Населення Сейшельських Островів

Населення Сейшельських Островів. Чисельність населення країни 2015 року становила 92,4 тис. осіб (199-те місце у світі)[1]. Чисельність сейшельців стабільно збільшується, народжуваність 2015 року становила 14,19 ‰ (138-ме місце у світі), смертність — 6,89 ‰ (137-ме місце у світі), природний приріст — 0,83 % (133-тє місце у світі) .

Населення Сейшельських Островів
Ріст чисельності населення країни
Чисельність 92,4 тис. осіб
Густота 209,7 особи/км²
Коефіцієнт міграції 1 ‰
Природний рух
Природний приріст ▲0,83 %
Народжуваність 14,19 ‰
Фертильність 1,87 дітей на 1 жінку
Смертність 6,89 ‰
Смертність немовлят 10,49 ‰
Вікова структура
 • до 14 років 20,53 %
 • 15–64 років 72,06 %
 • старіші за 65 років 7,41 %
Середня тривалість життя 74,49 року
 • чоловіків 69,92 року
 • жінок 79,2 року
Статева структура
загалом 1,05 чол./жін.
при народженні 1,03 чол./жін.
до 15 років 1,05 чол./жін.
15–64 років 1,12 чол./жін.
після 65 років 0,64 чол./жін.
Етнічні групи
Нація сейшельці
Мови
Офіційна сейшельська креольська, англійська, французька

Природний рух

Відтворення

Народжуваність на Сейшельських Островах, станом на 2015 рік, дорівнює 14,19 ‰ (138-ме місце у світі)[1]. Коефіцієнт потенційної народжуваності 2015 року становив 1,87 дитини на одну жінку (143-тє місце у світі)[1].

Смертність на Сейшельських Островах 2015 року становила 6,89 ‰ (137-ме місце у світі)[1].

Природний приріст населення в країні 2015 року становив 0,83 % (133-тє місце у світі)[1].

Вікова структура
Віково-статева піраміда населення Сейшельських Островів, 2016 рік (англ.)

Середній вік населення Сейшельських Островів становить 34,9 року (78-ме місце у світі): для чоловіків — 34,4, для жінок — 35,5 року[1]. Очікувана середня тривалість життя 2015 року становила 74,49 року (117-те місце у світі), для чоловіків — 69,92 року, для жінок — 79,2 року[1].

Вікова структура населення Сейшельських Островів, станом на 2015 рік, виглядає наступним чином:

  • діти віком до 14 років — 20,53 % (9 731 чоловік, 9 243 жінки);
  • молодь віком 15-24 роки — 13,92 % (6 740 чоловіків, 6 125 жінок);
  • дорослі віком 25-54 роки — 49,4 % (24 076 чоловіків, 21 586 жінок);
  • особи передпохилого віку (55-64 роки) — 8,74 % (4 190 чоловіків, 3 888 жінок);
  • особи похилого віку (65 років і старіші) — 7,41 % (2 670 чоловіків, 4 181 жінка)[1].

Шлюбність — розлучуваність

Коефіцієнт шлюбності, тобто кількість шлюбів на 1 тис. осіб за календарний рік, дорівнює 17,4; коефіцієнт розлучуваності — 1,9; індекс розлучуваності, тобто відношення шлюбів до розлучень за календарний рік — 11 (дані за 2011 рік)[2][3].

Розселення

Густота населення країни 2015 року становила 209,7 особи/км² (66-те місце у світі)[1].

Урбанізація

Сейшельські Острови високоурбанізована країна. Рівень урбанізованості становить 53,9 % населення країни (станом на 2015 рік), темпи зростання частки міського населення — 1,14 % (оцінка тренду за 2010—2015 роки)[1].

Головні міста держави: Вікторія (столиця) — 26,0 тис. осіб (дані за 2014 рік)[1].

Міграції

Річний рівень імміграції 2015 року становив 1 ‰ (64-те місце у світі)[1]. Цей показник не враховує різниці між законними і незаконними мігрантами, між біженцями, трудовими мігрантами та іншими.

Сейшельські Острови є членом Міжнародної організації з міграції (IOM)[4].

Расово-етнічний склад
Етнічний склад (2015 рік)[1]
Етнос: Відсоток:
сейшельці
  
 100%

Головні етноси країни: мішаного походження від спільних шлюбів французів, африканців, індійців, китайців і арабів.

Українська діаспора

Мови
Мови Сейшельських Островів (2012 рік)[1]
Мова: Відсоток:
сейшельська креольська
  
 89.1%
англійська
  
 5.1%
французька
  
 0.7%

Офіційні мови[5]: сейшельська креольська — 89,1 %, англійська — 5,1 %, французька — 0,7 % (оцінка 2010 року).

Релігії
Релігії Сейшельських Островів (2009 рік)[1]
Віросповідання: Відсоток:
католики
  
 76.2%
протестанти
  
 10.6%
християни
  
 2.4%
індуїсти
  
 2.4%
мусульмани
  
 1.6%
інші
  
 1.1%
агностики
  
 4.8%
атеїсти
  
 0.9%

Головні релігії й вірування, які сповідує, і конфесії та церковні організації, до яких відносить себе населення країни: римо-католицтво — 76,2 %, протестантизм — 10,6 % (англіканство — 6,1 %, п'ятидесятництво — 1,5 %, Церква адвентистів сьомого дня — 1,2 %, інший протестантизм — 1,6), інші течії християнства — 2,4 %, індуїзм — 2,4 %, іслам — 1,6 %, інші нехристияни — 1,1 %, не визначились — 4,8 %, не сповідують жодної — 0,9 % (станом на 2010 рік)[1].

Освіта

Рівень письменності 2012 року становив 91,8 % дорослого населення (віком від 15 років): 91,4 % — серед чоловіків, 92,3 % — серед жінок[1]. Державні витрати на освіту становлять 3,6 % ВВП країни, станом на 2011 рік (121-ше місце у світі)[1]. Середня тривалість освіти становить 14 років, для хлопців — до 13 років, для дівчат — до 15 років (станом на 2014 рік).

Охорона здоров'я

Забезпеченість лікарями в країні на рівні 1,07 лікаря на 1000 мешканців (станом на 2012 рік)[1]. Забезпеченість лікарняними ліжками в стаціонарах — 3,6 ліжка на 1000 мешканців (станом на 2011 рік)[1]. Загальні витрати на охорону здоров'я 2014 року становили 3,4 % ВВП країни (147-ме місце у світі)[1].

Смертність немовлят до 1 року, станом на 2015 рік, становила 10,49 ‰ (132-ге місце у світі); хлопчиків — 13,12 ‰, дівчаток — 7,78 ‰[1].

Захворювання

Кількість хворих на СНІД невідома, дані про відсоток інфікованого населення в репродуктивному віці 15—49 років відсутні[1]. Дані про кількість смертей від цієї хвороби за 2014 рік відсутні[1].

Частка дорослого населення з високим індексом маси тіла 2014 року становила 26,9 % (70-те місце у світі); частка дітей віком до 5 років зі зниженою масою тіла становила 3,6 % (оцінка на 2012 рік)[1]. Ця статистика показує як власне стан харчування, так і наявну/гіпотетичну поширеність різних захворювань.

Санітарія

Доступ до облаштованих джерел питної води 2015 року мало 95,7 % населення в містах і 95,7 % в сільській місцевості; загалом 95,7 % населення країни[1]. Відсоток забезпеченості населення доступом до облаштованого водовідведення (каналізація, септик): в містах — 98,4 %, в сільській місцевості — 98,4 %, загалом по країні — 98,4 % (станом на 2015 рік)[1].

Соціально-економічне становище

Співвідношення осіб, що в економічному плані залежать від інших, до осіб працездатного віку (15—64 роки) загалом становить 43,5 % (станом на 2015 рік): частка дітей — 33,6 %; частка осіб похилого віку — 9,9 %, або 10,1 потенційно працездатного на 1 пенсіонера[1]. Загалом дані показники характеризують рівень затребуваності державної допомоги в секторах освіти, охорони здоров'я і пенсійного забезпечення, відповідно. Дані про відсоток населення країни, що перебуває за межею бідності, відсутні. Розподіл доходів домогосподарств у країні має такий вигляд: нижній дециль — 4,7 %, верхній дециль — 15,4 % (станом на 2007 рік)[1].

Станом на 2012 рік, в країні 2,9 тис. осіб не має доступу до електромереж; 97 % населення має доступ, в містах цей показник дорівнює 97 %, у сільській місцевості — 97 %[1]. Рівень проникнення інтернет-технологій високий. Станом на липень 2015 року в країні налічувалось 54 тис. унікальних інтернет-користувачів (184-те місце у світі), що становило 58,1 % загальної кількості населення країни[1].

Трудові ресурси

Загальні трудові ресурси 2006 року становили 39,56 тис. осіб (196-те місце у світі)[1]. Зайнятість економічно активного населення у господарстві країни розподіляється наступним чином: аграрне, лісове і рибне господарства — 3 %; промисловість і будівництво — 23 %; сфера послуг — 74 % (станом на 2006 рік)[1]. Безробіття 2014 року дорівнювало 3 % працездатного населення, 2013 року — 3,3 % (26-те місце у світі); серед молоді у віці 15-24 років ця частка становила 11 %, серед юнаків — 8,4 %, серед дівчат — 14,2 %

Кримінал

Торгівля людьми

Згідно зі щорічною доповіддю про торгівлю людьми (англ. Trafficking in Persons Report) Управління з моніторингу та боротьби з торгівлею людьми Державного департаменту США, уряд Сейшельських Островів докладає значних зусиль в боротьбі з явищем примусової праці, сексуальної експлуатації, незаконною торгівлею внутрішніми органами, але не в повній мірі, країна знаходиться у списку спостереження другого рівня[6][7].

  • Країни-донори (червоний) і країни-реципієнти кримінальних потоків (англ.)
  • Глобальна боротьба з торгівлею людьми (англ.)

Гендерний стан

Статеве співвідношення (оцінка 2015 року):

  • при народженні — 1,03 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці до 14 років — 1,05 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці 15—24 років — 1,1 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці 25—54 років — 1,12 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці 55—64 років — 1,08 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці за 64 роки — 0,64 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • загалом — 1,05 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої[1].

Демографічні дослідження
Населення Сейшельських Островів[8][9]
Рік Населення Зміна
1950 36 000 —
1960 42 000 +16.7%
1970 52 000 +23.8%
1980 63 000 +21.2%
1990 70 000 +11.1%
2000 81 000 +15.7%
2010 87 000 +7.4%

Демографічні дослідження в країні ведуться рядом державних і наукових установ:

  • .

Див. також

Примітки
  1. Seychelles : [англ.] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, . — Дата звернення: 21 лютого 2017 року. — ISSN 1553-8133.
  2. Marriages and crude marriage rates : [англ.] : [арх. 30 січня 2018 року] // United Nations Statistical Division. — 2011. — 14 February. — Дата звернення: 29 січня 2018 року.
  3. Divorces and crude divorce rates : [англ.] : [арх. 30 січня 2018 року] // United Nations Statistical Division. — 2011. — 14 February. — Дата звернення: 29 січня 2018 року.
  4. International Organization for Migration : [англ.]. — Дата звернення: 12 січня 2017 року. — країни-члени Міжнародної організації з міграції.
  5. Значна кількість держав і територій розрізняють статуси державної, національної і офіційної мов. Державні мови у різних країнах мають різний правовий статус, або його відсутність, сферу застосування. У даному випадку під офіційною мовою розуміється мова, якою користуються державні, адміністративні, інші управлінські органи конкретних територій у повсякденному діловодстві.
  6. Trafficking in Persons Report 2013 : [англ.] / Office to Monitor and Combat Trafficking in Persons // U.S. State Department. — . — Дата звернення: 12 січня 2018 року. — щорічна доповідь про моніторинг та боротьбу з торгівлею людьми за 2013 рік.
  7. UNODC report on human trafficking exposes modern form of slavery : [англ.] // UNODC. — . — Дата звернення: 12 січня 2018 року. — доповідь про стан боротьби з торгівлею людьми у світі за 2009 рік.
  8. (англ.) United Nations. Demographic Yearbooks.
  9. (англ.) Statistics & Database Administration Section (SDAS).

Література

Українською
  • Атлас. 10-11 клас. Економічна і соціальна географія світу / упорядники : О. Я. Скуратович, Н. І. Чанцева. — К. : ДНВП «Картографія», 2010. — ISBN 978-966-475-639-3.
  • Атлас світу / голов. ред. І. С. Руденко ; зав. ред. В. В. Радченко ; відп. ред. О. В. Вакуленко. — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — ISBN 9666315467.
  • Безуглий В. В. Економічна і соціальна географія зарубіжних країн : Навчальний посібник. — К. : ВЦ «Академія», 2007. — 704 с. — ISBN 978-966-580-239-6.
  • Безуглий В. В., Козинець С. В. Регіональна економічна і соціальна географія світу : Навчальний посібник. — видання 2-ге, доп., перероб. — К. : ВЦ «Академія», 2007. — 688 с. — ISBN 966-580-144-9.
  • Головченко В. І., Кравчук О. Країнознавство: Азія, Африка, Латинська Америка, Австралія і Океанія. — К., 2006. — 335 с. — ISBN 966-8939-04-2.
  • Гудзеляк І. І. Географія населення: Навчальний посібник / І. Гудзеляк. — Л. : Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2008. — 232 с. — ISBN 978-966-613-599-8.
  • Дахно І. І. Країни світу: Енциклопедичний довідник / І. І. Дахно, С. М. Тимофієв. — К. : Мапа, 2011. — 606 с. — (Бібліотека нового українця) — ISBN 978-966-8804-23-6.
  • Дахно І. І. Економічна географія зарубіжних країн : навчальний посібник. — К. : Центр учбової літератури, 2014. — 319 с. — ISBN 978-611-01-0682-5.
  • Джаман В. О. Регіональні системи розселення: демографічні аспекти. — Чернівці : Рута, 2003. — 392 с. — ISBN 9665685988.
  • Дорошенко Л. С. Демографія: Навчальний посібник. — К. : МАУП, 2005. — 112 с. — ISBN 966-608-442-2.
  • Дубович І. А. Країнознавчий словник-довідник. — 5-те вид., перероб. і доп. — К. : Знання, 2008. — 839 с. — ISBN 978-966-346-330-8.
  • Економічна і соціальна географія країн світу. Навчальний посібник / За ред. Кузика С. П. — Л. : Світ, 2002. — 672 с. — ISBN 966-603-178-7.
  • Загальна медична географія світу / В. О. Шевченко [та ін.] — К. : [б.в.], 1998. — 178 с.
  • Книш М. М., Мамчур О. І. Регіональна економічна і соціальна географія світу (Латинська Америка та Карибські країни, Африка, Азія, Океанія) : навч. посіб. — Л. : ЛНУ ім. Івана Франка, 2013. — 368 с. — ISBN 978-617-10-0007-0.
  • Крисаченко В. С. Динаміка населення: Популяційні, етнічні та глобальні виміри. — К. : Видавництво Національного інституту стратегічних досліджень, 2005. — 368 с. — ISBN 966-554-083-1.
  • Любіцева О. О., Мезенцев К. В., Павлов С. В. Географія релігій. — К. : АртЕК, 1999. — 504 с. — ISBN 966-505-006-0.
  • Масляк П. О. Країнознавство. — К. : Знання, 2007. — 292 с. — (Вища освіта XXI століття)
  • Масляк П. О., Дахно І. І. Економічна і соціальна географія світу / П. О. Масляк, І. І. Дахно ; за ред. П. О. Масляка. — К. : Вежа, 2003. — 280 с. — ISBN 966-7091-53-8.

Російською

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.