Новокрасне (Роздільнянський район)

Новокра́сне (у минулому — Івано-Богославка, Івано-Богословка) — село в Україні, у Степанівській сільській громаді Роздільнянського району Одеської області. Населення становить 812 осіб.

село Новокрасне
Вигляд на село
Вигляд на село
Країна  Україна
Область Одеська область
Район/міськрада  Роздільнянський район
Громада Степанівська сільська громада
Код КАТОТТГ UA51140150120057306
Облікова картка Новокрасне 
Основні дані
Засноване 1887
Перша згадка 1887 (135 років)
Населення ▲ 812 (01.01.2019)[1]
Площа 0,805 км²
Густота населення 567,7 осіб/км²
Поштовий індекс 67485
Телефонний код +380 4853
Географічні дані
Географічні координати 46°47′35″ пн. ш. 29°58′22″ сх. д.
Середня висота
над рівнем моря		 17 м
Водойми р. Кучурган
Місцева влада
Адреса ради 67430, Одеська обл., Роздільнянський район, с. Степанівка, вул. Дружби, 27
Карта
Новокрасне
Новокрасне
Мапа

 Новокрасне у Вікісховищі

Історія

На 1887 рік в селищі Івано-Богословка Слободзейської волості Тираспольського повіту Херсонської губернії мешкало 166 чоловіків та 177 жінок[2].

В 1896 році у селищі Івано-Богословка Слободзейської волості Тираспольського повіту Херсонської губернії біля урочища Кучурган, було 59 дворів, у яких мешкало 394 людини (185 чоловіків та 209 жінок). В населеному пункті була корчма[3].

На 1 січня 1906 року у селищі Івано-Богословка (Слободзейський хутор) Слободзейської волості Тираспольського повіту Херсонської губернії, яке розташоване праворуч Кучургану, були суспільні наділи колишніх державних селян; проживали малороси; був сільський староста й писар; земська школа; сільська пошта ; існували колодязі; 82 двора, в яких мешкало 472 людей (242 чоловіків і 230 жінок)[4].

У 1916 році у селищі Івано-Богославка Слободзейської волості Тираспольського повіту Херсонської губернії, мешкало 456 людей (207 чоловік і 249 жінок)[5].

Станом на 28 серпня 1920 р. в селищі Івано-Богословка[6] Розаліївської волості Тираспольського повіту Одеської губернії, було 141 домогосподарство. Для 139 домогосподарів рідною мовою була російська, 1 — молдовська, 1 — інша. В селищі 664 людини наявного населення (303 чоловіків і 361 жінка). Родина домогосподаря: 289 чоловіків та 340 жінок (родичів: 7 і 17; мешканці та інші: 5 і 4 відповідно; наймані працівники: 2 чоловіків). Тимчасово відсутні: солдати Червоної Армії — 37 чоловіків, військовополонені та безвісти зниклі — 7 чоловіків, на заробітках — 1 чоловік[7].

Церква ікони Божої матері «Споручниці грішних»

В 1924-1940 рр. Івано-Богословка входила до складу Тираспольського району (з 1935 року — Слободзейського району) Молдавської Автономної Радянської Соціалістичної Республіки (Українська РСР). З 1940 року у складі Роздільнянського району Одеської області.

Станом на 1 вересня 1946 року село було центром Ново-Красненської сільської Ради, до якої входили: с. Миролюбівка, с. Ново-Красне, х. Івано-Бузинівка[8].

На 1 травня 1967 року село входило до складу Кучурганської сільської Ради[9].

Станом на 1 січня 1984 року Новокрасне перебувало в складі Степанівської сільської Ради[10].

Сучасний стан

В селі діє православна церкви на честь ікони Божої матері «Споручниці грішних» УПЦ (МП), яка була освячена 20 березня 2011 року єпископом Білгород-Дністровським Олексієм.[11]

Населення

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 482 особи, з яких 202 чоловіки та 280 жінок.[12]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 457 осіб.[13]

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[14]

Мова Відсоток
українська 73,96 %
російська 18,60 %
молдовська 7,22 %
інші 0,22 %

Примітки
  1. Паспорт Степанівської сільської ради
  2. Список населенныхъ мѣст Херсонской губерніи. По свѣдѣніямъ 1887 года. — Херсонъ: Типографія Херсонскаго Губернскаго Правленія, 1888. — С. 19.(рос.)
  3. Список населенныхъ мѣст Херсонской губерніи. Статистическія данныя о каждомъ поселеніи. — Херсонъ: Типографія Губернскаго Правленія, 1896. — С. 387.(рос.)
  4. Список населенныхъ пунктовъ и нѣкоторыя справочныя данныя по Тираспольському уѣзду Херсонской губерніи.  — Одесса: "Славянская" тип. Е. Хрисогелосъ, 1907. — С. 164.(рос.)
  5. Список населенныхъ мѣст Херсонской губерніи. (По даннымъ Всероссійской сел.-хоз. переписи 1916 г.). — Александрія: Типографія Ф. Х. Райхельсона, 1917. — С. 322.(рос.)
  6. Карта Одесской губернии, 1920(рос.)
  7. Список населенных пунктов и численность населения Одесской губ. (По данным Всероссийской профессионально-демографической переписи 28 авг. 1920 г.). — Выпуск V. Тираспольский уезд. — Одесса: Издание Одесского губстатбюро, 1922. — С. 34-35.(рос.)
  8. Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 вересня 1946 року) / М. Ф. Попівський (відп. ред.). — 1 вид. — К. : Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 387.
  9. Одеська область: адміністративно-територіальний поділ (на 1 травня 1967 р.) / Виконавчий комітет Одеської обл. Ради депутатів трудящих; М. Брагін (ред.). — Одеса : Маяк, 1967. — С. 30.
  10. Одеська область: адміністративно-територіальний устрій (на 1 січня 1984 р.). Довідник / Виконком Одеської обл. Ради народних депутатів; П. Ф. Руденко (відп.), П. П. Гонта, С. І. Антінескул, В. А. Алтухов (упорядники). — Одеса : Маяк, 1984. — С. 50.
  11. Степанівська сільська рада - вітаємо на офіційному веб-сайті. stepanivca-rada.gov.ua. Процитовано 19 вересня 2019.
  12. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 8 жовтня 2019.
  13. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 8 жовтня 2019.
  14. Розподіл населення за рідною мовою, Одеська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 8 жовтня 2019.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.