Огастас Фіцрой, 3-й герцог Графтон
Огастас Генрі Фіцрой 3-й герцог Графтон (англ. Augustus FitzRoy, 3rd Duke of Grafton; 28 вересня 1735 — 14 березня 1811) — 11-й прем'єр-міністр Великої Британії з 14 жовтня 1768 до 28 січня 1770 року.
| Огастас Фіцрой Augustus FitzRoy, 3rd Duke of Grafton | |||
 Огастас Фіцрой | |||
%252C_1er_Duc_de_Grafton.svg.png.webp) | |||
| |||
|---|---|---|---|
| 14 жовтня 1768 року — 28 січня 1770 року | |||
| Монарх: | Георг III | ||
| Попередник: | Вільям Пітт старший | ||
| Наступник: | Фредерік Норт | ||
| |||
| 1757 — 1811 | |||
| Попередник: | Чарльз Фіцрой, 2-й герцог Графтон | ||
| Спадкоємець: | Джордж Фіцрой, 4-й герцог Графтон | ||
| Народження: |
28 вересня 1735[1][2][…] Лондон, Королівство Велика Британія | ||
| Смерть: |
14 березня 1811[2][3] (75 років) Юстон Холл, Eustond, Сент-Едмендсберіd, Саффолк, Англія, Сполучене Королівство | ||
| Країна: | Королівство Велика Британія | ||
| Релігія: | Унітаріанство | ||
| Освіта: | Коледж св. Петра і Вестмінстерська школаd | ||
| Партія: | Віги | ||
| Рід: | Стюарти | ||
| Батько: | Лорд Огастас Фіцрой | ||
| Мати: | Єлизавета Косбі | ||
| Шлюб: |
Анна Лідделл Єлизавета Ротслі | ||
| Діти: | George FitzRoy, 4th Duke of Graftond[4], Lord Charles FitzRoyd[4], Lord William FitzRoyd[2], Lord John FitzRoyd, Lord Henry FitzRoyd[4], Lady Georgiana Fitzroyd[2], Lady Elizabeth FitzRoyd[2], Lady Augusta FitzRoyd[2], Lady Isabella FitzRoyd[2] і Lady Frances FitzRoyd[2][4] | ||
| Автограф: |  | ||
| Нагороди: |  | ||
.svg.png.webp){kind=small}
Між 1747 та 1757 роками Огастас був відомий як граф Юстон і був британським ліберальним державним діячем Георгіанської доби. Він був одним з числа герцогів, які служили прем'єр-міністром.
Біографія
Родина
Він був сином лорда Огастаса Фіцроя та Елізабет Косбі, дочки полковника Вільяма Косбі, який служив колоніальним губернатором Нью-Йорка. Батько Огастаса був третім сином 2-го герцога Графтона й леді Генрієтти Сомерсет, за якою Фіцрой був праонуком і 1-го герцога Графтона, і маркіза Вустера. Огастас був також нащадком короля Карла II і 1-ї герцогині Клівленд. Його молодший брат був 1-м бароном Саутгемптоном. Після смерті дядька у 1747 році, він став графом Юстоном як прямий спадкоємець діда.
Лорд Юстон здобував освіту у Вестмінстерській школі й отримав ступінь у Пітергаусі (Кембриджшир).
29 січня 1756 року він одружився з Анною Лідделл (1737—1804), дочкою 1-го Барона Рейвенсворта. У них було троє дітей:
- Леді Джорджіана Фіцрой (8 травня 1757-18 січня 1799), вийшла заміж за Джона Сміта (12 лютого 1748- 12 лютого 1811) 4 червня 1778 року.
- Джордж Генрі Фіцрой, 4-й герцог Графтон (1760—1844)
- Генерал Лорд Чарльз Фіцрой (14 липня 1764-20 грудня 1829), вперше одружився з Францискою Манді (1773-9 серпня 1797) 20 червня 1795 й мав одного сина. Удруге він одружився з леді Францискою Стюарт (24 червня 1777- 9 лютого 1810) 10 березня 1799 року, цей шлюб приніс трьох дітей. Його син сер Чарльз Фіцрой (1796—1858) був губернатором Нового Південного Уельсу.
Герцог і герцогиня Графтон розлучились за парламентським актом у 1769 році. 24 червня 1769 року герцог одружився вдруге з Елізабет Ротслі (1 листопада 1745- 25 травня 1822), дочкою сера Річарда Ротслі. Їхні діти:
- Лорд Генрі Фіцрой (9 квітня 1770-7 червня 1828), священнослужитель; одружився з Кароліною Пігот (пом. 1 січня 1835), 10 вересня 1800, мав п'ятьох дітей.
- Леді Августа Фіцрой (1779-29 червня 1839), вийшла заміж за Джорджа Тавела (пом. 1829) 19 листопада 1811.
- Леді Франциска Фіцрой (1 червня 1780 — 7 січня 1866), вийшла заміж за барона Черчилля 25 листопада 1801.
- Адмірал Лорд Вільям Фіцрой (1 червня 1782-13 травня 1857), одружився з Джорджіаною Райкес (пом. 2 грудня 1861) у 1816, шлюб приніс двох дітей.
- Леді Елізабет Фіцрой (пом. 13 березня 1839), вийшла заміж за свого кузена генерал-лейтенанта Вільяма Фіцроя (1773—1837), сина 1-го Барона Саутгемптона, 4 липня 1811.
Політична кар'єра
У 1756 році він зайняв місце у парламенті від маленького містечка Боробріджа; за кілька місяців він змінив виборчий округ на Бері Сент-Едмондс, яким керувала його родина. Однак, за рік, його дід помер, і він став 3-м герцогом Графтоном та увійшов до палати лордів.
Відомість у політиці йому принесло протистояння з лордом Б'ютом, фаворитом короля Георга III. Графтон об'єднався з герцогом Ньюкаслом проти Б'юта, який недовго пробув на посту прем'єр-міністра.
У 1765 році герцога Графтона було призначено таємним радником; потім він зайняв посаду секретаря Північного Департаменту у першому уряді маркіза Рокінгема. Однак, він вийшов зі складу уряду наступного ж року, після чого новий кабінет сформував Вільям Пітт (на той час граф Четем). У цьому уряді Графтон посів посаду Першого лорда скарбниці.
Хвороба Четема наприкінці 1767 року, призвела до того, що реальним керівником уряду став Графтон, проте політичні суперечки й нападки Джаніуса призвели до його відставки у січні 1770 року. Окрім того, у 1768 році, Графтон став канцлером Кембриджського університету. Пізніше він зайняв посаду Лорда-хранителя Печатки в уряді лорда Норта (1771), але пішов у відставку 1775 року, що зіграло на користь примирення з американськими колоністами.
У другому кабінеті Рокінгема у 1782 році, він знову став Лордом-хранителем Печатки.
На честь Огастаса Фіцроя названо графство Ґрафтон у Сполучених Штатах, а також місто Графтон у Новому Південному Уельсі (Австралія).
Примітки
- Find a Grave — 1995.
- Lundy D. R. The Peerage
- GeneaStar
- Kindred Britain
Джерела
- Historyhome
- Everything2.com
- Victorianweb.orgl[недоступне посилання з квітня 2019]
- The Peerage.com
| Попередник Чарльз Фіцрой, 2-й герцог Графтон |
Герцог Графтон 1757-1811 |
Спадкоємець Джордж Фіцрой, 4-й герцог Графтон |
| Попередник Вільям Пітт старший |
11-й Прем'єр-міністр Великої Британії 1768-1770 |
Наступник Фредерік Норт |