Мусхелішвілі Микола Іванович

Микола Іванович Мусхелішвілі (Ніколоз Мусхелішвілі; груз. ნიკოლოზ ივანეს ძე მუსხელიშვილი; нар. 4 лютого (16 лютого) 1891 року, м. Тифліс, Російська імперія — пом. 15 липня 1976 року, м. Тбілісі, СРСР) — радянський учений, математик і механик, дійсний член АН СРСР (1939) і АН Грузинської РСР (1941). Герой Соціалістичної Праці.

Мусхелішвілі Микола Іванович
груз. ნიკოლოზ მუსხელიშვილი
рос. Николай Иванович Мусхелишвили
Народився 4 (16) лютого 1891[1]
Тифліс, Тифліська губернія, Російська імперія[2]
Помер 15 липня 1976(1976-07-15)[3][1] (85 років)
Тбілісі, Грузинська РСР, СРСР
Поховання
Мтацмінда[4] : 
Країна  Російська імперія
 Закавказька Демократична Федеративна Республіка
 Грузинська Демократична Республіка
 СРСР
Діяльність математик, фізик, викладач університету, політик
Alma mater фізико-математичний факультет Санкт-Петербурзького університетуd і Санкт-Петербурзький державний університет[5]
Галузь інтегральне рівняння, Теорія функцій і прикладна механіка[6]
Заклад Академія наук СРСР і Тбіліський державний університет
Посада депутат Верховної ради СРСР[7] і голова[8]
Ступінь доктор фізико-математичних наук
Науковий керівник Gury Kolosovd[5]
Відомі учні Ілія Векуа
Членство Академія наук НДР і Академія наук СРСР[9]
Нагороди

Біографія

Народився 16 лютого 1891 року в Тифлісі в сім'ї військового інженера Івана Левановича Мусхелішвілі. Закінчив 2-гу тифліську гімназію (1909), в 1914 році — фізико-математичний факультет Петроградського університету; залишений при університеті для підготовки до професорської діяльності. З 1915 по 1920 роки Микола Іванович викладав вищу математику і механіку в університеті та інших вузах Петрограда. Перша наукова робота опублікована в 1915 році.

У 1920 році повернувся до Тбілісі; викладав у Тбіліському університеті та Грузинському політехнічному інституті (професор з 1922 року). У 1933 році обраний членом-кореспондентом АН СРСР, а в 1939 році — дійсним членом академії.

До заслуг Миколи Мусхелішвілі відносять виховання молодих наукових кадрів і створення наукових установ і вищих навчальних закладів, створення сильної тбіліської школи математиків (видатний математик Ілля Векуа — учень Миколи Івановича). За його ініціативою було створено Математичний інститут імені А. М. Размадзе Академії Наук Грузинської РСР. Курував будівництво Тбіліського академмістечка[10]

З 1934 року співпрацював також з Математичним інститутом АН СРСР, старший фахівець.

Перша президія Академії наук Грузинської РСР: зліва направо: Корнелій Кекелідзе, Микола Кецховелі, Микола Мусхелішвілі (голова), Симон Джанашіа, Георгій Ахвледіані, Філіп Зайцев; Стоять: Олександр Джанелідзе, Тарас Кварацхелія, Арнольд Чікобава, Георгій Чубинашвілі, Акакій Шанідзе. 1941

Микола Мусхелішвілі — один із засновників Академії Наук Грузинської РСР. Перший президент Академії Наук Грузинської РСР (з 10 лютого 1941 року по 3 травня 1972 року). Потім — почесний президент Академії Наук Грузинської РСР (з 3 травня 1972 року по 15 липня 1976 року).

Став першим головою та протягом 20 років очолював Національний комітет СРСР з теоретичної і прикладної механіки (було засновано постановою Президії Академії наук 31.08.1956 у зв'язку з дозволених урядом СРСР розширенням міжнародних наукових контактів). Був членом багатьох іноземних академій, наукових установ і товариств. Депутат Верховної Ради СРСР 1-8-го скликань. Був членом ЦК КП Грузії. Був обраний почесним членом Академії наук Вірменської РСР[11].

Помер 15 липня 1976 року в Тбілісі. Похований у Пантеоні на горі Мтацмінда, де знаходяться могили видатних діячів Грузії.

Мтацмінда. Могили Векуа (ближня) і Мусхелішвілі (далека)

Ім'я Миколи Мусхелішвілі носить Кутаїський політехнічний інститут.

Наукова діяльність

Перша наукова робота опублікована в 1915 році (спільно з Гурієм Колосовим) «Про рівновагу пружних круглих дисків».

Наукові дослідження Миколи Мусхелішвілі відносяться до розділів математики і механіки — теорія пружності, інтегральні рівняння, граничні задачі теорії функцій та інші; у них також були дані рішення задач, які зустрічаються в багатьох питаннях техніки (опір матеріалів, міцнісні розрахунки). Роботи мали практичне значення при виробництві озброєння і боєприпасів.

Більша частина наукових праць присвячена задачам плоскої статичної теорії пружності. У роботах Миколи Мусхелішвілі і його учнів були вирішені всі найголовніші проблеми плоскої задачі в статичному випадку. Методи, створені М. І. Мусхелішвілі, які засновані на апараті теорії функцій комплексного змінного, знайшли застосування і в ряді інших задач математичної фізики і теорії диференціальних рівнянь в приватних похідних. Ряд робіт Миколи Мусхелішвілі присвячений завданням кручення і згину стержнів, крученню і вигину складових брусів. Ці дослідження знайшли подальший розвиток у працях його учнів з нелінійної теорії пружності.

Монографії «Деякі основні задачі математичної теорії пружності» (Сталінська премія першого ступеня за друге видання в 1941 році), «Сингулярні рівняння» багаторазово перевидавалися, перекладалися на іноземні мови.

Нагороди та премії

Відомі адреси

Тбілісі, проспект Чавчавадзе, 19.

Примітки
  1. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. Мусхелишвили Николай Иванович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  3. Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #106768875 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  4. Find a Grave — 1995.
  5. Математична генеалогія — 1997.
  6. https://www.accademiadellescienze.it/attivita/premi-e-borse/premio-panetti-ferrari
  7. http://science.org.ge/old/english.html
  8. http://www.rmi.ge/muskhelishvili120/Files/Conference2011_Internet.pdf#page=11 — С. 11.
  9. http://www.ras.ru/win/db/show_per.asp?P=.id-51407.ln-ru.dl-.pr-inf.uk-12
  10. Скромная «Волга» Мусхелишвили и аппетиты застройщиков Академгородка
  11. Профіль Николая Ивановича Мусхелишвили на офіційному сайті НАН РВ
  12. Указ Президиума ВС СССР от 24.02.1941
  13. Академик Николай Иванович Мусхелишвили (некролог) // Вестник АН СССР, 1976, № 10, с. 112—113

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.