Населення Нігерії

Населення Нігерії. Чисельність населення країни 2015 року становила 181,562 млн осіб (8-ме місце у світі)[1]. Оцінка кількості населення цієї держави враховує ефекти зайвої смертності через захворювання на СНІД. Чисельність нігерійців стабільно збільшується, народжуваність 2015 року становила 37,64 ‰ (12-те місце у світі), смертність — 12,9 ‰ (18-те місце у світі), природний приріст — 2,45 % (27-ме місце у світі) .

Населення Нігерії
Ріст чисельності населення країни
Чисельність 181,562 млн осіб
Густота 200,1 особи/км²
Коефіцієнт міграції 0,22 ‰
Природний рух
Природний приріст ▲2,45 %
Народжуваність 37,64 ‰
Фертильність 5,19 дітей на 1 жінку
Смертність 12,9 ‰
Смертність немовлят 72,7 ‰
Вікова структура
 • до 14 років 43,01 %
 • 15–64 років 53,88 %
 • старіші за 65 років 3,11 %
Середня тривалість життя 53,02 року
 • чоловіків 52,0 року
 • жінок 54,1 року
Статева структура
загалом 1,04 чол./жін.
при народженні 1,06 чол./жін.
до 15 років 1,05 чол./жін.
15–64 років 0,95 чол./жін.
після 65 років 0,91 чол./жін.
Етнічні групи
Нація нігерійці
Мови
Офіційна англійська

Природний рух

Відтворення

Народжуваність у Нігерії, станом на 2015 рік, дорівнює 37,64 ‰ (12-те місце у світі)[1]. Коефіцієнт потенційної народжуваності 2015 року становив 5,19 дитини на одну жінку (13-те місце у світі)[1]. Рівень застосування контрацепції 15,1 % (станом на 2013 рік)[1]. Середній вік матері при народженні першої дитини становив 20,3 року, медіанний вік для жінок — 25—29 років (оцінка на 2013 рік)[1].

Смертність у Нігерії 2015 року становила 12,9 ‰ (18-те місце у світі)[1].

Природний приріст населення в країні 2015 року становив 2,45 % (27-ме місце у світі)[1].

Вікова структура
Віково-статева піраміда населення Нігерії, 2016 рік (англ.)

Середній вік населення Нігерії становить 18,3 року (211-те місце у світі): для чоловіків — 18,2, для жінок — 18,4 року[1]. Очікувана середня тривалість життя 2015 року становила 53,02 року (213-те місце у світі), для чоловіків — 52 роки, для жінок — 54,1 року[1].

Вікова структура населення Нігерії, станом на 2015 рік, мала такий вигляд:

  • діти віком до 14 років — 43,01 % (39 960 275 чоловіків, 38 123 266 жінок);
  • молодь віком 15—24 роки — 19,38 % (17 978 154 чоловіка, 17 210 308 жінок);
  • дорослі віком 25—54 роки — 30,56 % (28 470 583 чоловіка, 27 018 101 жінка);
  • особи передпохилого віку (55—64 роки) — 3,94 % (3 491 784 чоловіка, 3 669 348 жінок);
  • особи похилого віку (65 років і старіші) — 3,11 % (2 687 373 чоловіка, 2 952 864 жінки)[1].

Шлюбність — розлучуваність

Середній вік, коли чоловіки беруть перший шлюб дорівнює 26,9 року, жінки — 19,3 року, загалом — 23,1 року (дані за 2008 рік)[2].

Розселення

Густота населення країни 2015 року становила 200 осіб/км² (64-те місце у світі)[1].

Урбанізація

Нігерія середньоурбанізована країна. Рівень урбанізованості становить 47,8 % населення країни (станом на 2015 рік), темпи зростання частки міського населення — 4,66 % (оцінка тренду за 2010—2015 роки)[1].

Головні міста держави: Лагос — 13,123 млн осіб, Кано — 3,587 млн осіб, Ібадан — 3,16 млн осіб, Абуджа (столиця) — 2,44 млн осіб, Порт-Харкот — 2,343 млн осіб, Бенін-Сіті — 1,496 млн осіб (дані за 2015 рік)[1].

Міграції

Річний рівень еміграції 2015 року становив 0,22 ‰ (121-ше місце у світі)[1]. Цей показник не враховує різниці між законними і незаконними мігрантами, між біженцями, трудовими мігрантами та іншими.

Біженці й вимушені переселенці

Станом на 2016 рік, в країні налічується 2,241 млн внутрішньо переміщених осіб, через терор угруповання Боко-Харам на півночі, ісламсько-християнськими сутичками в центральній частині, повіді, падіж худоби, виснаження природних ресурсів[1].

Нігерія є членом Міжнародної організації з міграції (IOM)[3].

Расово-етнічний склад
Етнічний склад (2015 рік)[1]
Етнос: Відсоток:
хауса і фульбе
  
 29%
йоруба
  
 21%
ігбо
  
 18%
іджо
  
 10%
канурі
  
 4%
ібібіо
  
 3.5%
тів
  
 2.5%

Головні етноси країни: хауса і фульбе — 29 %, йоруба — 21 %, ігбо — 18 %, іджо — 10 %, канурі — 4 %, ібібіо — 3,5 %, тів — 2,5 %, загалом більше 250 народів і народностей[1].

Українська діаспора

Мови
Мови Нігерії (2015 рік)[1]
Мова: Відсоток:
англійська
  
 %
хауса
  
 %
йоруба
  
 %
ігбо
  
 %
фульфульде
  
 %

Офіційна мова[4]: англійська. Інші поширені мови: хауса, йоруба, ігбо, фульфульде та ще більше ніж 500 дрібних мов і діалектів..

Релігії
Релігії в Нігерії (2014 рік)[1]
Віросповідання: Відсоток:
мусульмани
  
 50%
християни
  
 40%
місцеві вірування
  
 10%

Головні релігії й вірування, які сповідує, і конфесії та церковні організації, до яких відносить себе населення країни: іслам — 50 %, християнство — 40 %, місцеві вірування — 10 % (станом на 2015 рік)[1].

Освіта

Рівень письменності 2015 року становив 59,6 % дорослого населення (віком від 15 років): 69,2 % — серед чоловіків, 49,7 % — серед жінок[1]. Дані про державні витрати на освіту у відношенні до ВВП країни, станом на 2015 рік, відсутні.

Охорона здоров'я

Забезпеченість лікарями в країні на рівні 0,41 лікаря на 1000 мешканців (станом на 2009 рік)[1]. Загальні витрати на охорону здоров'я 2014 року становили 3,7 % ВВП країни (109-те місце у світі)[1].

Смертність немовлят до 1 року, станом на 2015 рік, становила 72,7 ‰ (10-те місце у світі); хлопчиків — 77,55 ‰, дівчаток — 67,55 ‰[1]. Рівень материнської смертності 2015 року становив 814 випадків на 100 тис. народжень (11-те місце у світі)[1].

Нігерія входить до складу ряду міжнародних організацій: Міжнародного руху (ICRM) і Міжнародної федерації товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця (IFRCS), Дитячого фонду ООН (UNISEF), Всесвітньої організації охорони здоров'я (WHO).

Захворювання

Потенційний рівень зараження інфекційними хворобами в країні дуже високий. Найпоширеніші інфекційні захворювання: діарея, гепатит А і Е, черевний тиф, малярія, гарячка денге, жовта гарячка, лептоспіроз, шистосомози, менінгококовий менінгіт, гарячка Ласса, сказ (станом на 2016 рік)[1].

2014 року було зареєстровано 3,39 млн хворих на СНІД (2-ге місце в світі), це 3,17 % населення в репродуктивному віці 15-49 років (20-те місце у світі)[1]. Смертність 2014 року від цієї хвороби становила 174,3 тис. осіб (1-ше місце у світі)[1].

Частка дорослого населення з високим індексом маси тіла 2014 року становила 9,7 % (146-те місце у світі); частка дітей віком до 5 років зі зниженою масою тіла становила 19,8 % (оцінка на 2014 рік)[1]. Ця статистика показує як власне стан харчування, так і наявну/гіпотетичну поширеність різних захворювань.

Санітарія

Доступ до облаштованих джерел питної води 2015 року мало 80,8 % населення в містах і 57,3 % в сільській місцевості; загалом 68,5 % населення країни[1]. Відсоток забезпеченості населення доступом до облаштованого водовідведення (каналізація, септик): в містах — 32,8 %, в сільській місцевості — 25,4 %, загалом по країні — 29 % (станом на 2015 рік)[1]. Споживання прісної води, станом на 2005 рік, дорівнює 13,11 км³ на рік, або 89,21 тонни на одного мешканця на рік: з яких 31 % припадає на побутові, 15 % — на промислові, 54 % — на сільськогосподарські потреби[1].

Соціально-економічне положення

Співвідношення осіб, що в економічному плані залежать від інших, до осіб працездатного віку (15—64 роки) загалом становить 87,7 % (станом на 2015 рік): частка дітей — 82,6 %; частка осіб похилого віку — 5,1 %, або 19,5 потенційно працездатного на 1 пенсіонера[1]. Загалом дані показники характеризують рівень затребуваності державної допомоги в секторах освіти, охорони здоров'я і пенсійного забезпечення, відповідно. За межею бідності 2010 року перебувало 70 % населення країни[1]. Розподіл доходів домогосподарств у країні має такий вигляд: нижній дециль — 1,8 %, верхній дециль — 38,2 % (станом на 2010 рік)[1].

Станом на 2013 рік, в країні 95,5 млн осіб не має доступу до електромереж; 45 % населення має доступ, в містах цей показник дорівнює 55 %, у сільській місцевості — 37 %[1]. Рівень проникнення інтернет-технологій середній. Станом на липень 2015 року в країні налічувалось 86,138 млн унікальних інтернет-користувачів (9-те місце у світі), що становило 47,4 % загальної кількості населення країни[1].

Трудові ресурси

Загальні трудові ресурси 2015 року становили 57,46 млн осіб (11-те місце у світі)[1]. Зайнятість економічно активного населення у господарстві країни розподіляється таким чином: аграрне, лісове і рибне господарства — 70 %; промисловість і будівництво — 10 %; сфера послуг — 20 % (станом на 1999 рік)[1]. 11,396 млн дітей у віці від 5 до 14 років (29 % загальної кількості) 2007 року були залучені до дитячої праці[1]. Безробіття 2011 року дорівнювало 23,9 % працездатного населення, 2007 року — 4,9 % (177-ме місце у світі); серед молоді у віці 15-24 років ця частка становила 8,1 %[1].

Кримінал

Наркотики
Світові маршрути наркотрафіку (англ.)

Значна транзитна країна для наркотрафіку героїну і кокаїну на ринки Європи, Східної Азії та Північної Америки; значний споживач амфетамінів; великий міжнародний центр відмивання грошей, що підживлюється масованою корупцією й кримінальною активністю; уряд Нігерії запровадив ряд законодавчих актів, спрямованих на боротьбу з цим ганебним явищем, що дозволило виключити її з чорного списку ФАТФ 2006 року[1].

Торгівля людьми

Згідно зі щорічною доповіддю про торгівлю людьми (англ. Trafficking in Persons Report) Управління з моніторингу та боротьби з торгівлею людьми Державного департаменту США, уряд Нігерії докладає значних зусиль в боротьбі з явищем примусової праці, сексуальної експлуатації, незаконною торгівлею внутрішніми органами, але законодавство відповідає мінімальним вимогам американського закону 2000 року щодо захисту жертв (англ. Trafficking Victims Protection Act’s) не в повній мірі, країна знаходиться у списку другого рівня[5][6].

  • Країни-донори (червоний) і країни-реципієнти кримінальних потоків (англ.)
  • Глобальна боротьба з торгівлею людьми (англ.)

Гендерний стан

Статеве співвідношення (оцінка 2015 року):

  • при народженні — 1,06 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці до 14 років — 1,05 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці 15—24 років — 1,05 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці 25—54 років — 1,05 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці 55—64 років — 0,95 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці за 64 роки — 0,91 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • загалом — 1,04 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої[1].

Демографічні дослідження
Населення Нігерії[7]
Рік Населення Зміна
1950 37 860 000 —
1960 45 212 000 +19.4%
1970 56 132 000 +24.2%
1980 73 698 000 +31.3%
1990 95 617 000 +29.7%
2000 122 877 000 +28.5%
2010 159 708 000 +30.0%

Демографічні дослідження в країні ведуться рядом державних і наукових установ:

  • .

Переписи
Переписи населення Нігерії
Рік Населення Зміна
1952 30 403 305 —
1963 54 959 426 +80.8%
1991 88 992 220 +61.9%
2006 140 431 790 +57.8%
2013 174 507 539 +24.3%

Див. також

Примітки
  1. Nigeria : [англ.] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, . — Дата звернення: 21 лютого 2017 року. — ISSN 1553-8133.
  2. Demographic Yearbook Special Census Topics Volume 1 Basic population characteristics : [англ.] : [арх. 30 січня 2018 року] // United Nations Statistical Division. — 2004. — 14 February. — Дата звернення: 29 січня 2018 року.
  3. International Organization for Migration : [англ.]. — Дата звернення: 12 січня 2017 року. — країни-члени Міжнародної організації з міграції.
  4. Значна кількість держав і територій розрізняють статуси державної, національної і офіційної мов. Державні мови у різних країнах мають різний правовий статус, або його відсутність, сферу застосування. У даному випадку під офіційною мовою розуміється мова, якою користуються державні, адміністративні, інші управлінські органи конкретних територій у повсякденному діловодстві.
  5. Trafficking in Persons Report 2013 : [англ.] / Office to Monitor and Combat Trafficking in Persons // U.S. State Department. — . — Дата звернення: 12 січня 2018 року. — щорічна доповідь про моніторинг та боротьбу з торгівлею людьми за 2013 рік.
  6. UNODC report on human trafficking exposes modern form of slavery : [англ.] // UNODC. — . — Дата звернення: 12 січня 2018 року. — доповідь про стан боротьби з торгівлею людьми у світі за 2009 рік.
  7. World Population Prospects: The 2012 Revision : [англ.] : [арх. 30 січня 2018 року] // Department of Economic and Social Affairs of the United Nations Secretariat. — . — Дата звернення: 29 січня 2018 року.

Література

Українською
  • Атлас. 10-11 клас. Економічна і соціальна географія світу / упорядники : О. Я. Скуратович, Н. І. Чанцева. — К. : ДНВП «Картографія», 2010. — ISBN 978-966-475-639-3.
  • Атлас світу / голов. ред. І. С. Руденко ; зав. ред. В. В. Радченко ; відп. ред. О. В. Вакуленко. — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — ISBN 9666315467.
  • Безуглий В. В. Економічна і соціальна географія зарубіжних країн : Навчальний посібник. — К. : ВЦ «Академія», 2007. — 704 с. — ISBN 978-966-580-239-6.
  • Безуглий В. В., Козинець С. В. Регіональна економічна і соціальна географія світу : Навчальний посібник. — видання 2-ге, доп., перероб. — К. : ВЦ «Академія», 2007. — 688 с. — ISBN 966-580-144-9.
  • Головченко В. І., Кравчук О. Країнознавство: Азія, Африка, Латинська Америка, Австралія і Океанія. — К., 2006. — 335 с. — ISBN 966-8939-04-2.
  • Гудзеляк І. І. Географія населення: Навчальний посібник / І. Гудзеляк. — Л. : Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2008. — 232 с. — ISBN 978-966-613-599-8.
  • Дахно І. І. Країни світу: Енциклопедичний довідник / І. І. Дахно, С. М. Тимофієв. — К. : Мапа, 2011. — 606 с. — (Бібліотека нового українця) — ISBN 978-966-8804-23-6.
  • Дахно І. І. Економічна географія зарубіжних країн : навчальний посібник. — К. : Центр учбової літератури, 2014. — 319 с. — ISBN 978-611-01-0682-5.
  • Джаман В. О. Регіональні системи розселення: демографічні аспекти. — Чернівці : Рута, 2003. — 392 с. — ISBN 9665685988.
  • Дорошенко Л. С. Демографія: Навчальний посібник. — К. : МАУП, 2005. — 112 с. — ISBN 966-608-442-2.
  • Дубович І. А. Країнознавчий словник-довідник. — 5-те вид., перероб. і доп. — К. : Знання, 2008. — 839 с. — ISBN 978-966-346-330-8.
  • Економічна і соціальна географія країн світу. Навчальний посібник / За ред. Кузика С. П. — Л. : Світ, 2002. — 672 с. — ISBN 966-603-178-7.
  • Загальна медична географія світу / В. О. Шевченко [та ін.] — К. : [б.в.], 1998. — 178 с.
  • Книш М. М., Мамчур О. І. Регіональна економічна і соціальна географія світу (Латинська Америка та Карибські країни, Африка, Азія, Океанія) : навч. посіб. — Л. : ЛНУ ім. Івана Франка, 2013. — 368 с. — ISBN 978-617-10-0007-0.
  • Крисаченко В. С. Динаміка населення: Популяційні, етнічні та глобальні виміри. — К. : Видавництво Національного інституту стратегічних досліджень, 2005. — 368 с. — ISBN 966-554-083-1.
  • Любіцева О. О., Мезенцев К. В., Павлов С. В. Географія релігій. — К. : АртЕК, 1999. — 504 с. — ISBN 966-505-006-0.
  • Масляк П. О. Країнознавство. — К. : Знання, 2007. — 292 с. — (Вища освіта XXI століття)
  • Масляк П. О., Дахно І. І. Економічна і соціальна географія світу / П. О. Масляк, І. І. Дахно ; за ред. П. О. Масляка. — К. : Вежа, 2003. — 280 с. — ISBN 966-7091-53-8.

Російською

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.