Населення Маршаллових Островів

Населення Маршаллових Островів. Чисельність населення країни 2015 року становила 72,2 тис. осіб (203-тє місце у світі)[1]. Чисельність остров'ян стабільно збільшується, народжуваність 2015 року становила 25,6 ‰ (48-ме місце у світі), смертність — 4,21 ‰ (206-те місце у світі), природний приріст — 1,66 % (71-ше місце у світі) .

Населення Маршаллових Островів
Ріст чисельності населення країни
Чисельність 72,2 тис. осіб
Густота 294,4 особи/км²
Коефіцієнт міграції 4,83 
Природний рух
Природний приріст 1,66 %
Народжуваність 25,6 
Фертильність 3,15 дітей на 1 жінку
Смертність 4,21 
Смертність немовлят 20,66 
Вікова структура
  до 14 років 36,02 %
  15–64 років 60,38 %
  старіші за 65 років 3,6 %
Середня тривалість життя 72,84 року
  чоловіків 70,67 року
  жінок 75,13 року
Статева структура
загалом 1,04 чол./жін.
при народженні 1,05 чол./жін.
до 15 років 1,04 чол./жін.
15–64 років 1,05 чол./жін.
після 65 років 0,97 чол./жін.
Етнічні групи
Нація маршальці
Найбільший етнос маршальці
Мови
Офіційна маршальська, англійська

Природний рух

Відтворення

Народжуваність у Маршаллових Островах, станом на 2015 рік, дорівнює 25,6 ‰ (48-ме місце у світі)[1]. Коефіцієнт потенційної народжуваності 2015 року становив 3,15 дитини на одну жінку (52-ге місце у світі)[1]. Рівень застосування контрацепції 44,6 % (станом на 2007 рік)[1]. Середній вік матері при народженні першої дитини становив 20,7 року, медіанний вік для жінок — 25-29 років (оцінка на 2007 рік)[1].

Смертність у Маршаллових Островах 2015 року становила 4,21 ‰ (206-те місце у світі)[1].

Природний приріст населення в країні 2015 року становив 1,66 % (71-ше місце у світі)[1].

Вікова структура

Віково-статева піраміда населення Маршаллових Островів, 2016 рік (англ.)

Середній вік населення Маршаллових Островів становить 22,7 року (172-ге місце у світі): для чоловіків — 22,6, для жінок — 22,8 року[1]. Очікувана середня тривалість життя 2015 року становила 72,84 року (136-те місце у світі), для чоловіків — 70,67 року, для жінок — 75,13 року[1].

Вікова структура населення Маршаллових Островів, станом на 2015 рік, мала такий вигляд:

  • діти віком до 14 років — 36,02 % (13 256 чоловіків, 12 749 жінок);
  • молодь віком 15—24 роки — 17,4 % (6 391 чоловік, 6 171 жінка);
  • дорослі віком 25—54 роки — 37,25 % (13 681 чоловік, 13 210 жінок);
  • особи передпохилого віку (55—64 роки) — 5,73 % (2 120 чоловіків, 2 017 жінок);
  • особи похилого віку (65 років і старіші) — 3,6 % (1 276 чоловіків, 1 320 жінок)[1].

Шлюбність — розлучуваність

Середній вік, коли чоловіки беруть перший шлюб дорівнює 25,7 року, жінки — 24,2 року, загалом — 24,9 року (дані за 2011 рік)[2].

Розселення

Густота населення країни 2015 року становила 294,4 особи/км² (43-тє місце у світі)[1].

Урбанізація

Маршаллові Острови високоурбанізована країна. Рівень урбанізованості становить 72,7 % населення країни (станом на 2015 рік), темпи зростання частки міського населення — 0,59 % (оцінка тренду за 2010—2015 роки)[1].

Головні міста держави: Маджуро (столиця) — 31,0 тис. осіб (дані за 2014 рік)[1].

Міграції

Річний рівень еміграції 2015 року становив 4,83 ‰ (192-ге місце у світі)[1]. Цей показник не враховує різниці між законними і незаконними мігрантами, між біженцями, трудовими мігрантами та іншими.

Маршаллові Острови є членом Міжнародної організації з міграції (IOM)[3].

Расово-етнічний склад

Етнічний склад (2012 рік)[1]
Етнос: Відсоток:
маршальці
 
92.1%
мішаного походження
 
5.9%
інші
 
2%

Головні етноси країни: маршальці — 92,1 %, мішаного походження — 5,9 %, інші — 2 % населення (оціночні дані за 2006)[1].

Українська діаспора

Мови

Мови Маршаллових Островів (1996 рік)[1]
Мова: Відсоток:
маршальська
 
98.2%
англійська
 
90%
інші
 
1.8%

Офіційні мови[4]: маршальська (махджел) — володіє 98,2 % населення країни, англійська — 90 %. Іншими мовами розмовляє 1,8 % населення країни (перепис 1999 року).

Релігії

Релігії на Маршаллових Островах (2001 рік)[1]
Віросповідання: Відсоток:
протестанти
 
54.8%
католики
 
8.4%
мормони
 
2.1%
християни
 
3.6%
інші
 
1%
атеїсти
 
1.5%

Головні релігії й вірування, які сповідує, і конфесії та церковні організації, до яких відносить себе населення країни: протестантизм — 54,8 %, Асамблея Бога — 27,8 %, римо-католицтво — 8,4 %, мормони — 2,1 %, інші течії християнства — 3,6 %, інші — 1 %, не сповідують жодної — 1,5 % (згідно з переписом 1999 року)[1].

Освіта

Рівень письменності 2015 року становив 99 % дорослого населення (віком від 15 років): 99 % — серед чоловіків, 99 % — серед жінок. (3-тє місце у світі)[1].

Охорона здоров'я

Забезпеченість лікарями в країні на рівні 0,44 лікаря на 1000 мешканців (станом на 2010 рік)[1]. Забезпеченість лікарняними ліжками в стаціонарах — 2,7 ліжка на 1000 мешканців (станом на 2010 рік)[1]. Загальні витрати на охорону здоров'я 2014 року становили 17,1 % ВВП країни (2-ге місце у світі)[1].

Смертність немовлят до 1 року, станом на 2015 рік, становила 20,66 ‰ (85-те місце у світі); хлопчиків — 23,29 ‰, дівчаток — 17,9 [1].

Захворювання

Станом на серпень 2016 року в країні були зареєстровані випадки зараження вірусом Зіка через укуси комарів Aedes, переливання крові, статевим шляхом, під час вагітності[1].

Кількість хворих на СНІД невідома, дані про відсоток інфікованого населення в репродуктивному віці 15—49 років відсутні[1]. Дані про кількість смертей від цієї хвороби за 2014 рік відсутні[1].

Частка дорослого населення з високим індексом маси тіла 2014 року становила 42,3 % (9-те місце у світі)[1].

Санітарія

Доступ до облаштованих джерел питної води 2015 року мало 93,5 % населення в містах і 97,6 % в сільській місцевості; загалом 94,6 % населення країни[1]. Відсоток забезпеченості населення доступом до облаштованого водовідведення (каналізація, септик): в містах — 84,5 %, в сільській місцевості — 56,2 %, загалом по країні — 76,9 % (станом на 2015 рік)[1].

Соціально-економічне становище

Дані про відсоток населення країни, що перебуває за межею бідності, відсутні. Дані про розподіл доходів домогосподарств у країні відсутні[1].

Станом на 2012 рік, у країні 30,08 тис. осіб не має доступу до електромереж; 59 % населення має доступ, у містах цей показник дорівнює 65 %, у сільській місцевості — 45 %[1]. Рівень проникнення інтернет-технологій низький. Станом на липень 2015 року в країні налічувалось 14 тис. унікальних інтернет-користувачів (210-те місце у світі), що становило 19,3 % загальної кількості населення країни[1].

Трудові ресурси

Загальні трудові ресурси 2013 року становили 10,67 тис. осіб (217-те місце у світі)[1]. Зайнятість економічно активного населення у господарстві країни розподіляється таким чином: аграрне, лісове і рибне господарства — 11 %; промисловість і будівництво — 16,3 %; сфера послуг — 72,7 % (станом на 2011 рік)[1]. Безробіття 2006 року дорівнювало 36 % працездатного населення, 2000 року — 30,9 % (194-те місце у світі); серед молоді у віці 15—24 років ця частка становила 11 %, серед юнаків — 12,2 %, серед дівчат — 8,7 %[1].

Кримінал

Торгівля людьми

Згідно зі щорічною доповіддю про торгівлю людьми (англ. Trafficking in Persons Report) Управління з моніторингу та боротьби з торгівлею людьми Державного департаменту США, уряд Маршаллових Островів докладає значних зусиль в боротьбі з явищем примусової праці, сексуальної експлуатації, незаконною торгівлею внутрішніми органами, але не в повній мірі, країна знаходиться у списку спостереження другого рівня[5][6].

Гендерний стан

Статеве співвідношення (оцінка 2015 року):

  • при народженні — 1,05 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці до 14 років — 1,04 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці 15—24 років — 1,04 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці 25—54 років — 1,04 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці 55—64 років — 1,05 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці за 64 роки — 0,97 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • загалом — 1,04 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої[1].

Демографічні дослідження

Населення Маршаллових Островів
Рік Населення Зміна
1999 50 875
2002 56 639 +11.3%
2005 61 963 +9.4%
2008 63 174 +2.0%
2014 70 983 +12.4%

Демографічні дослідження в країні ведуться державними установами.

Див. також

Примітки

  1. The Marshall Islands : [англ.] // The World Factbook. Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, . — Дата звернення: 21 лютого 2017 року. ISSN 1553-8133.
  2. Demographic Yearbook Special Census Topics Volume 1 Basic population characteristics : [англ.] : [арх. 30 січня 2018 року] // United Nations Statistical Division.  2004. — 17 November. — Дата звернення: 29 січня 2018 року.
  3. International Organization for Migration : [англ.]. — Дата звернення: 12 січня 2017 року. — країни-члени Міжнародної організації з міграції.
  4. Значна кількість держав і територій розрізняють статуси державної, національної і офіційної мов. Державні мови у різних країнах мають різний правовий статус, або його відсутність, сферу застосування. У даному випадку під офіційною мовою розуміється мова, якою користуються державні, адміністративні, інші управлінські органи конкретних територій у повсякденному діловодстві.
  5. Trafficking in Persons Report 2013 : [англ.] / Office to Monitor and Combat Trafficking in Persons // U.S. State Department.  . — Дата звернення: 12 січня 2018 року. — щорічна доповідь про моніторинг та боротьбу з торгівлею людьми за 2013 рік.
  6. UNODC report on human trafficking exposes modern form of slavery : [англ.] // UNODC.  . — Дата звернення: 12 січня 2018 року. — доповідь про стан боротьби з торгівлею людьми у світі за 2009 рік.

Література

Українською

  • Атлас. 10-11 клас. Економічна і соціальна географія світу / упорядники : О. Я. Скуратович, Н. І. Чанцева. К. : ДНВП «Картографія», 2010. — ISBN 978-966-475-639-3.
  • Атлас світу / голов. ред. І. С. Руденко ; зав. ред. В. В. Радченко ; відп. ред. О. В. Вакуленко. К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — ISBN 9666315467.
  • Безуглий В. В. Економічна і соціальна географія зарубіжних країн : Навчальний посібник. К. : ВЦ «Академія», 2007. — 704 с. — ISBN 978-966-580-239-6.
  • Безуглий В. В., Козинець С. В. Регіональна економічна і соціальна географія світу : Навчальний посібник. — видання 2-ге, доп., перероб. К. : ВЦ «Академія», 2007. — 688 с. — ISBN 966-580-144-9.
  • Головченко В. І., Кравчук О. Країнознавство: Азія, Африка, Латинська Америка, Австралія і Океанія. К., 2006. — 335 с. — ISBN 966-8939-04-2.
  • Гудзеляк І. І. Географія населення: Навчальний посібник / І. Гудзеляк. Л. : Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2008. — 232 с. — ISBN 978-966-613-599-8.
  • Дахно І. І. Країни світу: Енциклопедичний довідник / І. І. Дахно, С. М. Тимофієв. К. : Мапа, 2011. — 606 с. — (Бібліотека нового українця) — ISBN 978-966-8804-23-6.
  • Дахно І. І. Економічна географія зарубіжних країн : навчальний посібник. К. : Центр учбової літератури, 2014. — 319 с. — ISBN 978-611-01-0682-5.
  • Джаман В. О. Регіональні системи розселення: демографічні аспекти. Чернівці : Рута, 2003. — 392 с. — ISBN 9665685988.
  • Дорошенко Л. С. Демографія: Навчальний посібник. К. : МАУП, 2005. — 112 с. — ISBN 966-608-442-2.
  • Дубович І. А. Країнознавчий словник-довідник. — 5-те вид., перероб. і доп. К. : Знання, 2008. — 839 с. — ISBN 978-966-346-330-8.
  • Економічна і соціальна географія країн світу. Навчальний посібник / За ред. Кузика С. П. Л. : Світ, 2002. — 672 с. — ISBN 966-603-178-7.
  • Загальна медична географія світу / В. О. Шевченко [та ін.] К. : [б.в.], 1998. — 178 с.
  • Книш М. М., Мамчур О. І. Регіональна економічна і соціальна географія світу (Латинська Америка та Карибські країни, Африка, Азія, Океанія) : навч. посіб. Л. : ЛНУ ім. Івана Франка, 2013. — 368 с. — ISBN 978-617-10-0007-0.
  • Крисаченко В. С. Динаміка населення: Популяційні, етнічні та глобальні виміри. К. : Видавництво Національного інституту стратегічних досліджень, 2005. — 368 с. — ISBN 966-554-083-1.
  • Любіцева О. О., Мезенцев К. В., Павлов С. В. Географія релігій. К. : АртЕК, 1999. — 504 с. — ISBN 966-505-006-0.
  • Масляк П. О. Країнознавство. К. : Знання, 2007. — 292 с. — (Вища освіта XXI століття)
  • Масляк П. О., Дахно І. І. Економічна і соціальна географія світу / П. О. Масляк, І. І. Дахно ; за ред. П. О. Масляка. К. : Вежа, 2003. — 280 с. — ISBN 966-7091-53-8.

Російською

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.