Населення Пуерто-Рико

Населення Пуерто-Рико. Чисельність населення країни 2015 року становила 3,598 млн осіб (131-ше місце у світі)[1]. Чисельність пуерториканців стабільно зменшується, народжуваність 2015 року становила 10,86 ‰ (180-те місце у світі), смертність — 8,67 ‰ (73-тє місце у світі), природний приріст — -0,6 % (227-ме місце у світі) .

Населення Пуерто-Рико
Ріст чисельності населення країни
Чисельність 3,598 млн осіб
Густота 415,2 особи/км²
Коефіцієнт міграції 8,15 ‰
Природний рух
Природний приріст ▼-0,6 %
Народжуваність 10,86 ‰
Фертильність 1,64 дітей на 1 жінку
Смертність 8,67 ‰
Смертність немовлят 7,57 ‰
Вікова структура
 • до 14 років 17,72 %
 • 15–64 років 64,78 %
 • старіші за 65 років 17,5 %
Середня тривалість життя 79,25 року
 • чоловіків 75,62 року
 • жінок 82,94 року
Статева структура
загалом 0,92 чол./жін.
при народженні 1,02 чол./жін.
до 15 років 1,05 чол./жін.
15–64 років 0,92 чол./жін.
після 65 років 0,76 чол./жін.
Етнічні групи
Нація пуерториканці
Найбільший етнос пуерториканці
Мови
Офіційна іспанська, англійська
Також у побуті  —

Природний рух

Відтворення

Народжуваність на Пуерто-Рико, станом на 2015 рік, дорівнює 10,86 ‰ (180-те місце у світі)[1]. Коефіцієнт потенційної народжуваності 2015 року становив 1,64 дитини на одну жінку (176-те місце у світі)[1].

Смертність на Пуерто-Рико 2015 року становила 8,67 ‰ (73-тє місце у світі)[1].

Природний приріст населення в країні 2015 року був негативним і становив -0,6 % (депопуляція) (227-ме місце у світі)[1].

Вікова структура
Віково-статева піраміда населення Пуерто-Рико, 2016 рік (англ.)

Середній вік населення Пуерто-Рико становить 39,5 року (54-те місце у світі): для чоловіків — 37,5, для жінок — 41,4 року[1]. Очікувана середня тривалість життя 2015 року становила 79,25 року (48-ме місце у світі), для чоловіків — 75,62 року, для жінок — 82,94 року[1].

Вікова структура населення Пуерто-Рико, станом на 2015 рік, виглядає наступним чином:

  • діти віком до 14 років — 17,72 % (325 944 чоловіка, 311 520 жінок);
  • молодь віком 15—24 роки — 14,3 % (263 337 чоловіків, 251 215 жінок);
  • дорослі віком 25—54 роки — 38,39 % (661 124 чоловіка, 720 160 жінок);
  • особи передпохилого віку (55—64 роки) — 12,1 % (197 073 чоловіка, 238 351 жінка);
  • особи похилого віку (65 років і старіші) — 17,5 % (271 633 чоловіка, 358 000 жінок)[1].

Розселення

Густота населення країни 2015 року становила 415,2 особи/км² (34-те місце у світі)[1]. Міські поселення групуються вздовж узбережжя. Найбільше поселення Сан-Хуан. Винятком є населений регіон навколо Кагуасі в глибині острова безпосередньо на південь від столиці. Західна частина острова малонаселена.

Урбанізація

Пуерто-Рико надзвичайно урбанізована країна. Рівень урбанізованості становить 93,6 % населення країни (станом на 2015 рік), темпи зменшення частки міського населення — 0,21 % (оцінка тренду за 2010—2015 роки)[1].

Головні міста країни: Сан-Хуан (столиця) — 2,463 млн осіб (дані за 2015 рік)[1].

Міграції
Імміграція до Пуерто-Рико (англ.)

Річний рівень еміграції 2015 року становив 8,15 ‰ (208-ме місце у світі)[1]. Цей показник не враховує різниці між законними і незаконними мігрантами, між біженцями, трудовими мігрантами та іншими.

Расово-етнічний склад
Етнічний склад (2012 рік)[1]
Етнос: Відсоток:
білі
  
 75.8%
темношкірі
  
 12.4%
інші
  
 11.8%

Головні етноси країни: білі — 75,8 %, темношкірі — 12,4 %, індіанці, полінезійці, ескімоси та інші — 8,5 %, мішаного походження — 3,3 % населення (оціночні дані за 2010 рік)[1].

Українська діаспора

Мови
Мови Пуерто-Рико (2015 рік)[1]
Мова: Відсоток:
іспанська
  
 %
англійська
  
 %

Офіційні мови[2]: іспанська й англійська.

Релігії
Релігії на Пуерто-Рико (2015 рік)[1]
Віросповідання: Відсоток:
католики
  
 85%
інші
  
 15%

Головні релігії й вірування, які сповідує, і конфесії та церковні організації, до яких відносить себе населення країни: римо-католицтво — 85 %, протестантизм та інші — 15 % (станом на 2015 рік)[1].

Освіта

Рівень письменності 2015 року становив 93,3 % дорослого населення (віком від 15 років): 92,8 % — серед чоловіків, 93,8 % — серед жінок[1]. Державні витрати на освіту становлять 6,4 % ВВП країни, станом на 2013 рік Середня тривалість освіти становить 15 років, для хлопців — до 14 років, для дівчат — до 15 років (станом на 2013 рік).

Охорона здоров'я

Смертність немовлят до 1 року, станом на 2015 рік, становила 7,57 ‰ (157-ме місце у світі); хлопчиків — 8,38 ‰, дівчаток — 6,75 ‰[1]. Рівень материнської смертності 2015 року становив 14 випадків на 100 тис. народжень (140-ве місце у світі)[1].

Пуерто-Рико входить до складу ряду міжнародних організацій: Міжнародного руху (ICRM) і Міжнародної федерації товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця (IFRCS), Дитячого фонду ООН (UNISEF), Всесвітньої організації охорони здоров'я (WHO).

Захворювання

Станом на серпень 2016 року в країні були зареєстровані випадки зараження вірусом Зіка через укуси комарів Aedes, переливання крові, статевим шляхом, під час вагітності[1].

Кількість хворих на СНІД невідома, дані про відсоток інфікованого населення в репродуктивному віці 15—49 років відсутні[1]. Дані про кількість смертей від цієї хвороби за 2014 рік відсутні[1].

Санітарія

Доступ до облаштованих джерел питної води 2012 року мало 93,6 % населення в містах і 93,6 % в сільській місцевості; загалом 93,6 % населення країни[1]. Відсоток забезпеченості населення доступом до облаштованого водовідведення (каналізація, септик): в містах — 99,3 %, в сільській місцевості — 99,3 %, загалом по країні — 99,3 % (станом на 2015 рік)[1].

Соціально-економічне становище

Співвідношення осіб, що в економічному плані залежать від інших, до осіб працездатного віку (15—64 роки) загалом становить 50 % (станом на 2015 рік): частка дітей — 28,3 %; частка осіб похилого віку — 21,7 %, або 4,6 потенційно працездатного на 1 пенсіонера[1]. Загалом дані показники характеризують рівень затребуваності державної допомоги в секторах освіти, охорони здоров'я і пенсійного забезпечення, відповідно. Дані про відсоток населення країни, що перебуває за межею бідності, відсутні. Дані про розподіл доходів домогосподарств у країні відсутні[1].

Станом на 2012 рік, в країні 357,8 тис. осіб не має доступу до електромереж; 91 % населення має доступ, в містах цей показник дорівнює 91 %, у сільській місцевості — 80 %[1]. Рівень проникнення інтернет-технологій надзвичайно високий. Станом на липень 2015 року в країні налічувалось 2,86 млн унікальних інтернет-користувачів (98-ме місце у світі), що становило 79,5 % загальної кількості населення країни[1].

Трудові ресурси

Загальні трудові ресурси 2014 року становили 1,139 млн осіб (141-ше місце у світі)[1]. Зайнятість економічно активного населення у господарстві країни розподіляється наступним чином: аграрне, лісове і рибне господарства — 2,1 %; промисловість і будівництво — 19 %; сфера послуг — 79 % (станом на 2005 рік)[1]. Безробіття 2014 року дорівнювало 13,7 % працездатного населення, 2013 року — 15 % (147-ме місце у світі); серед молоді у віці 15-24 років ця частка становила 26,6 %, серед юнаків — 28,9 %, серед дівчат — 23,1 % (33-тє місце у світі)[1].

Кримінал

Торгівля людьми

Згідно зі щорічною доповіддю про торгівлю людьми (англ. Trafficking in Persons Report) Управління з моніторингу та боротьби з торгівлею людьми Державного департаменту США, уряд Пуерто-Рико докладає значних зусиль в боротьбі з явищем примусової праці, сексуальної експлуатації, незаконною торгівлею внутрішніми органами, але законодавство відповідає мінімальним вимогам американського закону 2000 року щодо захисту жертв (англ. Trafficking Victims Protection Act’s) не в повній мірі, країна знаходиться у списку другого рівня[3][4].

  • Країни-донори (червоний) і країни-реципієнти кримінальних потоків (англ.)
  • Глобальна боротьба з торгівлею людьми (англ.)

Гендерний стан

Статеве співвідношення (оцінка 2015 року):

  • при народженні — 1,02 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці до 14 років — 1,05 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці 15—24 років — 1,05 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці 25—54 років — 0,92 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці 55—64 років — 0,83 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці за 64 роки — 0,76 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • загалом — 0,92 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої[1].

Демографічні дослідження

Демографічні дослідження в країні ведуться рядом державних (Бюро перепису населення США) і наукових установ Сполучених Штатів Америки.

Переписи
Переписи населення Пуерто-Рико
Рік Населення Зміна
1765 44 883 —
1775 70 250 +56.5%
1800 155 426 +121.2%
1815 220 892 +42.1%
1832 350 051 +58.5%
1846 447 914 +28.0%
1860 583 308 +30.2%
1877 731 648 +25.4%
1887 798 565 +9.1%
1899 953 243 +19.4%
1910 1 118 012 +17.3%
1920 1 299 809 +16.3%
1930 1 543 913 +18.8%
1940 1 869 255 +21.1%
1950 2 210 703 +18.3%
1960 2 349 544 +6.3%
1970 2 712 033 +15.4%
1980 3 196 520 +17.9%
1990 3 522 037 +10.2%
2000 3 808 610 +8.1%
2010 3 725 789 −2.2%
2016 3 411 307 −8.4%
Джерело: Офіційні дані іспанської (1765-1887) та американської адміністрацій[5][6].

Див. також

Примітки
  1. Puerto Rico : [англ.] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, . — Дата звернення: 21 лютого 2017 року. — ISSN 1553-8133.
  2. Значна кількість держав і територій розрізняють статуси державної, національної і офіційної мов. Державні мови у різних країнах мають різний правовий статус, або його відсутність, сферу застосування. У даному випадку під офіційною мовою розуміється мова, якою користуються державні, адміністративні, інші управлінські органи конкретних територій у повсякденному діловодстві.
  3. Trafficking in Persons Report 2013 : [англ.] / Office to Monitor and Combat Trafficking in Persons // U.S. State Department. — . — Дата звернення: 12 січня 2018 року. — щорічна доповідь про моніторинг та боротьбу з торгівлею людьми за 2013 рік.
  4. UNODC report on human trafficking exposes modern form of slavery : [англ.] // UNODC. — . — Дата звернення: 12 січня 2018 року. — доповідь про стан боротьби з торгівлею людьми у світі за 2009 рік.
  5. (англ.) Puerto Rico's population Statistics.
  6. (англ.) Resident Population Data. Census. US: Government. 2010. Архів оригіналу за 19 жовтня 2013 року. Процитовано 2 січня 2014 року.

Література

Українською
  • Атлас. 10-11 клас. Економічна і соціальна географія світу / упорядники : О. Я. Скуратович, Н. І. Чанцева. — К. : ДНВП «Картографія», 2010. — ISBN 978-966-475-639-3.
  • Атлас світу / голов. ред. І. С. Руденко ; зав. ред. В. В. Радченко ; відп. ред. О. В. Вакуленко. — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — ISBN 9666315467.
  • Безуглий В. В. Економічна і соціальна географія зарубіжних країн : Навчальний посібник. — К. : ВЦ «Академія», 2007. — 704 с. — ISBN 978-966-580-239-6.
  • Безуглий В. В., Козинець С. В. Регіональна економічна і соціальна географія світу : Навчальний посібник. — видання 2-ге, доп., перероб. — К. : ВЦ «Академія», 2007. — 688 с. — ISBN 966-580-144-9.
  • Головченко В. І., Кравчук О. Країнознавство: Азія, Африка, Латинська Америка, Австралія і Океанія. — К., 2006. — 335 с. — ISBN 966-8939-04-2.
  • Гудзеляк І. І. Географія населення: Навчальний посібник / І. Гудзеляк. — Л. : Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2008. — 232 с. — ISBN 978-966-613-599-8.
  • Дахно І. І. Країни світу: Енциклопедичний довідник / І. І. Дахно, С. М. Тимофієв. — К. : Мапа, 2011. — 606 с. — (Бібліотека нового українця) — ISBN 978-966-8804-23-6.
  • Дахно І. І. Економічна географія зарубіжних країн : навчальний посібник. — К. : Центр учбової літератури, 2014. — 319 с. — ISBN 978-611-01-0682-5.
  • Джаман В. О. Регіональні системи розселення: демографічні аспекти. — Чернівці : Рута, 2003. — 392 с. — ISBN 9665685988.
  • Дорошенко Л. С. Демографія: Навчальний посібник. — К. : МАУП, 2005. — 112 с. — ISBN 966-608-442-2.
  • Дубович І. А. Країнознавчий словник-довідник. — 5-те вид., перероб. і доп. — К. : Знання, 2008. — 839 с. — ISBN 978-966-346-330-8.
  • Економічна і соціальна географія країн світу. Навчальний посібник / За ред. Кузика С. П. — Л. : Світ, 2002. — 672 с. — ISBN 966-603-178-7.
  • Загальна медична географія світу / В. О. Шевченко [та ін.] — К. : [б.в.], 1998. — 178 с.
  • Книш М. М., Мамчур О. І. Регіональна економічна і соціальна географія світу (Латинська Америка та Карибські країни, Африка, Азія, Океанія) : навч. посіб. — Л. : ЛНУ ім. Івана Франка, 2013. — 368 с. — ISBN 978-617-10-0007-0.
  • Крисаченко В. С. Динаміка населення: Популяційні, етнічні та глобальні виміри. — К. : Видавництво Національного інституту стратегічних досліджень, 2005. — 368 с. — ISBN 966-554-083-1.
  • Кузик С. П., Книш М. М. Економічна і соціальна географія країн Америки : навч. посіб. — Л. : ЛНУ ім. Івана Франка, 1999. — 299 с. — ISBN 966-613-026-2.
  • Любіцева О. О., Мезенцев К. В., Павлов С. В. Географія релігій. — К. : АртЕК, 1999. — 504 с. — ISBN 966-505-006-0.
  • Масляк П. О. Країнознавство. — К. : Знання, 2007. — 292 с. — (Вища освіта XXI століття)
  • Масляк П. О., Дахно І. І. Економічна і соціальна географія світу / П. О. Масляк, І. І. Дахно ; за ред. П. О. Масляка. — К. : Вежа, 2003. — 280 с. — ISBN 966-7091-53-8.

Російською

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.