Натуризм

Натуризм (від лат. natura — природа) — культурний рух, послідовники якого бачать у оголеності шлях до гармонії. Це течія, в основі якої лежить максимальне наближення людини до природи для оздоровлення тіла і духу; самі ж натуристи позиціонують її як філософію життя в гармонії з природою, що характеризується практикою спільної наготи, метою якої є розвиток поваги до себе, людей та природи.

Натуризм часто плутають з нудизмом (від лат. nudus — оголений), тому що найпомітнішим атрибутом натуризму є відсутність одягу. Цей термін нерідко використовується в словниках та літературі як синонім до поняття «натуризм», проте самі учасники руху проводять між ними чіткі межі: в основі дій нудистів відсутня будь-яка загальна філософія, що обґрунтовує наготу, більшістю нудистів керує лише відчуття комфорту, що з'являється при звільненні від одягу. Слово «натуризм» входить до назви міжнародних організацій, таких як Міжнародна федерація натуризму (INF), що працює під егідою ЮНЕСКО.

Історія натуризму
Група натуристів у формі символу пацифізму. Канада, 1970.

Оголеність з давніх часів носила сакральний характер.[1] В античні часи заняття спортом проводили голими, і від відповідного слова (грец. γυμνός — голий) утворюються слова «гімнастика» і «гімназія» (спочатку — місце для тренувань і занять спортом). Деякі язичницькі обряди також виконувалися в оголеному вигляді. Наприклад, можна згадати звичай, пов'язаний з обороною від зовнішньої загрози (нападу або хвороби): оголені жінки вночі впрягалися в плуг і виорювали борозну навколо селища. Античні автори з часів Олександра Македонського описують індійських аскетів-джайністів, які відкидали одяг і тому були названі греками гімнософістами (грец. голі мудреці). У сучасній Індії є релігійна група дігамбарів («одягнених світлом», «повітрям»), гілка джайнізму, у яких нагота служить символом звільнення від світу смертних. З прийняттям християнства, з його страхом перед тілом (?), культ наготи був забутий. У Новий час (починаючи з часів Відродження) були спроби воскресити його як символ розриву з християнською традицією «плотоумерщвления» (убивання плоті) і повернення до природи.

Натуризм зародився в Німеччині на початку XX століття під назвою «культура вільного тіла». Засновником сучасного натуризму можна вважати французького вченого-географа і анархіста Елізе Реклю (фр. Elisée Reclus; 1830—1905), який до німців пропонував використовувати оголеність в соціальних цілях. Він відзначав гігієнічні гідності оголеності з моральної і фізіологічної точки зору, і думав про її перспективи в історії та географії культур. У своїй книзі «Людина і Земля» (1905) він, зокрема, пише:
"Питання одягу і наготи є важливим з точки зору фізичного здоров'я, мистецтва і моралі: мені просто необхідно висловити свої думки, тому що неможливо весь час уникати цю дискусію. Це зовсім недавнє завоювання свободи людини: адже не так давно будь-який сумнів у необхідності одягу було б відкинуто як напади на моральні принципи суспільства … "
«Правильніше було б ставити питання так: що краще для здоров'я і гармонійного розвитку людини у фізичному і моральному плані? Будь-який лікар вам відповість: нагота корисніша. Відомо, наприклад, що шкіра відновлює свою життєву енергію, якщо її безперешкодно підставляти повітрю, світлу і природним елементам. Ніщо не заважає потовиділенню, всі органи відновлюють свої функції; шкіра стає м'якою і пружною і втрачає блідість, як рослина, позбавлена світла. Експерименти показують, що коли шкіра позбавлена світла, кількість червоних кров'яних тілець зменшується разом з гемоглобіном. Тобто, життя стає менш інтенсивним. Це є зайвим доказом того, що прогрес цивілізації не завжди є таким як вважаємо, і вимагає наукового дослідження.»

У Німеччині першим ідеологом руху за оголення став Генріх Пудора, який написав книги "Оголені люди. Радість майбутнього «та» Культ оголеності ". У них містилося пояснення ідеї «вільного культуризму», який був спрямований на забезпечення гармонії розвитку душі і тіла, необхідні для формування «досконалої людини нордичної раси». Хоча цей рух спочатку мав мирний характер, він поширився в середовищі нацистського офіцерства, отримавши назви «нудокультуризм» і «нудонацизм». Перше натуристське суспільство, що носило назву «Тіфаль» було засновано Ріхардом Унгевіттером, автором книги «Оголеність». Товариство проповідувало здоровий спосіб життя: відмова від куріння, алкоголю і м'ясної їжі, заняття гімнастикою. Проголошувалася мета повернення людини до природного способу життя, вільного від збочень, пов'язаних з придушенням його природних потреб. Членами товариства була заснована перша натуристська база відпочинку поблизу Гамбурга. Громадські організації натуристів були створені в Берліні (1910 рік) і в Штутгарті (1911 рік). Поширившись спочатку серед студентської молоді, з 1920-х років здобула популярність у багатьох країнах Європи, а також у США, Канаді, Новій Зеландії та деяких інших, були створені національні федерації натуризму.

У Скандинавії становлення натуризму пов'язано з ім'ям Сорена Соренсена, який в 1936 році створив натуристську базу відпочинку на острові поблизу Копенгагена і заснував перший в Скандинавії натуристський клуб «Сонячний спорт Півночі». У Франції натуризм пропагували лікарі Гастон і Андре Дюрвіль, які займалися виданням журналу «Жити мудро», були засновниками курорту «Геліополіс» та Інституту натуризму і були пропагандистами таких методів лікування як гідротерапія та геліотерапія.

У Росії ідеологом натуристського відпочинку був Максиміліан Волошин, автор праць «Відблиски. Нагота» (1910) і «Відблиски. Маски. Нагота» (1914) і засновник натуристських пляжів в Криму. У перші роки радянської влади, до встановлення тоталітарного режиму на початку 1930-х років, натуризм також був досить поширений: навіть проводилися оголені ходи вулицями міст, в тому числі Москви.

Український політик і письменник Володимир Винниченко був натуристом і сироїдом.[2][3]

У 1953 заснована Міжнародна федерація натуризму (INF), що працює під егідою ЮНЕСКО.

Теорія і практика натуризму

[4] Щоб не бентежити інших людей оголеністю, натуристи організовують окремі пляжі, басейни та спортивні майданчики, в декларованих статутах і на практиці натуристи пильно стежать за дотриманням принципів етики людських відносин. Проте натуристські пляжі можуть приваблювати вуаєристів і ексгібіціоністів.

Оголеність в натуризмі зазвичай не є самоціллю, натуризм включає в себе:

  • турботу про своє здоров'я (відмова від шкідливих звичок, які нав'язує суспільство);
  • увага до оточуючих і боротьба за право людини вести здоровий спосіб життя;
  • турботу про навколишнє середовище, підтримання екології.

Позитивні ефекти практики натуризму
  • Відмова від мокрих і холодних купальників, постійного носіння тісного одягу і взуття в спеку, нездорового харчування та пасивного способу життя перешкоджає розвитку хвороб, які заважають повноцінному життю. Робота над страхом перед людьми. Без одягу люди часто відчувають себе беззахисними, тому, оголюючись, люди дають оточуючим сигнал, що довіряють їм, а це може створити атмосферу доброзичливості та відкритості.
  • Люди стають чутливішими до навколишнього середовища. Дуже неприємно, наприклад, ходити босоніж по недокуркам або розбитим пляшках. Припиняючи захищати себе одягом від навколишнього середовища, люди гостріше відчувають її забруднення.

Негативні ефекти практики натуризму
  • Ультрафіолетове випромінювання, за деякими даними, прискорює процеси старіння шкіри, а вплив прямих сонячних променів, особливо на певні частини тіла, істотно підвищує ймовірність захворіти на рак. Хоча здатність плавок або купальника захищати тіло від ультрафіолетових променів поставлена під сумнів.
  • Демонстрація органів виділення пов'язана з почуттям сорому і заборонена в багатьох сучасних етичних системах. Когнітивний дисонанс може викликати також те, що оточуючі демонструють своє оголене тіло не пов'язуючи це із задоволенням сексуальних бажань.

Натуризм і суспільство

Спочатку натуризм був свого роду протестом проти пуританських норм моралі і його зустріли протестами з боку консервативно налаштованих кіл суспільства, які вбачали в оголенні ознаки розпусти. Щоб уникнути подібних звинувачень, з самого початку натуристського руху були введені досить жорсткі обмеження щодо статевих стосунків у рамках нудистського відпочинку, яких досить суворо дотримуються.

Додатковою причиною для занепокоєння суспільства було те, що нудистський відпочинок, як правило, носить сімейний характер: батьки приводять на нудистські пляжі своїх дітей. Побоювання були пов'язані з можливим розбещенням малолітніх, яке тягне за собою їх вступ в ранні статеві стосунки. Однак, дослідженнями було встановлено протилежний ефект: діти, долучені батьками до натуризму, сприймають оголеність як природний стан, у них спостерігається не більша, а менша, в порівнянні з іншими дітьми, цікавість щодо статевих відмінностей, відсутня схильність до підглядання і вступу в ранні статеві зв'язки.

Натурист-курорти Європи

Натурист-курорти України
  • Натуристський пляж у центрі міста, між курортними зонами Дельфін й Аркадія, м. Одеса
  • Пляж «Південний», м. Одеса
  • Натуристський пляж у Кароліно-Бугаз, між базою відпочинку «Чайка» і пансіонатом «Одеса», с. Кароліно-Бугаз

Література
  • Дерягин Г. Б. Криминальная сексология. Курс лекций для юридических факультетов. М., 2008. 552 с. ISBN 978-5-93004-274-0.
  • Алексеев Н. П. Серия: «Нас лечит Природа» «О вреде одежды и пользе обнажения» © Издательство «АЛЬТА-ПРИНТ» 2004 г.

Примітки
  1. Біблія. «І були вони нагі обоє, Адам та жінка його, і вони не соромились.»
  2. "Німці запропонували Винниченку стати головою уряду окупованої України", Історична правда, 6 березня 2011
  3. Веган, солодкоїжка, кавоман. Що любили їсти політики початку ХХ сторіччя, bit.ua, 1 Жовтня 2019
  4. Коновенко, Надія Григорівна; Федченко, Юлія Степанівна; Худенко, Надія Петрівна (15 жовтня 2015). Использование информационных технологий в ОНАПТ при изучении высшей математики.. ТРУДЫ МЕЖДУНАРОДНОГО ГЕОМЕТРИЧЕСКОГО ЦЕНТРА 8 (2). ISSN 2072-9812. doi:10.15673/2072-9812.2/2015.51581. Процитовано 15 травня 2019.
  5. http://www.whytraveltofrance.com/2008/08/21/the-village-of-cap-dagde-where-being-nude-is-the-law
  6. Архівована копія. Архів оригіналу за 13 березня 2013. Процитовано 5 липня 2013.
  7. http://natu.jgana.fr/leucate.htm
  8. Архівована копія. Архів оригіналу за 17 травня 2013. Процитовано 5 липня 2013.
  9. Архівована копія. Архів оригіналу за 6 травня 2013. Процитовано 5 липня 2013.
  10. Архівована копія. Архів оригіналу за 5 червня 2013. Процитовано 5 липня 2013.
  11. http://www.carasana.de/en/friedrichsbad/home/your-first-visit/
  12. http://www.hotelchatter.com/story/2009/3/31/15327/1042/hotels/Guests_'Must_Be_Naked'_at_Germany's_First_Nudist_Hotel#comment-block
  13. http://www.naturisten-hotel.de/html/hausordnung.html

Посилання

Див. також
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.