Гавришкевич Сильвестр

Сильве́стр Гавришке́вич (1833 Нове Село 10 листопада 1911 Львів) — львівський архітектор.

Сильвестр Гавришкевич
Народження 1833(1833)
Нове Село
Смерть 10 листопада 1911(1911-11-10)
Поховання
Навчання Національний університет «Львівська політехніка»
Діяльність архітектор
Праця в містах Львів, Стрий
Архітектурний стиль історизм
Найважливіші споруди Преображенська церква у Львові
Нагороди
Орден Залізної Корони 3 ступеня
Кавалер лицарського хреста ордена Святого Сильвестра
Кавалер лицарського хреста ордена Франца Йосифа
 Гавришкевич Сильвестр у Вікісховищі
Церква Положення пояса Пресвятої Богородиці, Мацошин
Церква Успіння, Куликів

Біографія

Навчався у львівській Технічній академії у 18551860 роках. Від 1863 року працював у будівельному департаменті Галицького намісництва. Від 1874 року на посаді інженера. 1878 року став членом Політехнічного товариства у Львові.[1] 1892 — радник будівництва у Намісництві, 1902 — старший радник. Керував будівництвом низки споруд за проєктами інших архітекторів. Це зокрема будівля Галицького намісництва (архітектор Фелікс Ксенжарський), Народний Дім у Львові (архітектор Вільгельм Шмід). Від 1886 року працював при відбудові міста Стрия, що потерпів від пожежі. Член журі конкурсів на проєкт костелу святої Єлизавети у Львові (1903)[2], будинку Торговельно-промислової палати у Львові (1907).[3] Входив до складу архітектурної церковної комісії Греко-католицької церкви, яка діяла у 19051914 роках і займалась відбором проєктів храмів та церковного оздоблення, організацією конкурсів.[4]

Помер у Львові, похований на Личаківському цвинтарі, поле № 75[5] 1993 року іменем Сильвестра Гавришкевича названо вулицю у Львові.[6].

Нагороди

Роботи

Примітки

  1. Towarzystwo Politechniczne we Lwowie 1877—1902. Pamiętnik jubileuszowy / pod red. E. Grzębskiego. — Lwów, 1902. — S. 88.
  2. Kościoł św. Elżbiety // Słowo Polskie. — 18 marca 1903. — № 129. — S. 1.
  3. Budowa gmachu Izby handlowej i przemysłowej // Gazeta Lwowska. — 19 lutego 1907. — № 40. — S. 4; Budowa gmachu Izby handlowej i przemysłowej // Nowa Reforma. — 18 lutego 1907. — № 80. — S. 3.
  4. Нога О., Яців Р. Мистецькі товариства, об'єднання, угрупування, спілки Львова 1860—1998. — Львів : Українські технології, 1998. — С. 38.
  5. Криса Л., Фіголь Р. Личаківський некрополь. — Львів, 2006. — С. 412. — ISBN 966-8955-00-5.
  6. Мельник Б. В. Довідник перейменувань вулиць і площ Львова. — Львів : Світ, 2001. — С. 14. — ISBN 966-603-115-9.
  7. Hof- und Staatshandbuch der Österreichisch-Ungarischen Monarchie. — Wien 1896. — S. 130.(нім.)
  8. Odznaczenia jubileuszowe // Nowa Reforma, Nr 277 z 3 grudnia 1898. — S. 5.
  9. Вуйцик В. С. Державний історико-архітектурний заповідник у Львові. — 2-ге вид. — Львів : Каменяр, 1991. — С. 172. — ISBN 5-7745-0358-5.
  10. Гнідець Р. Особливості баневої структури церков Галичини кінця XIX — 20-х-30-х років XX століть та їх сучасне втілення у храмовому будівництві // Записки Наукового товариства імені Шевченка. — Том CCXLI. Праці Комісії архітектури та містобудування. — Львів, 2001. — С. 345.
  11. Вуйцик В. С. Церкви Кам'янки-Бузької // Галицька брама. — 1998. — № 8 (44). — С. 7.
  12. Архітектура Львова: Час і стилі. XIII—XXI ст. — Львів : Центр Європи, 2008. — С. 304. — ISBN 978-966-7022-77-8.
  13. Ґранкін П. Е. Архітектор Юліан Цибульський // Будуємо інакше. — 2000. — № 6. — С. 46.
  14. Betlej A. Kościół p. w. ŚŚ. Piotra i Pawła oraz dawne kolegium ks. Jezuitów // Kościoły i klasztory Lwowa z okresu przedrozbiorowego (2). — Kraków: Antykwa, 2012. — Т. 20. — S. 85. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej; Cz. 1). — ISBN 978-83-63463-02-1.
  15. Сьомочкін І. Будинки Головної пошти на тлі історії її розвитку (XVIII—XX ст.) // Галицька брама. — № 23, 1996. — С. 6.

Джерела

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.