Населення Маврикію

Населення Маврикію. Чисельність населення країни 2015 року становила 1,339 млн осіб (157-ме місце у світі)[1]. Чисельність маврикійців стабільно збільшується, народжуваність 2015 року становила 13,29 ‰ (151-ше місце у світі), смертність — 6,91 ‰ (135-те місце у світі), природний приріст — 0,64 % (150-те місце у світі) .

Населення Маврикію
Ріст чисельності населення країни
Чисельність 1,339 млн осіб
Густота 627,2 особи/км²
Коефіцієнт міграції 0 ‰
Природний рух
Природний приріст ▲0,64 %
Народжуваність 13,29 ‰
Фертильність 1,76 дітей на 1 жінку
Смертність 6,91 ‰
Смертність немовлят 10,3 ‰
Вікова структура
 • до 14 років 20,74 %
 • 15–64 років 70,45 %
 • старіші за 65 років 8,81 %
Середня тривалість життя 75,4 року
 • чоловіків 71,94 року
 • жінок 79,03 року
Статева структура
загалом 0,97 чол./жін.
при народженні 1,05 чол./жін.
до 15 років 1,04 чол./жін.
15–64 років 0,95 чол./жін.
після 65 років 0,68 чол./жін.
Етнічні групи
Нація маврикійці
Мови
Офіційна англійська

Природний рух

Відтворення

Народжуваність у Маврикії, станом на 2015 рік, дорівнює 13,29 ‰ (151-ше місце у світі)[1]. Коефіцієнт потенційної народжуваності 2015 року становив 1,76 дитини на одну жінку (160-те місце у світі)[1].

Смертність в Маврикії 2015 року становила 6,91 ‰ (135-те місце у світі)[1].

Природний приріст населення в країні 2015 року становив 0,64 % (150-те місце у світі)[1].

Вікова структура
Віково-статева піраміда населення Маврикію, 2016 рік (англ.)

Середній вік населення Маврикію становить 34,8 року (77-ме місце у світі): для чоловіків — 33,9, для жінок — 35,8 року[1]. Очікувана середня тривалість життя 2015 року становила 75,4 року (100-те місце у світі), для чоловіків — 71,94 року, для жінок — 79,03 року[1].

Вікова структура населення Маврикію, станом на 2015 рік, має такий вигляд:

  • діти віком до 14 років — 20,74 % (141 928 чоловіків, 135 918 жінок);
  • молодь віком 15-24 роки — 15,3 % (103 549 чоловіків, 101 469 жінок);
  • дорослі віком 25-54 роки — 44 % (294 700 чоловіків, 294 863 жінки);
  • особи передпохилого віку (55-64 роки) — 11,15 % (70 810 чоловіків, 78 599 жінок);
  • особи похилого віку (65 років і старіші) — 8,81 % (47 900 чоловіків, 70 091 жінка)[1].

Шлюбність — розлучуваність

Коефіцієнт шлюбності, тобто кількість шлюбів на 1 тис. осіб за календарний рік, дорівнює 8,2; коефіцієнт розлучуваності — 1,4; індекс розлучуваності, тобто відношення шлюбів до розлучень за календарний рік — 17 (дані за 2010 рік)[2][3]. Середній вік, коли чоловіки беруть перший шлюб дорівнює 29,8 року, жінки — 25,4 року, загалом — 27,6 року (дані за 2000 рік)[4].

Розселення

Густота населення країни 2015 року становила 627,2 особи/км² (19-те місце у світі)[1].

Урбанізація

Маврикій середньоурбанізована країна. Рівень урбанізованості становить 39,7 % населення країни (станом на 2015 рік), темпи зменшення частки міського населення — 0,08 % (оцінка тренду за 2010—2015 роки)[1].

Головні міста держави: Порт-Луї (столиця) — 135,0 тис. осіб (дані за 2014 рік)[1].

Міграції

Річний рівень еміграції 2015 року становив 0 ‰ (88-ме місце у світі)[1]. Цей показник не враховує різниці між законними і незаконними мігрантами, між біженцями, трудовими мігрантами та іншими.

Маврикій є членом Міжнародної організації з міграції (IOM)[5].

Расово-етнічний склад
Етнічний склад (2015 рік)[1]
Етнос: Відсоток:
індо-маврикійці
  
 68%
креоли
  
 27%
китає-маврикійці
  
 3%
франко-маврикійці
  
 2%

Головні етноси країни: індо-маврикійці — 68 %, креоли — 27 %, китає-маврикійці — 3 %, франко-маврикійці — 2 % населення[1].

Українська діаспора

Мови
Мови Маврикію (2012 рік)[1]
Мова: Відсоток:
англійська
  
 1%
креольська
  
 86.5%
бходжпурі
  
 5.3%
французька
  
 4.1%

Офіційна мова[6]: англійська — рідна мова менше 1 % населення. Інші поширені мови: креольська — 86,5 %, бходжпурі — 5,3 %, французька — 4,1 %, білінгви — 1,4 % (дані на 2011 рік).

Релігії
Релігії в Маврикії (2012 рік)[1]
Віросповідання: Відсоток:
індуїсти
  
 48.5%
католики
  
 26.3%
мусульмани
  
 17.3%
християни
  
 6.4%
інші
  
 0.6%
атеїсти
  
 0.7%
агностики
  
 0.1%

Головні релігії й вірування, які сповідує, і конфесії та церковні організації, до яких відносить себе населення країни: індуїзм — 48,5 %, римо-католицтво — 26,3 %, іслам — 17,3 %, інші течії християнства — 6,4 %, інші — 0,6 %, не сповідують жодної — 0,7 %, не визначились — 0,1 % (станом на 2011 рік)[1].

Освіта

Рівень письменності 2015 року становив 90,6 % дорослого населення (віком від 15 років): 92,9 % — серед чоловіків, 88,5 % — серед жінок[1]. Державні витрати на освіту становлять 5 % ВВП країни, станом на 2014 рік (123-тє місце у світі)[1]. Середня тривалість освіти становить 15 років, для хлопців — до 15 років, для дівчат — до 16 років (станом на 2014 рік).

Охорона здоров'я

Забезпеченість лікарями в країні на рівні 1,62 лікаря на 1000 мешканців (станом на 2013 рік)[1]. Забезпеченість лікарняними ліжками в стаціонарах — 3,4 ліжка на 1000 мешканців (станом на 2011 рік)[1]. Загальні витрати на охорону здоров'я 2014 року склали 4,8 % від ВВП країни (145-те місце у світі)[1].

Смертність немовлят до 1 року, станом на 2015 рік, становила 10,3 ‰ (135-те місце у світі); хлопчиків — 12,24 ‰, дівчаток — 8,26 ‰[1]. Рівень материнської смертності 2015 року становив 53 випадків на 100 тис. народжень (99-те місце у світі)[1].

Маврикій входить до складу ряду міжнародних організацій: Міжнародного руху (ICRM) і Міжнародної федерації товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця (IFRCS), Дитячого фонду ООН (UNISEF), Всесвітньої організації охорони здоров'я (WHO).

Захворювання

2014 року було зареєстровано 8,3 тис. хворих на СНІД (101-ше місце в світі), це 0,92 % населення в репродуктивному віці 15-49 років (49-те місце у світі)[1]. Смертність 2014 року від цієї хвороби становила приблизно 500 осіб (88-ме місце у світі)[1].

Частка дорослого населення з високим індексом маси тіла 2014 року становила 18,8 % (105-те місце у світі)[1].

Санітарія

Доступ до облаштованих джерел питної води 2015 року мало 99,9 % населення в містах і 99,8 % в сільській місцевості; загалом 99,9 % населення країни[1]. Відсоток забезпеченості населення доступом до облаштованого водовідведення (каналізація, септик): в містах — 93,9 %, в сільській місцевості — 92,6 %, загалом по країні — 93,1 % (станом на 2015 рік)[1]. Споживання прісної води, станом на 2003 рік, дорівнює 0,73 км³ на рік, або 568,2 тонни на одного мешканця на рік: з яких 30 % припадає на побутові, 3 % — на промислові, 68 % — на сільськогосподарські потреби[1].

Соціально-економічне становище

Співвідношення осіб що в економічному плані залежать від інших до осіб працездатного віку (15-64 роки) загалом становить 40,6 % (станом на 2015 рік): частка дітей — 27,2 %; частка осіб похилого віку — 13,4 %, або 7,4 потенційно працездатного на 1 пенсіонера[1]. Загалом дані показники характеризують рівень затребуваності державної допомоги в секторах освіти, охорони здоров'я і пенсійного забезпечення, відповідно. За межею бідності 2006 року перебувало 8 % населення країни[1]. Дані про розподіл доходів домогосподарств у країні відсутні[1].

Станом на 2016 рік, уся країна була електрифікована, усе населення країни мало доступ до електромереж[1]. Рівень проникнення інтернет-технологій середній. Станом на липень 2015 року в країні налічувалось 672 тис. унікальних інтернет-користувачів (175-те місце у світі), що становило 50,1 % загальної кількості населення країни[1].

Трудові ресурси

Загальні трудові ресурси 2015 року становили 610,4 тис. осіб (155-те місце у світі)[1]. Зайнятість економічно активного населення у господарстві країни розподіляється таким чином: аграрне, лісове і рибне господарства — 9 %; промисловість і будівництво — 30 %; транспорт і зв'язок — 7 %; торгівля, заклади харчування, готелі — 22 %; фінансові установи — 6 %; інша сфера послуг — 25 % (2007 рік)[1]. Безробіття 2015 року дорівнювало 7,7 % працездатного населення, 2014 року — 7,8 % (90-те місце у світі); серед молоді у віці 15—24 років ця частка становила 25,1 %, серед юнаків — 20,1 %, серед дівчат — 32,6 % (41-ше місце у світі)[1].

Кримінал

Наркотики
Світові маршрути наркотрафіку (англ.)

Країна-споживач і перевалочний пункт для південноазійського героїну; вирощується марихуана в невеликій кількості на внутрішній ринок; значна офшорна діяльність потенційно небезпечна для відмивання грошей, але рівень корупції відносно низький, а контроль уряду за банківською галуззю достатній[1].

Торгівля людьми

Згідно щорічної доповіді про торгівлю людьми (англ. Trafficking in Persons Report) Управління з моніторингу та боротьби з торгівлею людьми Державного департаменту США, уряд Маврикію докладає значних зусиль в боротьбі з явищем примусової праці, сексуальної експлуатації, незаконною торгівлею внутрішніми органами, але законодавство відповідає мінімальним вимогам американського закону 2000 року щодо захисту жертв (англ. Trafficking Victims Protection Act’s) не в повній мірі, країна знаходиться у списку другого рівня[7][8].

  • Країни-донори (червоний) і країни-реципієнти кримінальних потоків (англ.)
  • Глобальна боротьба з торгівлею людьми (англ.)

Гендерний стан

Статеве співвідношення (оцінка 2015 року):

  • при народженні — 1,05 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці до 14 років — 1,04 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці 15-24 років — 1,02 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці 25-54 років — 1 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці 55-64 років — 0,9 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці старше за 64 роки — 0,68 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • загалом — 0,97 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої[1].

Демографічні дослідження
Населення Маврикію[9]
Рік Населення Зміна
1950 479 000 —
1960 662 000 +38.2%
1970 828 000 +25.1%
1980 966 000 +16.7%
1990 1 059 000 +9.6%
2000 1 187 000 +12.1%
2010 1 281 000 +7.9%

Демографічні дослідження в країні ведуться рядом державних і наукових установ:

  • .

Див. також

Примітки
  1. Mauritius : [англ.] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, . — Дата звернення: 21 лютого 2017 року. — ISSN 1553-8133.
  2. Marriages and crude marriage rates : [англ.] : [арх. 30 січня 2018 року] // United Nations Statistical Division. — 2011. — 14 February. — Дата звернення: 29 січня 2018 року.
  3. Divorces and crude divorce rates : [англ.] : [арх. 30 січня 2018 року] // United Nations Statistical Division. — 2011. — 14 February. — Дата звернення: 29 січня 2018 року.
  4. Demographic Yearbook Special Census Topics Volume 1 Basic population characteristics : [англ.] : [арх. 30 січня 2018 року] // United Nations Statistical Division. — 2004. — 14 February. — Дата звернення: 29 січня 2018 року.
  5. International Organization for Migration : [англ.]. — Дата звернення: 12 січня 2017 року. — країни-члени Міжнародної організації з міграції.
  6. Значна кількість держав і територій розрізняють статуси державної, національної і офіційної мов. Державні мови у різних країнах мають різний правовий статус, або його відсутність, сферу застосування. У даному випадку під офіційною мовою розуміється мова, якою користуються державні, адміністративні, інші управлінські органи конкретних територій у повсякденному діловодстві.
  7. Trafficking in Persons Report 2013 : [англ.] / Office to Monitor and Combat Trafficking in Persons // U.S. State Department. — . — Дата звернення: 12 січня 2018 року. — щорічна доповідь про моніторинг та боротьбу з торгівлею людьми за 2013 рік.
  8. UNODC report on human trafficking exposes modern form of slavery : [англ.] // UNODC. — . — Дата звернення: 12 січня 2018 року. — доповідь про стан боротьби з торгівлею людьми у світі за 2009 рік.
  9. (англ.) Population Division of the Department of Economic and Social Affairs of the United Nations Secretariat, World Population Prospects: The 2010 Revision.

Література

Українською
  • Атлас. 10-11 клас. Економічна і соціальна географія світу / упорядники : О. Я. Скуратович, Н. І. Чанцева. — К. : ДНВП «Картографія», 2010. — ISBN 978-966-475-639-3.
  • Атлас світу / голов. ред. І. С. Руденко ; зав. ред. В. В. Радченко ; відп. ред. О. В. Вакуленко. — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — ISBN 9666315467.
  • Безуглий В. В. Економічна і соціальна географія зарубіжних країн : Навчальний посібник. — К. : ВЦ «Академія», 2007. — 704 с. — ISBN 978-966-580-239-6.
  • Безуглий В. В., Козинець С. В. Регіональна економічна і соціальна географія світу : Навчальний посібник. — видання 2-ге, доп., перероб. — К. : ВЦ «Академія», 2007. — 688 с. — ISBN 966-580-144-9.
  • Головченко В. І., Кравчук О. Країнознавство: Азія, Африка, Латинська Америка, Австралія і Океанія. — К., 2006. — 335 с. — ISBN 966-8939-04-2.
  • Гудзеляк І. І. Географія населення: Навчальний посібник / І. Гудзеляк. — Л. : Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2008. — 232 с. — ISBN 978-966-613-599-8.
  • Дахно І. І. Країни світу: Енциклопедичний довідник / І. І. Дахно, С. М. Тимофієв. — К. : Мапа, 2011. — 606 с. — (Бібліотека нового українця) — ISBN 978-966-8804-23-6.
  • Дахно І. І. Економічна географія зарубіжних країн : навчальний посібник. — К. : Центр учбової літератури, 2014. — 319 с. — ISBN 978-611-01-0682-5.
  • Джаман В. О. Регіональні системи розселення: демографічні аспекти. — Чернівці : Рута, 2003. — 392 с. — ISBN 9665685988.
  • Дорошенко Л. С. Демографія: Навчальний посібник. — К. : МАУП, 2005. — 112 с. — ISBN 966-608-442-2.
  • Дубович І. А. Країнознавчий словник-довідник. — 5-те вид., перероб. і доп. — К. : Знання, 2008. — 839 с. — ISBN 978-966-346-330-8.
  • Економічна і соціальна географія країн світу. Навчальний посібник / За ред. Кузика С. П. — Л. : Світ, 2002. — 672 с. — ISBN 966-603-178-7.
  • Загальна медична географія світу / В. О. Шевченко [та ін.] — К. : [б.в.], 1998. — 178 с.
  • Книш М. М., Мамчур О. І. Регіональна економічна і соціальна географія світу (Латинська Америка та Карибські країни, Африка, Азія, Океанія) : навч. посіб. — Л. : ЛНУ ім. Івана Франка, 2013. — 368 с. — ISBN 978-617-10-0007-0.
  • Крисаченко В. С. Динаміка населення: Популяційні, етнічні та глобальні виміри. — К. : Видавництво Національного інституту стратегічних досліджень, 2005. — 368 с. — ISBN 966-554-083-1.
  • Любіцева О. О., Мезенцев К. В., Павлов С. В. Географія релігій. — К. : АртЕК, 1999. — 504 с. — ISBN 966-505-006-0.
  • Масляк П. О. Країнознавство. — К. : Знання, 2007. — 292 с. — (Вища освіта XXI століття)
  • Масляк П. О., Дахно І. І. Економічна і соціальна географія світу / П. О. Масляк, І. І. Дахно ; за ред. П. О. Масляка. — К. : Вежа, 2003. — 280 с. — ISBN 966-7091-53-8.

Російською

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.