Мистецтво азербайджанських ашугів

Найпоширеніша форма народного віршування. Кількість складів у «гошма» сягає одинадцяти. «Гошма» поділяються на низку підвидів: «гюзеллеме» — це форма, в якій описується природна краса або вихваляння чудових людських властивостей від слова гюзель — краса; «кочаклама» — форма, в якій оспівуються героїчні діяння або самі герої, «ташлама» — вид, у якому критикуються суспільні або людські вади, «агит» — поминальний спів.

Жанр, відомий не лише в східній, але й у західній поезії (зокрема і в народній). У «дастанах» ашуги оповідають про героїчні діяння, любовні історії, важливі історичні події. У стилістичному і складовому відношеннях багато в чому нагадують «гошма», проте відрізняються від останніх кількістю чотиривіршів, тематикою, змістом і музичною темою.

Традиційні теми складаються з пісень-настанов і пісень-повчань.

Гюзеллеме це один з підвидів «гошма», в якому описуються природні красоти або вихваляються чудові людські риси.

Ашуг Алескер, ашуг і сказитель XIX—XX ст.

Репертуар ашугів не обмежується дастанами; він різноманітний за жанрами і дуже конкретний за тематикою, завжди загостреною соціально. Ашуги знають казки (нагил), любовно-лиричні пісні, пісні-вихваляння (гезеллеме), пісні повчальні (устаднаме), сатиричні. Ашуги пишуть у таких поетичних формах, як пятивірш (мухеммес) і двовірш (дубейт), а також широко користуються віршем, побудованим на фонемах, які не вимагають зімкнення губ (додах-деймез). Багато ашугів пам'ятали по 50-60 дастанів, десятки оповідань, повістей і казок (наприклад, знаменитий ашуг Алескер з Гокчі)[8].

У минулому ашуги виступали в чайханах, караван-сараях, на базарних площах. У репертуарі мали багато чудових поетичних зразків. Наспіви ашугів музично нескладні, але є ритмічно чіткими. Ці наспіви є традиційними і передаються від покоління до покоління. При цьому одні мотиви призначаються тільки для героїчних віршів, інші — тільки для ліричних. Манера виконання одних і тих самих наспівів у різних ашугів різна і залежить від особистого смаку і темпераменту. Найпоширенішим жанром творчості ашугів є любовна лірика. Але найцікавішою формою ашузької творчості є музично-поетичний турнір — деїшме, учасники якого (ашуги) змагаються в загадках, питаннях і відповідях. При цьому, якщо один з ашугів не зміг відповісти у віршованій формі противнику або не зумів розгадати загадки, переможець мав право на саз переможеного, а переможений тим самим позбавлявся звання ашуга[8].

В сучасному Азербайджані професійних ашугів поділяють на дві категорії: ашуги-виконавці і ашуги-поети.

Ашуги-виконавці є професійними оповідачами і не займаються поетичною творчістю. Завдяки своїм індивідуальним здібностям і тонкому розумінню специфіки фольклору вони вносять різного роду варіації і зміни до своїх дастанів і сказань, особливо в їх прозові форми.

А ашуги-поети, навпаки, поряд з оповідною діяльністю, займаються ще й поетичною творчістю. В Азербайджані таких ашугів називають устадами, що в перекладі з азербайджанської мови означає «видатний майстер». Устади мали свої школи, де навчали азам ашузької творчості. До устадів можна віднести таких обдарованих поетів, як Гурбані (XVI ст.), Ашуг Аббас з Туфаргана (XVII ст.), Хесте Касум (XVIII ст.), Ашуг Валех (XVIII ст.), Ашуг Алескер (1821—1926), Ашуг Гусейн з Бозалгана (1875—1949,) Саят-Нова і багатьох інших. Вони справили величезний вплив не тільки на ашузьку поезію, але й на всю писемну літературу Азербайджану.[10].

Серед азербайджанських ашугів було чимало вірмен, у репертуарі яких багато пісень азербайджанською мовою, а деякі з них і творили цією мовою, як, наприклад, Авак Азар'ян[8].

• 
  Ашуг Асад
• 
  Ашуг Мірза
• 
  Ашуг Іслам
• 
  Ашуг Ібрагім

В Азербайджані одним з найзнаменитіших ашугів є депутат парламенту Азербайджану виходець з Борчали (Грузія) Зелімхан Ягуб. Серед відомих сучасних ашугів можна назвати таких як Ашуг Зульфія, Ільхам Аслан, Алі Товузли та інші.

В липні 2004 року у палаці культури імені Узеїра Гаджибекова міста Сумгаїт відбулося свято ашузької музики «Сазин, созюн сехріня ґял!». Фестиваль організували з ініціативи міського відділення «Об'єднання ашугів республіки». На концерті виступали такі ашуги і поети, як Алі Товузли, Ільхам Аслан, а також члени меджлісу «Пері гизлар» Теллі Борчали, Кямаля Губадли. Вони продемонстрували високу майстерність імпровізації і знання фольклору.

Головою сумгаїтського відділення Об'єднання ашугів Азербайджану є поетеса Ганіра Мехтіханли. У місті понад 20 ашугів — фахівців, захоплених цим народним мистецтвом. Вони беруть активну участь у пропаганді ашузької музики, виступають з шефськими концертами на підприємствах, у військових частинах.[11]

Після здобуття Азербайджаном незалежності стало можливим пропагувати культуру Азербайджану в світі, для цього азербайджанським ашугам надається державна підтримка і організовуються гастролі по всьому світу.

• У травні 2009 року в Луврі відбувся концерт азербайджанських ашугів за підтримки фонду Гейдара Алієва.[12]
• 2 лютого 2009 в Музейному центрі відбулася презентація диска «Антологія азербайджанської ашузької музики».[13]
• В листопаді 2009 року азербайджанські ашуги виступили в місті Дербент на музичному фестивалі, в якому взяли участь музиканти з різних країн.[14]
• Восени 2009 року в Лондоні в рамках днів Азербайджану у Великій Британії на концерті також виступили азербайджанські ашуги.[15]
• У Франції виходець з Азербайджану Фредрік Газахбейлі створив музичну групу «Газах» і включив до її програми ашузьку музику. Один із солістів групи, француз Мелука Обрі, озвучив пісню Мікаїла Азафли «Аманди». Пісні увійдуть до альбому «La fibre». До першого їхнього альбому «Фото» внесено синтез азербайджанської та французької національної музики.[16][17]
• У Туреччині в місті Сівас, на заході зі вшанування пам'яті відомого ашуга Русата, виступили азербайджанські ашуги з Нахічевані. Вони виконали азербайджанські народні пісні[18].