Населення Мальти

Населення Мальти. Чисельність населення країни 2015 року становила 413,9 тис. осіб (176-те місце у світі)[1]. Чисельність мальтійців стабільно збільшується, народжуваність 2015 року становила 10,18 ‰ (192-ге місце у світі), смертність — 9,09 ‰ (66-те місце у світі), природний приріст — 0,31 % (174-те місце у світі) .

Населення Мальти
Ріст чисельності населення країни
Чисельність 413,9 тис. осіб
Густота 1308,3 особи/км²
Коефіцієнт міграції 1,98 ‰
Природний рух
Природний приріст ▲0,31 %
Народжуваність 10,18 ‰
Фертильність 1,54 дітей на 1 жінку
Смертність 9,09 ‰
Смертність немовлят 3,56 ‰
Вікова структура
 • до 14 років 15,05 %
 • 15–64 років 66,45 %
 • старіші за 65 років 18,5 %
Середня тривалість життя 80,25 року
 • чоловіків 77,92 року
 • жінок 82,71 року
Статева структура
загалом 0,99 чол./жін.
при народженні 1,06 чол./жін.
до 15 років 1,05 чол./жін.
15–64 років 0,99 чол./жін.
після 65 років 0,81 чол./жін.
Етнічні групи
Нація мальтійці
Найбільший етнос мальтійці
Нацменшини італійці
Мови
Офіційна мальтійська
Також у побуті англійська

Природний рух

Відтворення

Народжуваність на Мальті, станом на 2015 рік, дорівнює 10,18 ‰ (192-ге місце у світі)[1]. Коефіцієнт потенційної народжуваності 2015 року становив 1,54 дитини на одну жінку (190-те місце у світі)[1]. Середній вік матері при народженні першої дитини становив 26,9 року (оцінка на 2010 рік)[1].

Смертність на Мальті 2015 року становила 9,09 ‰ (66-те місце у світі)[1].

Природний приріст населення в країні 2015 року становив 0,31 % (174-те місце у світі)[1].

Вікова структура
Віково-статева піраміда населення Мальти, 2016 рік (англ.)

Середній вік населення Мальти становить 41,5 року (36-те місце у світі): для чоловіків — 40,4, для жінок — 42,7 року[1]. Очікувана середня тривалість життя 2015 року становила 80,25 року (36-те місце у світі), для чоловіків — 77,92 року, для жінок — 82,71 року[1].

Вікова структура населення Мальти, станом на 2015 рік, мала такий вигляд:

  • діти віком до 14 років — 15,05 % (31 943 чоловіка, 30 341 жінка);
  • молодь віком 15—24 роки — 12,22 % (26 028 чоловіків, 24 570 жінок);
  • дорослі віком 25—54 роки — 40,24 % (85 145 чоловіків, 81 447 жінок);
  • особи передпохилого віку (55—64 роки) — 13,98 % (28 702 чоловіка, 29 185 жінок);
  • особи похилого віку (65 років і старіші) — 18,5 % (34 345 чоловіків, 42 259 жінок)[1].

Шлюбність — розлучуваність

Середній вік, коли чоловіки беруть перший шлюб дорівнює 31,6 року, жінки — 29,2 року, загалом — 30,4 року (дані за 2011 рік)[2].

Розселення

Густота населення країни 2015 року становила 1308,3 особи/км² (8-ме місце у світі)[1]. Більша частина населення країни мешкає в східній частині острова Мальта, найбільшому з трьох заселених. На острові Гоцо проживає приблизно 30 тис. осіб, кілька сімей живуть на острові Коміно. Мальта — найменш населена держава Євросоюзу.

Урбанізація

Мальта надзвичайно урбанізована країна. Рівень урбанізованості становить 95,4 % населення країни (станом на 2015 рік), темпи зростання частки міського населення — 0,46 % (оцінка тренду за 2010—2015 роки)[1].

Головні міста держави: Ла-Валетта (столиця) — 197,0 тис. осіб (дані за 2014 рік)[1].

Міграції
Африканські мігранти в таборі Халь-Фар

Річний рівень імміграції 2015 року становив 1,98 ‰ (51-ше місце у світі)[1]. Цей показник не враховує різниці між законними і незаконними мігрантами, між біженцями, трудовими мігрантами та іншими. Близько 400 000 мальтійців проживають за кордоном, переважно в Австралії, Великій Британії та Італії.

Мальта є членом Міжнародної організації з міграції (IOM)[3].

Расово-етнічний склад
Етнічний склад (2015 рік)[1]
Етнос: Відсоток:
мальтійці
  
 99%
інші
  
 1%

Головні етноси країни: мальтійці, що відносяться до семітських народів - нащадки фінікійців, карфагенян, з домішкою італійців та інших середземноморських народів).

Українська діаспора

Мови
Мови Мальти (2005 рік)[1]
Мова: Відсоток:
мальтійська
  
 90.1%
англійська
  
 6.3%
інші
  
 3.6%

Офіційні мови[4]: мальтійська — володіє 90,1 % населення країни, англійська — 6 %. 3 % населення Мальти мультилінгви, 0,9 % — розмовляють іншими мовами (оцінка 2005 року). Мальтійська мова розвилася на основі магрибського діалекту арабської мови, за великого включення італійських слів. Більшість населення володіє англійською мовою (викладається в школі з першого класу як обов'язкова мова). Широко поширена також італійська мова.

Мальта, як член Ради Європи, 5 листопада 1992 року підписала, але не ратифікувала Європейську хартію регіональних мов[5].

Релігії
Релігії на Мальті (2009 рік)[1]
Віросповідання: Відсоток:
католики
  
 90%
інші
  
 10%

Головні релігії й вірування, які сповідує, і конфесії та церковні організації, до яких відносить себе населення країни: римо-католицтво (державна релігія) — більше 90 % (станом на 2011 рік)[1].

Освіта

Рівень письменності 2015 року становив 94,4 % дорослого населення (віком від 15 років): 93,1 % — серед чоловіків, 95,8 % — серед жінок[1]. Державні витрати на освіту становлять 6,8 % ВВП країни, станом на 2012 рік (23-тє місце у світі)[1]. Середня тривалість освіти становить 15 років, для хлопців — до 15 років, для дівчат — до 14 років (станом на 2014 рік).

Охорона здоров'я

Забезпеченість лікарями в країні на рівні 3,49 лікаря на 1000 мешканців (станом на 2013 рік)[1]. Забезпеченість лікарняними ліжками в стаціонарах — 4,8 ліжка на 1000 мешканців (станом на 2012 рік)[1]. Загальні витрати на охорону здоров'я 2014 року становили 9,7 % ВВП країни (36-те місце у світі)[1].

Смертність немовлят до 1 року, станом на 2015 рік, становила 3,56 ‰ (203-тє місце у світі); хлопчиків — 3,97 ‰, дівчаток — 3,14 ‰[1]. Рівень материнської смертності 2015 року становив 9 випадків на 100 тис. народжень (161-ше місце у світі)[1].

Мальта входить до складу ряду міжнародних організацій: Міжнародного руху (ICRM) і Міжнародної федерації товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця (IFRCS), Дитячого фонду ООН (UNISEF), Всесвітньої організації охорони здоров'я (WHO).

Захворювання

Кількість хворих на СНІД невідома, дані про відсоток інфікованого населення в репродуктивному віці 15—49 років відсутні[1]. Дані про кількість смертей від цієї хвороби за 2014 рік відсутні[1].

Частка дорослого населення з високим індексом маси тіла 2014 року становила 28,7 % (32-ге місце у світі);

Санітарія

Доступ до облаштованих джерел питної води 2015 року мало 100 % населення в містах і 100 % в сільській місцевості; загалом 100 % населення країни[1]. Відсоток забезпеченості населення доступом до облаштованого водовідведення (каналізація, септик): в містах — 100 %, в сільській місцевості — 100 %, загалом по країні — 100 % (станом на 2015 рік)[1]. Споживання прісної води, станом на 2009 рік, дорівнює 0,05 км³ на рік, або 134,1 тонни на одного мешканця на рік: з яких 64 % припадає на побутові, 1 % — на промислові, 35 % — на сільськогосподарські потреби[1].

Соціально-економічне становище

Співвідношення осіб, що в економічному плані залежать від інших, до осіб працездатного віку (15—64 роки) загалом становить 50,8 % (станом на 2015 рік): частка дітей — 21,8 %; частка осіб похилого віку — 29 %, або 3,4 потенційно працездатного на 1 пенсіонера[1]. Загалом дані показники характеризують рівень затребуваності державної допомоги в секторах освіти, охорони здоров'я і пенсійного забезпечення, відповідно. За межею бідності 2014 року перебувало 15,9 % населення країни[1]. Дані про розподіл доходів домогосподарств у країні відсутні[1].

Станом на 2016 рік, уся країна була електрифікована, усе населення країни мало доступ до електромереж[1]. Рівень проникнення інтернет-технологій надзвичайно високий. Станом на липень 2015 року в країні налічувалось 315 тис. унікальних інтернет-користувачів (160-те місце у світі), що становило 76,2 % загальної кількості населення країни[1].

Трудові ресурси

Загальні трудові ресурси 2015 року становили 186,9 тис. осіб (176-те місце у світі)[1]. Зайнятість економічно активного населення у господарстві країни розподіляється таким чином: аграрне, лісове і рибне господарства — 1,7 %; промисловість і будівництво — 18,3 %; сфера послуг — 80 % (2015)[1]. Безробіття 2015 року дорівнювало 5,2 % працездатного населення, 2014 року — 5,7 % (54-те місце у світі); серед молоді у віці 15—24 років ця частка становила 11,8 %, серед юнаків — 13,8 %, серед дівчат — 9,6 % (82-ге місце у світі)[1].

Кримінал

Наркотики
Світові маршрути наркотрафіку (англ.)

Невеликий перевалочний пункт для гашишу з Північної Африки до Західної Європи[1].

Торгівля людьми

Згідно зі щорічною доповіддю про торгівлю людьми (англ. Trafficking in Persons Report) Управління з моніторингу та боротьби з торгівлею людьми Державного департаменту США, уряд Мальти докладає значних зусиль в боротьбі з явищем примусової праці, сексуальної експлуатації, незаконною торгівлею внутрішніми органами, але законодавство відповідає мінімальним вимогам американського закону 2000 року щодо захисту жертв (англ. Trafficking Victims Protection Act’s) не в повній мірі, країна знаходиться у списку другого рівня[6][7].

  • Країни-донори (червоний) і країни-реципієнти кримінальних потоків (англ.)
  • Глобальна боротьба з торгівлею людьми (англ.)

Гендерний стан

Статеве співвідношення (оцінка 2015 року):

  • при народженні — 1,06 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці до 14 років — 1,05 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці 15—24 років — 1,06 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці 25—54 років — 1,05 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці 55—64 років — 0,98 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці за 64 роки — 0,81 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • загалом — 0,99 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої[1].

Демографічні дослідження
Переписи населення Мальти
Рік Населення Зміна
1842 114 499 —
1851 123 496 +7.9%
1861 134 055 +8.6%
1871 141 775 +5.8%
1881 149 782 +5.6%
1891 165 037 +10.2%
1901 184 742 +11.9%
1911 211 564 +14.5%
1921 212 258 +0.3%
1931 241 621 +13.8%
1948 305 991 +26.6%
1957 319 620 +4.5%
1967 314 216 −1.7%
1985 345 418 +9.9%
1995 378 132 +9.5%
2005 404 962 +7.1%
2010 417 432 +3.1%
Джерело: Дані офіційних переписів населення Мальти[8].
Населення Мальти
Рік Населення Зміна
1700 115 000 —
1720 122 000 +6.1%
1740 129 000 +5.7%
1760 137 000 +6.2%
1780 145 000 +5.8%
1800 154 000 +6.2%
1810 159 000 +3.2%
1820 164 000 +3.1%
1830 170 000 +3.7%
1840 176 000 +3.5%

Демографічні дослідження в країні ведуться рядом державних і наукових установ:

  • Національне статистичне бюро Мальти (англ. National Statistics Office).

Див. також

Примітки
  1. Malta : [англ.] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, . — Дата звернення: 21 лютого 2017 року. — ISSN 1553-8133.
  2. Marriage indicators : [англ.] // Eurostat, European Commission. — .
  3. International Organization for Migration : [англ.]. — Дата звернення: 12 січня 2017 року. — країни-члени Міжнародної організації з міграції.
  4. Значна кількість держав і територій розрізняють статуси державної, національної і офіційної мов. Державні мови у різних країнах мають різний правовий статус, або його відсутність, сферу застосування. У даному випадку під офіційною мовою розуміється мова, якою користуються державні, адміністративні, інші управлінські органи конкретних територій у повсякденному діловодстві.
  5. European Charter for Regional or Minority Languages. The list of signatories. : [англ.] // Council of Europe. — Дата звернення: 12 січня 2017 року. — країни-підписанти Європейської хартії регіональних мов.
  6. Trafficking in Persons Report 2013 : [англ.] / Office to Monitor and Combat Trafficking in Persons // U.S. State Department. — . — Дата звернення: 12 січня 2018 року. — щорічна доповідь про моніторинг та боротьбу з торгівлею людьми за 2013 рік.
  7. UNODC report on human trafficking exposes modern form of slavery : [англ.] // UNODC. — . — Дата звернення: 12 січня 2018 року. — доповідь про стан боротьби з торгівлею людьми у світі за 2009 рік.
  8. (англ.) Census in Malta. National Statistics Office — переписи населення Мальти.

Література

Українською
  • Атлас. 10-11 клас. Економічна і соціальна географія світу / упорядники : О. Я. Скуратович, Н. І. Чанцева. — К. : ДНВП «Картографія», 2010. — ISBN 978-966-475-639-3.
  • Атлас світу / голов. ред. І. С. Руденко ; зав. ред. В. В. Радченко ; відп. ред. О. В. Вакуленко. — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — ISBN 9666315467.
  • Безуглий В. В. Економічна і соціальна географія зарубіжних країн : Навчальний посібник. — К. : ВЦ «Академія», 2007. — 704 с. — ISBN 978-966-580-239-6.
  • Безуглий В. В., Козинець С. В. Регіональна економічна і соціальна географія світу : Навчальний посібник. — видання 2-ге, доп., перероб. — К. : ВЦ «Академія», 2007. — 688 с. — ISBN 966-580-144-9.
  • Гудзеляк І. І. Географія населення: Навчальний посібник / І. Гудзеляк. — Л. : Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2008. — 232 с. — ISBN 978-966-613-599-8.
  • Дахно І. І. Країни світу: Енциклопедичний довідник / І. І. Дахно, С. М. Тимофієв. — К. : Мапа, 2011. — 606 с. — (Бібліотека нового українця) — ISBN 978-966-8804-23-6.
  • Дахно І. І. Економічна географія зарубіжних країн : навчальний посібник. — К. : Центр учбової літератури, 2014. — 319 с. — ISBN 978-611-01-0682-5.
  • Джаман В. О. Регіональні системи розселення: демографічні аспекти. — Чернівці : Рута, 2003. — 392 с. — ISBN 9665685988.
  • Дорошенко Л. С. Демографія: Навчальний посібник. — К. : МАУП, 2005. — 112 с. — ISBN 966-608-442-2.
  • Дубович І. А. Країнознавчий словник-довідник. — 5-те вид., перероб. і доп. — К. : Знання, 2008. — 839 с. — ISBN 978-966-346-330-8.
  • Економічна і соціальна географія країн світу. Навчальний посібник / За ред. Кузика С. П. — Л. : Світ, 2002. — 672 с. — ISBN 966-603-178-7.
  • Загальна медична географія світу / В. О. Шевченко [та ін.] — К. : [б.в.], 1998. — 178 с.
  • Крисаченко В. С. Динаміка населення: Популяційні, етнічні та глобальні виміри. — К. : Видавництво Національного інституту стратегічних досліджень, 2005. — 368 с. — ISBN 966-554-083-1.
  • Любіцева О. О., Мезенцев К. В., Павлов С. В. Географія релігій. — К. : АртЕК, 1999. — 504 с. — ISBN 966-505-006-0.
  • Масляк П. О. Країнознавство. — К. : Знання, 2007. — 292 с. — (Вища освіта XXI століття)
  • Масляк П. О., Дахно І. І. Економічна і соціальна географія світу / П. О. Масляк, І. І. Дахно ; за ред. П. О. Масляка. — К. : Вежа, 2003. — 280 с. — ISBN 966-7091-53-8.

Російською

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.