Населення Португалії

Населення Португалії. Чисельність населення країни 2015 року становила 10,825 млн осіб (81-ше місце у світі)[1]. Чисельність португальців незначно збільшується, народжуваність 2015 року становила 9,27 ‰ (205-те місце у світі), смертність — 11,02 ‰ (33-тє місце у світі), природний приріст — 0,09 % (189-те місце у світі) .

Населення Португалії
Ріст чисельності населення країни
Чисельність 10,825 млн осіб
Густота 113,0 особи/км²
Коефіцієнт міграції 2,67 ‰
Природний рух
Природний приріст ▲0,09 %
Народжуваність 9,27 ‰
Фертильність 1,52 дітей на 1 жінку
Смертність 11,02 ‰
Смертність немовлят 4,43 ‰
Вікова структура
 • до 14 років 15,68 %
 • 15–64 років 65,43 %
 • старіші за 65 років 18,89 %
Середня тривалість життя 79,16 року
 • чоловіків 75,92 року
 • жінок 82,62 року
Статева структура
загалом 0,95 чол./жін.
при народженні 1,07 чол./жін.
до 15 років 1,09 чол./жін.
15–64 років 0,98 чол./жін.
після 65 років 0,69 чол./жін.
Етнічні групи
Нація португальці
Найбільший етнос португальці
Нацменшини -
Мови
Офіційна португальська
Також у побуті мірандська

Природний рух

Відтворення

Народжуваність у Португалії, станом на 2015 рік, дорівнює 9,27 ‰ (205-те місце у світі)[1]. Коефіцієнт потенційної народжуваності 2015 року становив 1,52 дитини на одну жінку (192-ге місце у світі)[1]. Рівень застосування контрацепції 86,8 % (станом на 2005рік)[1]. Середній вік матері при народженні першої дитини становив 29,5 року (оцінка на 2012 рік)[1].

Смертність у Португалії 2015 року становила 11,02 ‰ (33-тє місце у світі)[1].

Природний приріст населення в країні 2015 року становив 0,09 % (189-те місце у світі)[1].

Вікова структура
Віково-статева піраміда населення Португалії, 2016 рік (англ.)

Середній вік населення Португалії становить 41,8 року (31-ше місце у світі): для чоловіків — 39,8, для жінок — 44 роки[1]. Очікувана середня тривалість життя 2015 року становила 79,16 року (49-те місце у світі), для чоловіків — 75,92 року, для жінок — 82,62 року[1].

Вікова структура населення Португалії, станом на 2015 рік, мала такий вигляд:

  • діти віком до 14 років — 15,68 % (884 389 чоловіків, 812 685 жінок);
  • молодь віком 15—24 роки — 11,41 % (655 259 чоловіків, 580 020 жінок);
  • дорослі віком 25—54 роки — 42,05 % (2 303 473 чоловіка, 2 248 914 жінок);
  • особи передпохилого віку (55—64 роки) — 11,97 % (604 549 чоловіків, 691 216 жінок);
  • особи похилого віку (65 років і старіші) — 18,89 % (836 679 чоловіків, 1 208 125 жінок)[1].

Шлюбність — розлучуваність

Коефіцієнт шлюбності, тобто кількість шлюбів на 1 тис. осіб за календарний рік, дорівнює 3,7; коефіцієнт розлучуваності — 2,5; індекс розлучуваності, тобто відношення шлюбів до розлучень за календарний рік — 68 (дані за 2010 рік)[2]. Середній вік, коли чоловіки беруть перший шлюб дорівнює 31,5 року, жінки — 29,8 року, загалом — 30,7 року (дані за 2014 рік)[3].

Розселення
Густота населення по адміністративним одиницям

Густота населення країни 2015 року становила 113,0 особи/км² (97-ме місце у світі)[1]. Населення країни концентрується переважно поблизу атлантичного узбережжя, де розміщуються найбільші міста.

Урбанізація

Португалія високоурбанізована країна. Рівень урбанізованості становить 63,5 % населення країни (станом на 2015 рік), темпи зростання частки міського населення — 0,97 % (оцінка тренду за 2010—2015 роки)[1].

Головні міста держави: Лісабон (столиця) — 2,884 млн осіб, Porto 1,299 млн осіб (дані за 2015 рік)[1].

Міграції

Річний рівень імміграції 2015 року становив 2,67 ‰ (39-те місце у світі)[1]. Цей показник не враховує різниці між законними і незаконними мігрантами, між біженцями, трудовими мігрантами та іншими.

Біженці й вимушені переселенці

У країні мешкає 14 осіб без громадянства[1].

Португалія є членом Міжнародної організації з міграції (IOM)[4].

Расово-етнічний склад
Етнічний склад (2012 рік)[1]
Етнос: Відсоток:
португальці
  
 97%
африканці
  
 2%
інші європейці
  
 1%

Головні етноси країни: гомогенна нація португальців розбавлена темношкірими африканцями (100 тис. осіб) і вихідцями зі Східної Європи після 1990 року.

Українська діаспора

Мови
Мови Португалії (2015 рік)[1]
Мова: Відсоток:
португальська
  
 99.9%
мірандська
  
 0.1%

Офіційні мови[5]: португальська і мірандська (дуже обмежене поширення на північному сході країни). Португалія, як член Ради Європи, не підписала Європейську хартію регіональних мов[6].

Релігії
Релігії в Португалії (2014 рік)[1]
Віросповідання: Відсоток:
католики
  
 81%
християни
  
 3.3%
мусульмани
  
 0.2%
юдеї
  
 0.2%
атеїсти
  
 6.8%
агностики
  
 8.3%

Головні релігії й вірування, які сповідує, і конфесії та церковні організації, до яких відносить себе населення країни: римо-католицтво — 81 %, інші течії християнства — 3,3 %, інші (переважно юдаїзм й іслам) — 0,6 %, не сповідують жодної — 6,8 %, не визначились — 8,3 % (станом на 2011 рік)[1]. Статистика враховує лише доросле населення держави.

Освіта

Рівень письменності 2015 року становив 95,7 % дорослого населення (віком від 15 років): 97,1 % — серед чоловіків, 94,4 % — серед жінок[1]. Державні витрати на освіту становлять 5,1 % ВВП країни, станом на 2011 рік (55-те місце у світі)[1]. Середня тривалість освіти становить 17 років, для хлопців — до 17 років, для дівчат — до 17 років (станом на 2014 рік).

Охорона здоров'я

Забезпеченість лікарями в країні на рівні 4,1 лікаря на 1000 мешканців (станом на 2012 рік)[1]. Забезпеченість лікарняними ліжками в стаціонарах — 3,4 ліжка на 1000 мешканців (станом на 2011 рік)[1]. Загальні витрати на охорону здоров'я 2014 року становили 9,5 % ВВП країни (29-те місце у світі)[1].

Смертність немовлят до 1 року, станом на 2015 рік, становила 4,43 ‰ (185-те місце у світі); хлопчиків — 4,86 ‰, дівчаток — 3,97 ‰[1]. Рівень материнської смертності 2015 року становив 10 випадків на 100 тис. народжень (162-ге місце у світі)[1].

Португалія входить до складу ряду міжнародних організацій: Міжнародного руху (ICRM) і Міжнародної федерації товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця (IFRCS), Дитячого фонду ООН (UNISEF), Всесвітньої організації охорони здоров'я (WHO).

Захворювання

Кількість хворих на СНІД невідома, дані про відсоток інфікованого населення в репродуктивному віці 15-49 років відсутні[1]. Дані про кількість смертей від цієї хвороби за 2014 рік відсутні[1].

Частка дорослого населення з високим індексом маси тіла 2014 року становила 22,1 % (69-те місце у світі)[1].

Санітарія

Доступ до облаштованих джерел питної води 2015 року мало 100 % населення в містах і 100 % в сільській місцевості; загалом 100 % населення країни[1]. Відсоток забезпеченості населення доступом до облаштованого водовідведення (каналізація, септик): в містах — 99,6 %, в сільській місцевості — 99,8 %, загалом по країні — 99,7 % (станом на 2015 рік)[1]. Споживання прісної води, станом на 2005 рік, дорівнює 8,46 км³ на рік, або 812 тонни на одного мешканця на рік: з яких 12 % припадає на побутові, 18 % — на промислові, 69 % — на сільськогосподарські потреби[1].

Соціально-економічне становище

Співвідношення осіб, що в економічному плані залежать від інших, до осіб працездатного віку (15—64 роки) загалом становить 53,5 % (станом на 2015 рік): частка дітей — 21,6 %; частка осіб похилого віку — 31,9 %, або 3,1 потенційно працездатного на 1 пенсіонера[1]. Загалом дані показники характеризують рівень затребуваності державної допомоги в секторах освіти, охорони здоров'я і пенсійного забезпечення, відповідно. За межею бідності 2012 року перебувало 18,7 % населення країни[1]. Розподіл доходів домогосподарств у країні має такий вигляд: нижній дециль — 3,1 %, верхній дециль — 28,4 % (станом на 1995 est, рік)[1].

Станом на 2016 рік, уся країна була електрифікована, усе населення країни мало доступ до електромереж[1]. Рівень проникнення інтернет-технологій високий. Станом на липень 2015 року в країні налічувалось 7,43 млн унікальних інтернет-користувачів (52-ге місце у світі), що становило 68,6 % загальної кількості населення країни[1].

Трудові ресурси

Загальні трудові ресурси 2015 року становили 5,223 млн осіб (78-ме місце у світі)[1]. Зайнятість економічно активного населення у господарстві країни розподіляється таким чином: аграрне, лісове і рибне господарства — 8,6 %; промисловість і будівництво — 23,9 %; сфера послуг — 67,5 % (станом на 2014 рік)[1]. Безробіття 2015 року дорівнювало 12,6 % працездатного населення, 2014 року — 13,9 % (138-ме місце у світі); серед молоді у віці 15—24 років ця частка становила 34,8 %, серед юнаків — 34,2 %, серед дівчат — 35,4 % (16-те місце у світі)[1].

Кримінал

Наркотики
Світові маршрути наркотрафіку (англ.)

Транзитна країна для південноамериканського кокаїну до Європи; вихідний пункт на шляхах наркотрафіку південно-східноазійського героїну через Європу і його значний споживач; перевалочний пункт для гашишу з Північної Африки до Європи[1].

Торгівля людьми

Згідно зі щорічною доповіддю про торгівлю людьми (англ. Trafficking in Persons Report) Управління з моніторингу та боротьби з торгівлею людьми Державного департаменту США, уряд Португалії докладає значних зусиль в боротьбі з явищем примусової праці, сексуальної експлуатації, незаконною торгівлею внутрішніми органами, але законодавство відповідає мінімальним вимогам американського закону 2000 року щодо захисту жертв (англ. Trafficking Victims Protection Act’s) не в повній мірі, країна знаходиться у списку другого рівня[7][8].

  • Країни-донори (червоний) і країни-реципієнти кримінальних потоків (англ.)
  • Глобальна боротьба з торгівлею людьми (англ.)

Гендерний стан

Статеве співвідношення (оцінка 2015 року):

  • при народженні — 1,07 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці до 14 років — 1,09 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці 15—24 років — 1,13 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці 25—54 років — 1,02 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці 55—64 років — 0,88 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці за 64 роки — 0,69 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • загалом — 0,95 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої[1].

Демографічні дослідження
Населення Португалії
Рік Населення Зміна
1422 1 043 274 —
1527 1 262 376 +21.0%
1636 1 100 000 −12.9%
1736 2 143 368 +94.9%
1770 2 850 444 +33.0%
1776 3 352 310 +17.6%
1801 2 931 930 −12.5%
1811 2 876 602 −1.9%
1838 3 200 000 +11.2%
1849 3 411 454 +6.6%
1864 4 188 419 +22.8%
1878 4 550 699 +8.6%
1890 5 049 729 +11.0%
1900 5 423 132 +7.4%
1911 5 969 056 +10.1%
1920 6 032 991 +1.1%
1930 6 825 883 +13.1%
1940 7 722 152 +13.1%
1950 8 510 240 +10.2%
1960 8 851 240 +4.0%
1970 8 648 369 −2.3%
1981 9 833 041 +13.7%
1991 9 862 540 +0.3%
2001 10 356 117 +5.0%
2011 10 562 178 +2.0%
Джерело: Дані Національного інституту статистики[9][10][11].

Демографічні дослідження в країні ведуться рядом державних і наукових установ:

  • Національний інститут статистики Португалії (порт. Instituto Nacional de Estatística; INE)

Див. також

Примітки
  1. Portugal : [англ.] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, . — Дата звернення: 21 лютого 2017 року. — ISSN 1553-8133.
  2. Marriage and divorce statistics : [англ.] // Eurostat, European Commission. — . — Дата звернення: 12 січня 2018 року. — статистика шлюбів і розлучень в Європі.
  3. Marriage indicators : [англ.] // Eurostat, European Commission. — .
  4. International Organization for Migration : [англ.]. — Дата звернення: 12 січня 2017 року. — країни-члени Міжнародної організації з міграції.
  5. Значна кількість держав і територій розрізняють статуси державної, національної і офіційної мов. Державні мови у різних країнах мають різний правовий статус, або його відсутність, сферу застосування. У даному випадку під офіційною мовою розуміється мова, якою користуються державні, адміністративні, інші управлінські органи конкретних територій у повсякденному діловодстві.
  6. European Charter for Regional or Minority Languages. The list of signatories. : [англ.] // Council of Europe. — Дата звернення: 12 січня 2017 року. — країни-підписанти Європейської хартії регіональних мов.
  7. Trafficking in Persons Report 2013 : [англ.] / Office to Monitor and Combat Trafficking in Persons // U.S. State Department. — . — Дата звернення: 12 січня 2018 року. — щорічна доповідь про моніторинг та боротьбу з торгівлею людьми за 2013 рік.
  8. UNODC report on human trafficking exposes modern form of slavery : [англ.] // UNODC. — . — Дата звернення: 12 січня 2018 року. — доповідь про стан боротьби з торгівлею людьми у світі за 2009 рік.
  9. (порт.) Nuno Valério (coord.), Estatísticas Históricas Portuguesas, Vol. I, pp. 33, 37 e 51. INE, 2001.
  10. (порт.) CENSOS 2001 Resultados Definitivos, Informação à Comunicação Social, 21 жовтня 2002 року.
  11. (порт.) Estimativas de População Residente, Portugal, NUTS II, NUTS III e Municípios - 2006, Informação à Comunicação Social, 3 вересня 2007 року.

Література

Українською
  • Атлас. 10-11 клас. Економічна і соціальна географія світу / упорядники : О. Я. Скуратович, Н. І. Чанцева. — К. : ДНВП «Картографія», 2010. — ISBN 978-966-475-639-3.
  • Атлас світу / голов. ред. І. С. Руденко ; зав. ред. В. В. Радченко ; відп. ред. О. В. Вакуленко. — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — ISBN 9666315467.
  • Безуглий В. В. Економічна і соціальна географія зарубіжних країн : Навчальний посібник. — К. : ВЦ «Академія», 2007. — 704 с. — ISBN 978-966-580-239-6.
  • Безуглий В. В., Козинець С. В. Регіональна економічна і соціальна географія світу : Навчальний посібник. — видання 2-ге, доп., перероб. — К. : ВЦ «Академія», 2007. — 688 с. — ISBN 966-580-144-9.
  • Гудзеляк І. І. Географія населення: Навчальний посібник / І. Гудзеляк. — Л. : Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2008. — 232 с. — ISBN 978-966-613-599-8.
  • Дахно І. І. Країни світу: Енциклопедичний довідник / І. І. Дахно, С. М. Тимофієв. — К. : Мапа, 2011. — 606 с. — (Бібліотека нового українця) — ISBN 978-966-8804-23-6.
  • Дахно І. І. Економічна географія зарубіжних країн : навчальний посібник. — К. : Центр учбової літератури, 2014. — 319 с. — ISBN 978-611-01-0682-5.
  • Джаман В. О. Регіональні системи розселення: демографічні аспекти. — Чернівці : Рута, 2003. — 392 с. — ISBN 9665685988.
  • Дорошенко Л. С. Демографія: Навчальний посібник. — К. : МАУП, 2005. — 112 с. — ISBN 966-608-442-2.
  • Дубович І. А. Країнознавчий словник-довідник. — 5-те вид., перероб. і доп. — К. : Знання, 2008. — 839 с. — ISBN 978-966-346-330-8.
  • Економічна і соціальна географія країн світу. Навчальний посібник / За ред. Кузика С. П. — Л. : Світ, 2002. — 672 с. — ISBN 966-603-178-7.
  • Загальна медична географія світу / В. О. Шевченко [та ін.] — К. : [б.в.], 1998. — 178 с.
  • Крисаченко В. С. Динаміка населення: Популяційні, етнічні та глобальні виміри. — К. : Видавництво Національного інституту стратегічних досліджень, 2005. — 368 с. — ISBN 966-554-083-1.
  • Любіцева О. О., Мезенцев К. В., Павлов С. В. Географія релігій. — К. : АртЕК, 1999. — 504 с. — ISBN 966-505-006-0.
  • Масляк П. О. Країнознавство. — К. : Знання, 2007. — 292 с. — (Вища освіта XXI століття)
  • Масляк П. О., Дахно І. І. Економічна і соціальна географія світу / П. О. Масляк, І. І. Дахно ; за ред. П. О. Масляка. — К. : Вежа, 2003. — 280 с. — ISBN 966-7091-53-8.

Російською

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.