 1958, т.5, с. 118 — 120.
Література
- Мехтулінское ханство в Енциклопедії Дагестану
- Ахмед-Хан Мехтулі
- Н. В. Сичов «Книга династій» — Москва: «АСТ» — «Схід-Захід», 2008. ISBN 978-5-17-032495-8