Млинці
Млинці́ — страва з прісного яєчного рідкого тіста на гарячій сковороді, змащеній жиром. Млинці подають з різними закусками або начиненими. Млинці традиційні для кухонь слов'янських народів і вживалися ще в дохристиянські часи.
Слово «млинець» (прасл. *mlinъ) пов'язане з *melti («молоти») і означає «корж з меленого борошна»[1].
В українській кухні
Млинці традиційно готуються на Масницю; на Волинському Поліссі — ще на осінні діди (Дмитра)[2].
Млинці можуть готуватися з пшеничного, кукурудзяного чи гречаного (гречаники) борошна або пшона чи манки. Млинці можуть бути начинені грибами, м'ясом, ягодами, сметаною, домашнім сиром, червоною ікрою, цукром із маслом тощо.
Начинені млинці називають налисниками[3].
У кухнях інших народів
У Франції популярною стравою є млинці-крепи.
Примітки
- Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 3 : Кора — М / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 3 : Кора — М. — 552 с. — ISBN 5-12-001263-9.
- День св. Дмитрія[недоступне посилання з липня 2019]
- Ольга Франко. Практична кухня — Львів — Каменяр — 1993 р.— С.167
Література
- Франко Ольга. Практична кухня — Львів — Каменяр — 1993 р. — С. 159—160; 198.
Посилання
- Млинець // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1961. — Т. 4, кн. VIII : Літери Ме — На. — С. 1015й. — 1000 екз.
- Млинці // «Труды этнографическо-статистической экспедиции в Западно-Русский Край» / П. П. Чубинський — Т. 7. — СПб., 1872. — С. 445. (рос. дореф.)
- Млинци; Млинци пшоняни // Пища и питье крестьян-малороссов, с некоторыми относящимися сюда обычаями, поверьями и приметами / В. Щ. [Варвара Щелоковська] / Этнографическое обозрение, № 1-2, Кн. XL-XLI / Янчук Н. А. (ред.). — М.: Т-во Скороп. А. А. Левинсон, 1899. — С. 289—290. (рос. дореф.)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.