Момот Ігор Федорович
І́гор Фе́дорович Мо́мот (18 серпня 1965 — 11 липня 2014) — український прикордонник, генерал-майор (посмертно). Начальник Навчального центру підготовки молодших спеціалістів Державної прикордонної служби України. Заступник начальника Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України.
Момот Ігор Федорович | |||||
---|---|---|---|---|---|
Генерал-майор (посмертно) | |||||
| |||||
Загальна інформація | |||||
Народження |
18 серпня 1965 Тирасполь, Молдавська РСР | ||||
Смерть |
11 липня 2014 (48 років) Зеленопілля, Луганська область, Україна | ||||
Військова служба | |||||
Приналежність | Україна | ||||
Вид ЗС | Прикордонна служба | ||||
Рід військ | Прикордонні війська | ||||
Війни / битви |
Війна в Афганістані Війна на сході України • Бої під Сніжним • Бої за Довжанський • Атака біля Зеленопілля | ||||
Командування | |||||
| |||||
Нагороди та відзнаки | |||||
Під час війни на Донбасі обороняв український кордон в Донецькій та Луганській області як начальник мотоманевреної групи прикордонників. Загинув внаслідок удару реактивної артилерії під Зеленопіллям.
Герой України (посмертно).
Біографія
Проходив службу в Афганістані заступником начальника по політичній частині мінометної батареї 1ММГ 47 прикордонного загону. До 1990 року служив помічником начальника політвідділу з комсомольської роботи Керкинського прикордонного загону. У складі групи політпрацівників Червонопрапорного середньоазійського прикордонного округу у лютому 1990 року перебував в Баку, був в Нахічевані, за що отримав другу медаль «За відзнаку в охороні Державного кордону СРСР». З 1990 по 1992 рр. — служив заступником начальника з політичної частини Першого прикордонного загону в районі Ширам.[1]
В Україні служив на посадах коменданта Котовського прикордонного загону та начальника Ізмаїльського прикордонного загону, яким командував 3,5 роки. Отримав юридичну освіту. Був заступником начальника оперативного управління в центральному апараті Державної прикордонної служби України в Києві.
Очолював Навчальний центр підготовки молодших спеціалістів Державної прикордонної служби України (м. Черкаси, селище Оршанець).
Війна на сході України
Після ускладнення ситуації на українсько-російському кордоні Ігор Момот особисто сформував та очолив мотоманевренну групу Навчального центру підготовки молодших спеціалістів Державної прикордонної служби. Група виконувала завдання з охорони державного кордону на найбільш вразливих ділянках. Підрозділ під командуванням полковника Ігоря Момота неодноразово вступав в бій з незаконними військовими формуваннями, в районах населених пунктів Дмитрівка, Маринівка і Амвросіївка Донецької області.
Заступник начальника Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України.
Ігор Момот загинув 11 липня 2014 року внаслідок ракетної атаки біля Зеленопілля. Позиції опорного пункту українських сил, де розмістилися підрозділи 24-ї механізованої, 72-ї механізованої, 79-ї аеромобільної бригад і мотоманеврена група прикордонників в Луганській області були обстріляні з установки «Град» приблизно о 4:30 ранку.[2]
12 липня 2014 року Президент України Петро Порошенко посмертно присвоїв військове звання генерал-майора заступнику начальника Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України полковнику Ігорю Момоту та зазначив, що ім'я Ігоря Момота буде присвоєне одній з прикордонних застав України.[3][4]
Вшанування пам'яті
У селі Руська Поляна на честь Ігоря Момота назвали вулицю. Відтепер вона називається «Вулиця Генерал-майора Момота».[5]
7 жовтня 2014 року указом Президента України Петра Порошенка Навчальному центру підготовки молодших спеціалістів Державної прикордонної служби України присвоєно ім'я генерал-майора Ігоря Момота.[6]
У м. Черкаси школі № 26 за адресою: м. Черкаси, вул. Віталія Вергая, 15, присвоєно ім'я І. Ф. Момота, а у приміщенні школи відкрито пам'ятний музей і меморіальну табличку імені Генерал-майора Ігоря Момота.
20 листопада 2015 року рішенням Харківської міської ради вулиця Третього Інтернаціоналу перейменована на вулицю Генерала Ігоря Момота.
У Черкасах з 27 січня 2016 року існує вулиця Генерала Момота.[7]
19 лютого 2016 року рішенням міського голови Ізмаїла вулиця Шаумяна перейменована на вулицю Генерала Момота.[8]
24 серпня 2016 року у Черкасах на площі Слави відкрито пам'ятник Ігору Момоту.[9]
7 грудня 2016 року на Кілійському суднобудівно-судноремонтному заводі відбулася церемонія присвоєння імені та урочистий спуск на воду теплохода Українського Дунайського пароплавства «Ігор Момот». Вперше судно цивільного флоту буде носити ім'я героя-прикордонника.[10]
Нагороди та відзнаки
- Звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (29 квітня 2019, посмертно) — за виняткову мужність, героїзм і самопожертву, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України[11][12]
- Орден Богдана Хмельницького II ст. (20 червня 2014) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі та незламність духу[13]
- Орден Богдана Хмельницького III ст. (25 травня 2009) — за вагомий особистий внесок у справу охорони державного кордону, забезпечення захисту державного суверенітету, територіальної цілісності України, бездоганне виконання військового обов'язку[14]
- Орден Червоної Зірки (7 березня 1989)
- Орден «Народний Герой України» (11 лютого 2017)[15]
- Медаль «Захиснику Вітчизни» (14 жовтня 1999)
- Медаль «За бойові заслуги» (6 січня 1988)
- Медаль «70 років Збройних Сил СРСР» (23 лютого 1988)
- Медаль «За відзнаку в охороні державного кордону СРСР» (2 квітня 1988)
- Медаль «За відзнаку в охороні державного кордону СРСР» (лютий 1990)[16]
- Медаль «Воїну-інтернаціоналісту від вдячного афганського народу»
- Медаль «10 років Саурській революції»
Примітки
- ПВ КГБ СССР 1 ММГ «Меймене» 47 Керкинского пограничного отряда
- В зоне АТО погиб легендарный полковник Момот — Геращенко
- УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 591/2014 Про присвоєння військового звання/ Присвоїти полковнику МОМОТУ Ігорю Федоровичу військове звання генерал-майора (посмертно). Архів оригіналу за 14 липня 2014. Процитовано 13 липня 2014.
- Президент присвоїв Ігорю Момоту звання генерал-майора // Прес-служба Президента України, 12.07.2014. Архів оригіналу за 14.07.2014. Процитовано 12.07.2014.
- Указ Президента України від 7 жовтня 2014 року № 761/2014 «Про присвоєння імені генерал-майора Ігоря Момота Навчальному гвардійському Оршанському орденів Суворова, Кутузова і Олександра Невського центру підготовки молодших спеціалістів Державної прикордонної служби України»
- Розпорядження Черкаського міського голови Про перейменування об'єктів топоніміки міста Черкаси № 10-р від 27 січня 2016 року
- Про перейменування вулиць, провулків та проспекту в м. Ізмаїл Одеської області
- Швед, Оксана (24.08.2016). У Черкасах відкрили пам’ятник легендарному прикордоннику Момоту. ВиЧЕрпно. Процитовано 24.08.2016.
- Теплохід «Ігор Момот» вирушив у плавання. Урядовий Кур’єр. Процитовано 8 грудня 2016.
- Указ Президента України від 29 квітня 2019 року № 176/2019 «Про присвоєння І.Момоту звання Герой України»
- Президент присвоїв звання Герой України генерал-майору Ігорю Момоту посмертно // Офіційне інтернет-представництво Президента України, 3 травня 2019 р.
- Указ Президента України від 20 червня 2014 року № 543/2014 «Про відзначення державними нагородами України»
- Указ Президента України від 25 травня 2009 року № 347/2009 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня прикордонника»
- Із «народного срібла»: 10 військових та волонтерів отримали почесні громадські відзнаки — «Народний герой України». «5 канал». Процитовано 11 лютого 2017.
- Последний кордон Игоря Федоровича Момота (рос.). «Politica-Ua». Архів оригіналу за 3 вересня 2014. Процитовано 28 серпня 2014.
Посилання
- На КПП — только с дипломом
- Навчальний центр підготовки молодших спеціалістів Державної прикордонної служби України м. Черкаси
- Черкаські прикордонники отримали «Подарунок Донбасу»
- Українська спілка ветеранів Афганістану
- Фото
- Мы после афганской войны (часть 3)
- У Черкасах похоронили генерал-майора Ігоря Момота. Офіційний сайт УПЦ КП. Процитовано 28 серпня 2014.
Попередник: | Герой України — кавалер ордена «Золота Зірка» № 186 29 квітня 2019 |
Наступник: |
Віннік Іван Іванович | Соколенко Андрій Аполлінарійович |