Мірецький Георгій Адамович

Георгій Мірецький народився в Луцьку Волинської області 6 травня 1929 року, коли Волинь була під протекторатом Польщі. Батько — Адам Володимирович, поляк за походженням. Мати — Марія Денисівна (уроджена — Денисюк), українка. Середню освіту здобув в рідному місті у два етапи: з 1936 року — у польській загальноосвітній школі №1, потім — перерва на німецьку окупацію 1941-1944 років, далі — остаточне здобуття середньої освіти в радянській школі робітничої молоді у 1949 році. Є достовірні свідчення (листування, спогади рідної сестри), що у 1949 — 1951 роках навчався у Львівському музично-педагогічному училищі ім.Філарета Колесси (саме на цей період припадають перші фортепіанні композиції — Прелюдії ор.33-1,-2). Однак документальних підтверджень щодо його закінчення поки не знайдено. У 1952 році вступив і в 1958 році  закінчив Київську консерваторію по класу композиції Б. Лятошинського, Л. Ревуцького, М. Вілінського, К. Данькевича. З 1959 року — викладач музичного відділення Луцького педагогічного училища.

Творчість Георгія Мірецького була маловідома широкому загалу більш, ніж 30-ти років після його смерті. Доступ до творчого архіву композитора відкрився тільки у 2007 році. Всі роботи крупної музичної форми (опера, симфонія, симфонічна поема пам'яті М.Вілінського, концерт для фортепіано з оркестром, кантата «Моя Україна») в архіві композитора не було знайдено, як і деякі найбільш популярні солоспіви.

Творчість Георгія Адамовича Мірецького є справжньою духовною скарбницею музичної культури Волині. Композитор, піаніст, талановитий педагог, — він був обдарованим, витонченим майстром, пріоритетом для котрого був високий професіоналізм. Не дивлячись на нетривале творче життя (близько 49 років) насичене напруженою педагогічною, концертною й організаційною діяльністю його творча спадщина складає понад 100 робіт, цікавих і різноманітних за тематикою та жанрами. Майже всі вони у 60-ті, 70-ті роки ХХ ст. формували репертуар провідних музичних колективів і солістів обласного центру. Були успішні виступи у Києві та Львові, в тому числі на телебаченні.

Як композитор академічної спрямованості, звертався він і до жанру опери. Творча дружба на довгі роки поєднала Георгія Адамовича з признаним генієм волинської словесної музи — поетом Олександром Теофіловичем Богачуком, який є автором багатьох віршів, покладених на музику композитором. Зокрема — автором лібрето незакінченої опери Георгія Мірецького "Маруся Богуславка" (за однойменною драмою М.Старицького /1897/). Були створені: увертюра, арії ведучих персонажів, східні та українські танці.

Характерною рисою для творчості Георгія Мірецького є схильність до драматичного висловлювання, яка знайшла відображення і в інструментальних та інструментально-хорових творах — Симфонічній поемі, Сонаті g-moll ("Магічній"), 9-ти простих варіаціях на українську тему для фортепіано, струнному квартеті D-dur, кантаті "Моя Україна" ("Волинь-43"). Унікальною є поліфонічна спадщина, яку композитор "відточував" на власноруч реставрованій старовинній фісгармонії: три-голосні фуги c-moll та b-moll, а також «подвійна» та «чотириголосна» фуги для виконання на фортепіано або органі, синтезували особливості мелосу епохи Й.С.Баха з сучасними інтонаційними рішеннями.

Пам'ятник Георгію Мірецькому у Луцьку

Всім "стовпам" української класики притаманне широке використання хорового жанру, особливо з обробок народних пісень. Г.Мірецький не залишився осторонь від цієї традиції. В 60-х роках ХХ ст. він включається до процесу з відновлення національних традицій та культури. Ним було створено цілий ряд різноманітних обробок народних пісень Волині для різних хорових складів.У тому числі композитор звертався і до духовної тематики — у хорі «Святенна ніч» для виконання а cappella істотно відчутні традиції музики духовних жанрів. Хорову творчість Георгія Мірецького відрізняє широке застосування прийомів "симфонізму", коли голосоведіння окремих партій хорових виконавців побудоване на принципах та прийомах симфонічного оркестру, відповідно і звучання такого хору має особливе регістрове та емоційне наповнення.

Особливе місце в творчій спадщині посіли романси та пісні, які створені у формі вокально-інструментальних монологів на тексти класиків світової літературі (Ш.Петефі, М.Лермонтова, О.Пушкіна, волинського поета — О.Богачука). Особливістю цих романсів — є віртуозні партії фортепіанного супроводу. Ці супроводи настільки самостійні, що можуть існувати у формі окремих фортепіанних п'єс на певні теми: «Надія», «Зрада», «Відвертість», «Вакхічна пісня», що підтверджується додатковими назвами романсів та пісень.

На початку 60-х років ХХ ст. композитор виступає новатором численних перекладів, обробок творів інших композиторів для вокального октету (мішаного хору) a cappella: Л.Бетховена, Ф.Шопена, Е.Гріга, Я.Сібеліуса, Р.Шумана, П.Чайковського, С.Рахманінова, М.Лисенка, П.Майбороди, І.Шамо, А.Хачатуряна, та інш.

Найбільш відомі учні: хормейстер, заслужений діяч мистецтв України Валентина Гаврилюк, регент хору кафедрального Собору святих Петра і Павла у Луцьку, який на першому Всеукраїнському фестивалі християнських хорів у Києві 2003 року здобув звання народного, у репертуарі хору: „Коронаційна меса” і „Реквієм” Моцарта, IV кантата Баха, „Te Deum” Гайдна, „Меса св. Цецилії” Гуно і т.інш..

Неодноразовий лауреат всеукраїнських та обласних конкурсів народної творчості — Георгій Адамович Мірецький вписав яскраву сторінку в музичне мистецтво Волині та України. Твори його передають світ прекрасної душі, освяченої особливим талантом.

(Основа тексту — передмова до першого двотомного видання вибраних творів композитора «Бенефіс з небуття» ISMN M 707-516-12-6 вид. ВАТ «Волинська обласна друкарня» 2009 рік)

• Офіційний сайт
• Муха А. І. Композитори України та української діаспори: Довідник. — Київ: Музична Україна, 2004. — 352 с. ISBN 966-8259-08-4
• Мірецький О.Г. Музичний аналіз Кантати-реквієму "ВОЛИНЬ-43" http://forumclassic.org.ua/viewtopic.php?f=74&t=2427&sid=301ae068c90849666c5fa2017b48ab60
• Перше двотомне видання вибраних творів композитора «Бенефіс з небуття» ISMN M 707-516-12-6 вид. ВАТ «Волинська обласна друкарня» 2009 рік
• ТОМ-1 "Кантата-реквієм «ВОЛИНЬ-43»" формат PDF, на 201 сторінці. Кантата "ВОЛИНЬ-43" щодо сумнозвісних подій на території Волині у 1942-1943 роках. Спочатку існувала у трьох частинах як "Радій Україна" (або "Моя Україна"), однак партитура з архіву композитора зникла, залишились тільки оркестровані на 50% чернетки 1-ї та 2-ї частин без лірики. Відповідно син композитора Олександр Мірецький змінив концепцію твору — поміняв місцями 1 та 2 частини, "дооркестрував" їх та написав лірику.
• ТОМ-2 "Симфонічна поема та Струнний квартет" формат PDF, на 218 сторінках. Складається з "Симфонічної поеми" присвяченої пам'яті улюбленого вчителя — Миколи Миколайовича Вілінського (знайдено тільки клавір, оркестровка — не авторська) та "Струнного квартету" (знайдений тільки клавір). Транскрипцію щодо струнного квартету (перша та друга скрипки, альт і віолончель) зроблено сином композитора — Олександром Мірецьким)
• ТОМ-3 "Твори для фортепіано, органу" формат PDF, на 89 сторінках. Складається з робіт для гри на фортепіано, органі створених у різні періоди, переважно в період з 1949 по 1959 роки
• ТОМ-4 "Пісні і романси" формат PDF, на 86 сторінках. Складається з пісень та романсів створених приблизно з 1950 по 1976 роки.
• ТОМ-5 "Хорові твори" формат PDF, на 152 сторінках. Складається переважно з авторських пісень та обробок волинських народних пісень створених приблизно з 1959 по 1977 роки.
• ТОМ-6 "Транскрипції популярних творів відомих композиторів для вокального октету (хору)" формат PDF, на 138 сторінках. Складається з авторських обробок для хору найпопулярніших інструментальних та співаних мелодій відомих композиторів (Ф.Шопена, Е.Грига, Я.Сібеліуса, П.Чайковського, Й.Баха, А.Хачатуряна, Р.Паулса та інш.).

• Мирецький Георгій Адамович // Українська музична енциклопедія. Т. 3: [Л – М] / Гол. редкол. Г. Скрипник. — Київ : ІМФЕ НАНУ, 2011. — С. 391-392.