Нове Місто (Самбірський район)

Нове́ Мі́сто — село в Україні, у Самбірському районі Львівської області. Населення становить 878 осіб. Орган місцевого самоврядування — Добромильська міська рада.

село Нове Місто
Герб Нового Міста Прапор Нового Міста
У центрі села
У центрі села
Країна  Україна
Область Львівська область
Район/міськрада Самбірський район
Громада Добромильська міська громада
Код КАТОТТГ UA46080050230048850
Основні дані
Засноване 1301
Населення 878
Площа 1,85 км²
Густота населення 474,59 осіб/км²
Поштовий індекс 82022
Телефонний код +380 3238
Географічні дані
Географічні координати 49°37′03″ пн. ш. 22°50′41″ сх. д.
Середня висота
над рівнем моря		 250 м
Водойми р. Вирва
Відстань до
районного центру		 31 км
Найближча залізнична станція Нове Місто
Місцева влада
Адреса ради 82042, Львівська обл., Самбірський р-н, м.Добромиль
Карта
Нове Місто
Нове Місто
Мапа

 Нове Місто у Вікісховищі

Географія

Нове Місто розташоване на річці Вирва в передгір'ї Карпат, за 31 км від районного центру, неподалік від міста Добромиля.

Історія

Перша письмова згадка міститься в грамоті галицького князя Льва Даниловича за 1301 р. (інші джерела подають 1361 р.).

Про те, що територія села була заселена віддавна, свідчить знахідка (1871 р.) римських монет IV ст. (зберігаються у Краківському археологічному музеї).

В княжі часи село носило назву Библо. У 1241–1242 рр. після монголо-татарської навали село було знищено. Населення, яке вцілило, поселилося за 3 км від старого місця, і нове поселення було названо Библо. Згодом частина людей повернулася на старе місце і заснували село, якому дали назву Нове Місто. У 1463 р. Нове Місто отримало Магдебурзьке право. Наприкінці XV ст. власником Нового Міста був Грицько (Ян Хрицько) з роду Бибельських гербу Корчак. На той час воно було досить розвинутим. У 1498 р. містечко знищено волохами під проводом молдавського господаря Штефана ІІІ. Під час цього походу знищено костел — одну з найстаріших споруд.

Наступними власниками Нового Міста була родина Гербуртів. У XVI ст. містечко належало Скорутам Новоміським, Бажим,[1] пізніше Красіньським, між якими з 1606 р. велась запекла боротьба за поділ майна.

З XVI століття відомі печатки з гербом Нового Міста — родовим знаком Новоміських «Прус Другий, або Вільче-Коси» (на червоному тлі дві срібні коси, перехрещені й увінчані срібним п'ятикутним хрестом). У XVII столітті малюнок герба дещо спростився — на ньому залишилися тільки дві перехрещені коси (саме в такому вигляді герб було подано до цісарського затвердження у 1791 році).

У 1648 р. містечко було зруйноване повстанцями Богдана Хмельницького — розграбовано костел і вбито всіх євреїв. У 1794 р. містечко належало Каєтану Шидловському. На кінець XVIII — середину XIX ст. Нове Місто було достатньо розвинуте, про що свідчить акційний збір, який воно здавало — він був більший ніж в м. Добромиль. 1872 р. біля містечка прокладена залізниця, що з'єднувала Львів і Перемишль з Будапештом, так звана Перша угорсько-галицька залізниця. Наприкінці XIX ст. в містечку проживало 1000 мешканців, серед який більшу частину складали поляки, інші — євреї та українці. На початку XX ст. побудовано новоміську ратушу. Під час Українсько-польської війни 1918—1919 рр. в околицях Нового Міста відбувалися запеклі бої, зокрема 4 лютого 1919 р. У 1921 р. проживало 794 особи, серед яких 259 євреїв. Під час II Світової війни німці створили в ньому гетто для єврейського населення. Восени 1942 р. євреї були звідти вивезені до табору смерті в Белжцю і там знищені. 31 липня 1944 р. Нове Місто зайняли радянські війська.

Пам'ятки архітектури

Відомі люди

Народились

Освіта

Вже 1511 р. у Новому Місті діяло літературне братство. 25 квітня 1911 р. відкрили читальню «Просвіти», на відкритті якої був представник зі Львова Глембоцький. Всього записалося в товариство 327 чоловік. Читальня була в парафіяльному приміщенні. Сьогодні в селі діє Товариство української мови «Просвіта». У 1865 р. працювала початкова школа з трирічним терміном навчання. У 1908–1909 рр. в Новому Місті збудували нову школу. Додаткові корпуси школи зведено 1981 р. Школа розрахована на 600 учнів.

Цікаві факти
  • На лівому боці Вирви є Винна гора, яка межує з урочищем Пасіка, назви яких промовляють самі за себе. З переказів відомо, що колись тут було набагато тепліше, тому місцеві мешканці вирощували виноградники та займалися бджільництвом.
  • На горі Радич (південна околиця Нового Міста) виявлено первісну стоянку людей, біля якої знайдено кам'яні сокири, молоти, серпи. Крім того, на лівому низькому березі р. Вирви в лісі за півкілометра від Нового міста виявлено поселення ранньозалізної доби.
  • Неподалік від південно-західної околиці Нового Міста проходить Головний європейський вододіл. Вододілом служить також поблизька гора Радич (519 м над рівнем моря).

Фотографії

Див. також

Примітки
  1. Ignacy Zarębski. Herbest Benedykt (Herbestus Neapolitanus), (ok. 1531—1598) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1961. — Tom IX/3. — Zeszyt 42. — S. 436 (пол.)
  2. Про парафію на сайті Львівської єпархії УАПЦ
  3. Ignacy Zarębski. Herbest Jan (ok. 1540—1601) / Polski Słownik Biograficzny.— Wrocław — Warszawa — Kraków: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1961.— Tom IX/3. — Zeszyt 42. — S. 436 (пол.)

Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.