Новоживотів
Новожи́вотів (слов. Животовъ, урср. Старо Животов) — село в Україні, у Вінницькому районі Вінницької області у складі Оратівської селищної громади. Розташоване в гирлі річок Осичка і Гнила (притоки Роськи) за 10 км на північ від смт Оратів. Через село проходить автошлях Р17. Населення 960 офіційно зареєстрованих жителів (2021) .
село Новоживотів | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Вінницька область |
Район/міськрада | Вінницький район |
Рада | Оратівська селищна громада |
Код КАТОТТГ | UA05020190250024083 |
Основні дані | |
Засноване | 20 вересня 1640 |
Населення | 960 |
Площа | 4,72 км² |
Густота населення | 299,36 осіб/км² |
Поштовий індекс | 22620 |
Телефонний код | +380 4330 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°16′08″ пн. ш. 29°32′15″ сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
200 м[1] |
Водойми | р. Роська, Гнила, Пікалка |
Місцева влада | |
Адреса ради | 22620, Вінницька обл., Оратівський р-н, с. Новоживотів, вул. Перемоги, 46а |
Карта | |
Новоживотів | |
Новоживотів | |
Мапа | |
|
Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 707-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Вінницької області.» увійшло до складу Оратівської селищної громади [2]
Історія
Назва
Існує три версії щодо назви села. Найімовірніша версія пов'язана з монгольськими татарами. Вважалося, що село належало до продажу ханських столових товарів (виделки, ложки, тощо), в результаті отримало/асоціювало назву від російського синонімічного слова "желудок".
Однак, друга версія відмічає, що назва "Животів" споріднене зі словом "лівін", яке старорусинською мовою означало худобу, зерно, сіно, бджоли. Оптимальна степова зона дає можливість, спокійно пристосуватись та приносити користь для людини.
Остання версія (сучасна) пов'язана з тектонічно схожою структурою півострова на шлунок.
Старовинний Новоживотів
Під час проведеного радянською владою Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 218 жителів села[3].
Галерея
- Головна вулиця
- Сільська рада
- Школа
- Будинок культури
- Амбулаторія
- Церква (1907-1912 рр.)
- Ставок на річці Роська
- Пам'ятник воїнам-односельчанам
- Братська могила радянських воїнів
Пам'ятки
- Дерев'яна церква Святого Миколая, споруджена 1737 року. У 1848 році були прибудовані два кам'яні приділи, один з них теплий, освячений на честь Святого Митрофана.
- Костел. Як католицька каплиця згадана у 1855 році, приписана тоді була до костелу в Оратові.
Видатні люди
У Новоживотові народилися:
- Волинець Михайло Якович — український профспілковий та політичний діяч. Голова Незалежної профспілки гірників України (з лютого 1995). Голова Конфедерації вільних профспілок України (з 1997).
- Гайдуков Володимир Миколайович (15 червня 1923 — 1 липня 2006, Москва) — радянський військовик, Герой Радянського Союзу. 1950 року закінчив Всесоюзну академію зовнішньої торгівлі. Працював у системі Міністерства зовнішньої торгівлі СРСР.[4] Помер 1 липня 2006 року та похований у Москві.[5]
- Гуцало Євген Пилипович — український письменник, публіцист.
- Любченко Аркадій Панасович — український письменник.
- Любченко Георгій Опанасович — український архітектор.
- П'єр Пінчик (справжнє ім'я — Пінхус Сегал; 16 березня 1893 — 1971, Нью-Йорк) — американський синагогальний кантор (хаззан).
Примітки
- Погода в селі Новоживотів
- Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Вінницької області. www.kmu.gov.ua (ua). Процитовано 10 листопада 2021.
- Новоживотів. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020.
- В. Т. Огородник. Гайдуков Володимир Миколайович. esu.com.ua. ЕСУ. Процитовано 15 квітня 2020.
- Гайдуков Володимир Миколайович. irp.vn.ua. Вінницький інформаційний портал. Процитовано 15 квітня 2020.
Джерела
- Лаврентий Похилевич. Сказания о населенных местностях Киевской губернии или статистические, исторические и церковные заметки обо всех деревнях, селах, местечках и огородах, в пределах губернии находящихся. — Киев : Типография Киевопечерской лавры, 1864. — 763 с. (рос.)
- Krzyżanowski S. Skorowidz miejscowości byłego województwa Bracławskiego. — Kraków: 1869. — S. 61. (пол.)
- Żywotów // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1895. — Т. XIV. — S. 919. (пол.) (пол.)
- Źródła do dziejów rozgraniczenia diecezji łacińskich w Cesarstwie Rosyjskim w połowie 19 wieku. — Lublin: 2000. — t. 1. — cz. 1. — S. 145—146. (пол.)
Література
- Новоживо́тів // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974 — том Вінницька область / А.Ф. Олійник (голова редколегії тому), 1972 : 788с. — С.268
Посилання
- Офіційний сайт ЗОШ І-ІІІ ступенів с. Новоживотів
- Гайдуков Владимир Николаевич. warheroes.ru (рос.). Герои страны. Процитовано 15 квітня 2020.