Нашивочніков Олексій Валерійович

Наши́вочніков Олексі́й Вале́рійович (нар. 24 квітня 1970(19700424), Київ, УРСР, СРСР) — український архітектор і художник.

Олексій Валерійович
Нашивочніков
Народження 24 квітня 1970(1970-04-24) (51 рік)
Країна
(підданство)
 Україна
Навчання Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури
Діяльність архітектор, художник
Праця в містах Київ
Найважливіші споруди станції Київського метрополітену
 Нашивочніков Олексій Валерійович у Вікісховищі

Біографія

Народився в м. Києві (нині — Україна). Внаслідок хвороби у ранньому дитинстві втратив слух. Після закінчення школи-інтернату для дітей із вадами слуху навчався в Київському технікумі легкої промисловості, отримав спеціальність механік швейного обладнання.

У 1998–2004 роках навчався в Національній академії образотворчого мистецтва і архітектури на архітектурному факультеті, керівник професор Лариса Скорик, отримав ступінь «магістр архітектури».

З 2004 року — архітектор, начальник групи, головний спеціаліст архітектурно-планувального відділу Державного підприємства «Проектний інститут „Укрметротонельпроект“».

Творчий доробок

Архітектор — автор проєктів станцій Київського метрополітену (у складі авторських колективів):

  • «Сирець» (2004, спільно з архітекторами Тамарою Целіковською, Валерієм Гнєвишевим, Катериною Бадяєвою, Юрієм Кравченком).
  • «Бориспільська» (2005, спільно з архітекторами Валерієм Гнєвишевим, Тамарою Целіковською, Андрієм Юхновським).
  • «Вирлиця» (2006, спільно з архітекторами Валерієм Гнєвишевим, Тамарою Целіковською, Андрієм Юхновським).
  • «Деміївська» (2010, спільно з архітекторами Валерієм Гнєвишевим, Тамарою Целіковською, Євгеном Плащенком, Олександром Панченком).
  • «Голосіївська» (2010, спільно з архітекторами Валерієм Гнєвишевим, Тамарою Целіковською, Андрієм Юхновським, Євгеном Плащенком).
  • «Васильківська» (2010, спільно з архітекторами Валерієм Гнєвишевим, Тамарою Целіковською, Євгеном Плащенком, Юрієм Кравченком).
  • «Виставковий центр» (2011, спільно з архітекторами Валерієм Гнєвишевим, Тамарою Целіковською, Андрієм Юхновським, Євгеном Плащенком, Юрієм Кравченком, Олександром Панченком).
  • «Теремки» (2013, спільно з архітекторами Валерієм Гнєвишевим, Тамарою Целіковською, Олексієм Нашивочніковим, Євгеном Плащенком, Олександром Панченком).
  • «Святошин» (2018, реконструкція, спільно з архітекторами Валерієм Гнєвишевим, Андрієм Юхновським).

Архітектор — автор проєктів станцій Подільсько-Вигурівської лінії Київського метрополітену (у складі авторських колективів): «Глибочицька», «Подільська», «Суднобудівна», «Труханів острів», «Затока Десенка», «Райдужна» (2000-ні — 2010-ті роки; спільно з архітекторами Валерієм Гнєвишевим, Тамарою Целіковською, Євгеном Плащенком, Андрієм Юхновським, Олександром Панченком, Федором Зарембою).

Громадська діяльність

Член Українського товариства глухих. З 2017 року — президент Київської спілки нечуючих художників «Натхнення». Брав участь у численних художніх виставках.

Посилання

Джерела

  • Київське метро. Погляд крізь роки / Д. О. Єрмак. — К. : Скай Хорс, 2012. — 276 с., фотогр. — ISBN 978-966-2536-13-3.
  • Київський метрополітен: хронологія, події, факти / Кость Козлов. — К. : Сидоренко Б. В., 2011. — 256 с., іл. — ISBN 978-966-2321-17-3.
  • Мельничук Г. В. 50 років Київському метрополітену. — К. : «АДЕФ-Україна», 2010. — 210 с. — ISBN 978-966-187-082-5.
  • Мельничук Г. В. Київський метрополітен. Для Вас з 1960 року. — К., 2015. — 215 с. — ISBN 978-617-7110-35-3.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.