Новопавлівка (Межівський район)

Новопа́влівка село в Україні, у Межівському районі Дніпропетровської області. Населення становить 3 439 осіб. Орган місцевого самоврядування Новопавлівська сільська рада.

село Новопавлівка
Герб
Країна  Україна
Область Дніпропетровська область
Район/міськрада Межівський район
Рада Новопавлівська сільська рада
Код КАТОТТГ UA12140190010085809
Облікова картка Новопавлівка 
Основні дані
Засноване до 1780 р.
Населення 3 439
Поштовий індекс 52950
Телефонний код +380 5630
Географічні дані
Географічні координати 48°08′13″ пн. ш. 36°47′41″ сх. д.
Середня висота
над рівнем моря
106 м
Водойми р. Солона
Відстань до
обласного центру
175 км
Відстань до
районного центру
14 км
Найближча залізнична станція Межова
Відстань до
залізничної станції
14 км
Місцева влада
Адреса ради с. Новопавлівка, вул. Карпінського, 19
Сільський голова Кондратюк Інна Іванівна
Карта
Новопавлівка
Новопавлівка
Мапа

 Новопавлівка у Вікісховищі

Географія

Село Новопавлівка знаходиться на березі річки Солона, вище за течією на відстані 5 км розташоване село Мар'ївка, нижче за течією на відстані 3 км розташоване село Філія. Через село проходить автомобільна дорога Т 0428.

Розташоване у східній частині області на межі з Донецькою областю за 130 кілометрів від обласного центру і за 70 кілометрів від Донецька.

Історія

На території села Новопавлівка виявлено скарб бронзових виробів епохи пізньої бронзи (XII ст. до н. е.).

На місці сучасного поселення ще у 80-х роках 17 століття існували зимівники запорізьких козаків. Після ліквідації Запорізької Січі тут була заснована військова слобода Павлівка.

У 1780—1781 роках за наказом губернатора Азовської губернії на місці слободи планувалось заснувати місто Павлівськ, але згодом спорудження міста перенесене до іншої місцевісті, а слобода отримала назву Новопавлівка.

Станом на 1886 рік у селі, центрі Новопавлівської волості Павлоградського повіту Катеринославської губернії, мешкало 3765 осіб, налічувалось 628 дворів, існували православна церква, каплиця, школа, 10 лавок, 2 рейнських погреби, 3 винних комори, проходило 4 ярмарки на рік та базари по неділях[1].

У сусідньому селі Підгородному, мешкало 4 396 осіб, налічувалось 681 подвір'я, були православна церква, каплиця, школа.

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 5668 осіб (2765 чоловічої статі та 2903 — жіночої), з яких 5511 — православної віри[2].

Серед учасників повстання на броненосці «Потьомкін» був уродженець Новопавлівки матрос С. С. Бойко. Після повернення у 1905 році з Румунії на батьківщину його заарештували і засудили на два роки каторжних робіт. Повернувшись, жив під наглядом поліції у рідному селі. У зв'язку з 50-річчям повстання у 1955 році нагороджений орденом Червоної Зірки.

Після встановлення радянської окупації на початку 1918 року в Новопавлівці створюється волосний ревком, який очолював селянин-бідняк П. В. Шовкун. В серпні 1920 року розпочав роботу комітет незаможних селян, його головою на той час був С. Філоненко. Комнезам розподілив між селянами 11 тис. га землі в тому числі 2 тис. га, відібраних у місцевих заможних селян та середняків. У 1922 році в селі утворився партійний осередок.

1924 року за свідченням очевидців в межах с. Павлівка в бік с. Муравка і Комінтерн було падіння метеориту. На місці падіння було споруджено капличку.

Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 988 жителів села[3].

В період німецької окупації село зазнало великих руйнувань. Німецькі окупанти знищили майже всі колгоспні будівлі і спалили більше 300 будинків. Центр села бомбардували. Загальна сума збитків, заподіяних окупантами Новопавлівці, перевищувала 20 млн крб.

1957 року село Підгородне приєднане до Новопавлівка[4].

Населення

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 3758 осіб, з яких 1662 чоловіки та 2096 жінок.[5]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 3425 осіб.[6]

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[7]

МоваВідсоток
українська 95,78 %
російська 2,50 %
вірменська 0,32 %
білоруська 0,09 %
молдовська 0,03 %
німецька 0,03 %
інші 1,25 %

Сучасність

У Новопавлівці працює дві середні загальноосвітні школи, два дитячих садки, амбулаторія, бібліотека, відділення зв'язку. Діє декілька сільськогосподарських підприємств.

Природоохоронні території

Біля села знаходиться заказник Балка Горіхова.

Відомі люди

Народилися

Див. також

Примітки

  1. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
  2. рос. дореф. Населенныя мѣста Россійской Имперіи в 500 и болѣе жителей съ указаніем всего наличнаго въ них населенія и числа жителей преобладающихъ вѣроисповѣданій по даннымъ первой всеобщей переписи 1897 г. С-Петербург. 1905. — IX + 270 + 120 с., (стор. 1-62)
  3. Новопавлівка. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020.
  4. Рішення Дніпропетровської обласної ради № 615 від 16 серпня 1957
  5. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Дніпропетровська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  6. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Дніпропетровська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  7. Розподіл населення за рідною мовою, Дніпропетровська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Джерела

  • Історія міст і сіл Української РСР. Том 4. Дніпропетровська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1971 — С. 434
  • Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
  • рос. дореф. Списокъ населенныхъ мѣстъ Павлоградскаго уѣзда Екатеринославской губерніи съ приложеніемъ карты. Изданіе Екатеринославской Губерной Земской Управы. Екатеринославъ. Типографія Губернскаго земства. 1911

Література

  • Новопа́влівка // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974. — том Дніпропетровська область / А.Я. Пащенко (голова редколегії тому), 1969 : 959с. — С.434

Посилання


This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.