Музей новин

Галерея історії «Ньюз Корпорейшн» (News Corporation) медіа-магната Руперта Мердока є найбільшою в Музеї новин. Її створено із більш як 30 тис. історичних газет за останні 500 років. Вона складається із 5-ти окремих театрів.

Створена за сприяння «Кокс Ентепрайзес» галерея за допомогою інтерактиву, артефактів і експозицій представляє в усьому драматизмі історичні переваги Першої поправки до Конституції США, яка дозволила і гарантує в країні свободу слова (варіант — висловлювань), друку (варіанти — преси, журналістики), віросповідання, зібрань і скарг.

Відвідувачі галереї «Тайм Ворнер» мають змогу переглянути випуски телевізійних новин з 190 країн і порівняти різні рівні журналістської свободи. Головний лейтмотив цієї галереї — небезпеки, з якими стикаються журналісти по всьому світу під час висвітлення подій. Такий експонат, як пробитий кулями броньований пікап, на якому репортери і фотокореспонденти пересувалися під час військових конфліктів на Балканах, яскраво ілюструє небезпечні умови, в яких журналістам часто доводиться працювати.

Галерея інтернету, телебачення і радіо американського міжнародного ділового інформаційного агентства «Блумберг» присвячена історії електронних засобів масової інформації. В ній представлені основні віхи розвитку радіо, телебачення і інтернет-видань. Крім цього в галереї є експозиція присвячена легендарному американському журналісту Едварду Мерроу (Edward R. Murrow), який розпочинав з репортажів з концтабору Бухенвальд і згодом став телеведучим-зіркою каналу «Сі-Бі-Ес»; цифровий новинний центр, де представлено процес цифрової трансформації журналістики; експозиції «громадянської журналістики», «конвергентного ньюзруму» і «мобільного журналіста»; оригінальний документальний фільм про «золоту еру теленовин» в США в 1947-1969 рр.

В цій галереї відвідувачі мають змогу потримати в руках перші шпальти («передовиці») найсвіжіших номерів 80 газет з усього світу, а також через інтернет подивитися «передовиці» ще понад 800 видань. Ця галерея сполучена із оглядовою терасою, що виходить на Пенсильванія Авеню та будинок Капітолію.

Галерея фотографії журналістської премії США імені Пу́літцера містить найбільшу й найповнішу колекцію робіт фотожурналістів, які виграли Пу́літцерівську премію. Відвідувачам показують документальний фільм, де фотожурналісти розповідають про свої роботи. Також відвідувачі отримують доступ до електронної бази даних із понад 1 тис. фотографій і 15 годин відео- і аудіоматеріалів з інтерв’ю Пулітцерівських лауреатів.

В галереї про теракти 11-го вересня 2001 р. в США, яка створена за сприяння «Комкаст» (Comcast 9/11 Gallery), розповідається за допомогою артефактів, «передовиць, документальних фільмів про те, як ЗМІ — в Нью-Йорку і Пенсільванії, біля Пентагону і по всьому світу — робили новини в цей найважливіший день цілого століття, і як журналісти на це реагували.

В цій галереї Музею новин зібрана найбільша за межами Німеччини колекція справжніх секцій Берлінської стіни. В галереї розказується про роль ЗМІ у 30-літній історії її падіння.

Стенд з інформацією про загиблого укр. журналіста Георгія Гонгадзе

Цей меморіал являє собою скляну структуру, на якій викарбувані імена, місця роботи, дати смерті журналістів, які загинули, виконуючи свої професійні обов’язки по всьому світу, починаючи із 1837 р. Співробітники Музею новин щороку оновлюють цей меморіал, додаючи імена нових і нових загиблих.

Станом на 2017 на Меморіалі журналістів Музею новин викарбувані імена 8-ми українських журналістів: Володимира Іванова, Віктора Фреліха, Ігоря Грушецького, Бориса Дерев'янка, Георгія Гонгадзе, Ігоря Александрова, В'ячеслава Веремія та Павла Шеремета[1].

В «Галерії новин американської телекомпанії Ей-Бі-Сі, що змінюються» представлено багато медіа інструментів, розказується про «гарячі новини», медіа тенденції й події в галузі засобів масової інформації, представлено відомі фоторепортажі.

Одна з найголовніших інтерактивних галерей Музею новин присвячена журналістським розслідуванням кримінальних справ разом із агентами Федерального бюро розслідувань (ФБР). Тут розповідається про найрезонансніші розслідування минулого століття, а також представлені красномовні докази й артефакти, включно з будиночком серійного вбивці й терориста Унабомбера (Unabomber), смертельною маскою Джона Ділінжера (John Dillinger) та «електричним стільцем», на якому стратили Бруно Гауптмана (Bruno Hauptmann), засудженого за викрадення і вбивство дитини Ліндбергів.

Галерея знаменитих книг, зібраних родиною Пулліамів (Pulliam) і наданих Музею новин в користування фондом «Ремнант Траст», містить історичні книги і документи, в яких відображується початок боротьби за свободу преси. Найстарішому із 19-ти експонатів понад 500 років — це своєрідна енциклопедія католицького богослов’я «Сума теології» святого Томи Аквінського видання 1475 р. Серед інших — перша «неписана» Конституція Англії «Велика хартія вольностей» видання 1542 р. та памфлет Томаса Пейна «Здоровий глузд» видання 1787 р., який заохотив багатьох американців підтримати війну за незалежність та містив прогресивні ідеї, які згодом лягли в основу Конституції США. Ці стародавні артефакти з метою збереження їхньої цілісності виставлені в Музеї новин в темних умовах, але відвідувачі мають змогу читати їх на інтерактивних моніторах за допомогою комп'ютерної програми, яка перегортає сторінки.

«Ньюзрум» американської телекомпанії «Ен-Бі-Сі» — це інтерактивна галерея площею 2 тис. 130 кв. метрів із 48-ма інтерактивними кіосками і майданчиками, де відвідувачі мають змогу спробувати себе у різноманітних журналістських ролях: фотокореспондента, редактора, репортера чи телеведучого. Галерея також має 8 телевізійних станцій під назвою «Стань репортером!», де можна попозувати перед телекамерою, почитати з суфлера і потренуватися в ролі телевізійного репортера в різноманітних ситуаціях.

Наріжний камінь Центру етичних стандартів від родини Банкрофтів — етична таблиця. Вона зроблена в формі інтерактивної гри для двох груп відвідувачів, які, відповідаючи на запитання про етичні стандарти журналістики, виборюють право змоделювати «передовицю» власної газети.

В студії «Найт» представлене історичне і найновіше медіа обладнання — теле- і відеокамери, монітори, освітлення тощо — все, що використовується при виробництві телевізійних передач. Час від часу, коли екскурсійні тури проводять знамениті тележурналісти, у відвідувачів є змога відчути себе ніби за лаштунками телевізійної студії.

Театр Уолтера і Леонори Анненбергів (Walter and Leonore Annenberg) являє собою гнучкий презентаційний простір із 535-ма місцями для сидіння. В ньому демонструють телевізійні програми, фільми, проходять дебати і відбуваються виступи артистів. Під час дня в цьому театрі презентують інтерактивну виставу «Я — свідок» — ретельно зрежисоване високотехнологічне чотиривимірне видовище, що дає відвідувачам ні з чим незрівнянне враження присутності на місці подій.

Також в музеї розташовано 14 інших театрів. Серед них є три театри імені газетного магната початку 20-го століття Херста (Hearst Orientation Theater), широкоекранний завширшки 30 метрів театр ім. Роберта і Кларіс Сміт (Robert H. and Clarice Smith Big Screen Theater).

Найбільший в музеї екран розмірами 12,2 х 6,7 метра високої роздільної здатності розміщений в «Залі слави новин» від легендарної американської газети «Нью-Йорк Таймс» і родини її видавців Окс-Шульцбергерів (Ochs-Sulzberger). Екран видно як зсередини музею, так і ззовні. На ньому показують документальні фільми, поточні теленовини тощо. Зала спроектована, як атріум заввишки 27,4 метри.

Із тераси «Генк Грінспен» площею 914 кв. метрів на найвищому 7-му поверсі відкривається панорамний вид на найголовнішу вулицю США, Пенсильванія-авеню, будинок Капіто́лію та Національну алею — парковий, меморіальний і музейний комплекс в історичному центрі столиці. На терасі розміщено експозицію про історію Пенсильванія-авеню — від маршів протесту до інаугураційних президентських парадів.