Канцлер скарбниці

Канцлер скарбниці Великої Британії (англ. The Chancellor of the Exchequer) — офіційне найменування міністерської посади в Уряді Великої Британії особи, відповідальної за всі економічні й фінансові питання, а також за контроль Скарбниці Її Величності. Ця посада приблизно відповідає посадам Міністр фінансів або Секретар скарбниці в інших країнах. У самій Великій Британії, члена Уряду Великої Британії, що обіймає цю посаду, часто називають просто «Канцлером». Ця посада входить до числа чотирьох Великих офісів держави (не плутати з поняттям Великі офіцери держави)

Велика Британія
Ця стаття є частиною серії статей про
державний лад і устрій
Великої Британії
Категорія • Інші країни

Канцлер є третьою найстарішою головною державною посадою в історії Англії й, первинно, особи, які обіймали цю посаду, відповідали за так звану Палату шахівниці, середньовічну англійську інституцію збирання королівських прибутків. До нещодавнього часу, Канцлер контролював грошову політику, але після здобуття Банком Англії незалежності в питаннях контролю відсоткової ставки 1997 року, Канцлер припинив впливати на ці процеси. Канцлер також наглядає за громадськими видатками підрозділів уряду.

Цю посаду не слід плутати з посадами Лорда-канцлера чи Канцлера Герцогства Ланкастерського, які також є представницькими посадами, посадою Канцлера Вищого Суду або Лорда Шефа Палати шахівниці.

З 13 лютого 2016 року Канцлером скарбниці є Ріші Сунак.

Роль і відповідальність
Скарбниця, Вайтхолл

Податкова політика

Канцлер має суттєвий контроль над іншими підрозділами уряду, оскільки саме Скарбниця встановлює ліміти видатків. Реальна влада конкретного Канцлера багато в чому залежить від його персональних якостей, його статусу в партії та стосунків з Прем'єр-міністром. Ґордон Браун, що обіймав посаду Канцлера з приходом Лейбористського уряду 1997 року, мав сильну особисту підтримку в партії, що, зрештою, привело до вибору його кандидатури як нового прем'єр-міністра.

Грошова політика

Хоча Банк Англії нині самостійно відповідає за встановлення відсоткової ставки, Канцлер також відіграє важливу роль у грошовій політиці держави: встановлює мету інфляції, відповідно до якої Банк Англії і встановлює відсоткову ставку; має право призначати чотирьох з дев'яти членів банківського Комітету з грошової політики — так званих «зовнішніх» учасників; має сильний вплив у питаннях призначення глави Банку Англії та його заступників.

Офіційна резиденція

Офіційна резиденція Канцлера розташована за адресою Даунінг-стріт, 11 (No. 11 Downing Street).

«Бюджетний портфель»

За традицією, Канцлер приносить текст своєї бюджетної промови, яку він має виголосити перед Палатою громад, в особливому червоному портфелі. Червоний портфель Канцлера ідентичний до портфелів, які використовуються іншими міністрами для перенесення офіційних паперів, але має більшу відомість під назвою «Бюджетний портфель», (англ. Budget Box), оскільки зазвичай Канцлер демонструє свій портфель з бюджетною промовою пресі, вранці, перед виголошенням самої промови у парламенті.

Оригінальний бюджетний портфель вперше використав Вільямом Гладстоном 1860 року та продовжував використовуватись до 1965 року, коли Джеймс Каллаган став першим Канцлером, який порушив традицію й використовував новіший портфель.

Список Канцлерів скарбниці з 1559 року

Канцлери скарбниці Англії
Ім'я Період
Гарві де Стентон 1316—1327
Джон Бейкер бл. 1558
Волтер Мілдмей 1559—1589
Джон Фортескью Сальденський 1589—1603
Джордж Гоум, 1-й граф Данбар 1603—1606
Сер Джуліус Цезар 1606—1614
Фулке Гревілл 1614—1621
Річард Вестон 1621—1628
Едвард Барретт з Ньюбурга 1628—1629
Френсіс Коттінгтон, 1-й барон Коттінгтон 1629—1642
Джон Колепепер, 1-й барон Колепепер 1642—1643
Едуард Хайд, 1-й граф Кларендон 19 липня 1642—1646
Ентоні Ешлі-Купер, 1-й граф Шефтсбері 13 травня 1661 — 22 листопада 1672
Джон Данкомб 22 листопада 1672 — 2 травня 1676
Джон Ернл 2 травня 1676 — 9 квітня 1689
Генрі Буз, 1-й граф Воррінгтон 9 квітня 1689 — 18 березня 1690
Річард Хемпден 18 березня 1690 — 10 травня 1694
Чарльз Монтегю, 1-й граф Галіфакс 10 травня 1694 — 2 червня 1699
Джон Сміт 2 червня 1699 — 27 березня 1701
Генрі Бойл, 1-й барон Карлетон 27 березня 1701 — 22 квітня 1708

Канцлери скарбниці Великої Британії
Роберт Волпол, де-факто перший прем'єр-міністр Великої Британії, який також був Канцлером казначейства понад 22 роки
Ім'яПеріод
Джон Сміт22 квітня 1708 — 11 серпня 1710
Роберт Харлі, 1-й граф Оксфорд11 серпня 1710 — 4 червня 1711
Роберт Бенсон, 1-й барон Бінглі4 червня 1711 — 21 серпня 1713
Вільям Віндгем21 серпня 1713 — 13 жовтня 1714
Річард Онслоу, 1-й барон Онслоу13 жовтня 1714 — 12 жовтня 1715
Роберт Волпол[1]12 жовтня 1715 — 15 квітня 1717
Джеймс Стенгоуп, 1-й граф Стенгоуп15 квітня 1717 — 20 березня 1718
Джон Ейслебі20 березня 1718 — 23 січня 1721
Джон Пратт2 лютого — 3 квітня 1721
Роберт Волпол[2]3 квітня 1721 — 12 лютого 1742
Сэмюел Сандіс, 1-й барон Сандіс12 лютого 1742 — 12 грудня 1743
Генрі Пелем12 грудня 1743 — 8 березня 1754
Вільям Лі8 березня — 6 квітня 1754
Генрі Білсон Легге6 квітня, 1754 — 25 листопада, 1755
Джордж Літтлтон25 листопада 1755 — 16 листопада 1756
Генрі Білсон Легге16 листопада 1756 — 13 квітня 1757
Вільям Мюррей, 1-й граф Менсфілд13 квітня — 2 липня 1757
Генрі Білсон Легге2 липня 1757 — 19 березня 1761
Вільям Баррінгтон19 березня 1761 — 29 травня 1762
Френсіс Дешвуд29 травня 1762 — 16 квітня 1763
Джордж Гренвіль[2]16 квітня 1763 — 16 липня 1765
Вільям Доудсвелл16 липня 1765 — 2 серпня 1766
Чарльз Таунсенд[3]2 серпня 1766 — 4 вересня 1767
Фредерік Норз[2]11 вересня 1767 — 27 березня 1782
Джон Кавендіш27 березня — 10 липня 1782
Вільям Пітт Молодший[1]10 липня 1782 — 31 березня 1783
Джон Кавендіш2 квітня — 19 грудня 1783
Вільям Пітт Молодший[2]19 грудня 1783 — 14 березня 1801

Канцлери скарбниці Сполученого Королівства
Вільям Гладстон, чотири рази займав посаду Канцлера казначейства
Ґордон Браун, Канцлер від лейбористської партії у 1997—2007 роках
Ім'яПартіяПеріод
Генрі Аддінгтон[2]Торі14 березня 1801 — 10 травня 1804
Вільям Пітт Молодший[2][3]Торі10 травня 1804 — 23 січня 1806
Генрі ПеттіВіги5 лютого 1806 — 26 березня 1807
Спенсер Персівал[1][2][3]Торі26 березня 1807 — 12 травня 1812
Ніколас ВонсіттартТорі12 травня 1812 — 31 січня 1823
Фредерік Джон Робінсон[1]Торі31 січня 1823 — 20 квітня 1827
Джордж Каннінг[1][2][3]Торі20 квітня — 8 серпня 1827
Чарльз Ебботт, лорд ТентерденТорі8 серпня — 3 вересня 1827
Джон Чарльз ХерріесТорі3 вересня 1827 — 26 січня 1828
Генрі ГолбернТорі26 січня 1828 — 22 листопада 1830
Джон Спенсер, віконт АлторпВіги22 листопада 1830 — 14 листопада 1834
Томас Денман, лорд ДенманВііги15 листопада — 15 грудня 1834
Роберт Піль[2]Консервативна партія2 грудня 1834 — 8 квітня 1835
Томас Спрінг РайсВіги18 квітня 1835 — 26 серпня 1839
Френсіс БерінгВіги26 серпня 1839 — 30 серпня 1841
Генрі ГолбернКонсервативна партія3 вересня 1841 — 27 червня 1846
Чарльз ВудЛіберальна партія6 липня 1846 — 21 лютого 1852
Бенджамін Дізраелі[1]Консервативна партія27 лютого — 17 грудня 1852
Вільям Гладстон[1]Ліберальна партія28 грудня 1852 — 28 лютого 1855
Джордж Корнуолл ЛьюїсЛіберальна партія28 лютого 1855 — 21 лютого 1858
Бенджамін Дізраелі[1]Консервативна партія26 лютого 1858 — 11 червня 1859
Вільям Гладстон[1]Ліберальна партія18 червня 1859 — 26 червня 1866
Бенджамін Дізраелі[1]Консервативна партія6 липня 1866 — 29 лютого 1868
Джордж Ворт ГантКонсервативна партія29 лютого — 1 грудня 1868
Роберт ЛоуЛіберальна партія9 грудня 1868 — 11 серпня 1873
Вільям Гладстон[1]Ліберальна партія11 серпня 1873 — 17 лютого 1874
Стаффорд НорскотКонсервативна партія21 лютого 1874 — 21 квітня 1880
Вільям Гладстон[1]Ліберальна партія28 квітня 1880 — 16 грудня 1882
Г'ю ЧайлдерсЛіберальна партія16 грудня 1882 — 9 червня 1885
Майкл Хік БічКонсервативна партія24 червня 1885 — 28 січня 1886
Вільям Вернон ХаркуртЛіберальна партія6 лютого — 20 липня 1886
Рендольф ЧерчилльКонсервативна партія3 серпня — 22 грудня 1886
Джордж ГошенЛіберально-юніоністька партія14 січня 1887 — 11 серпня 1892
Вільям Вернон ХаркуртЛіберальна партія18 серпня 1892 — 21 червня 1895
Майкл Хік БічКонсервативна партія29 червня 1895 — 11 серпня 1902
Чарльз РітчіКонсервативна партія11 серпня 1902 — 9 жовтня 1903
Остін ЧемберленЛіберально-юніоністська партія9 жовтня 1903 — 4 грудня 1905
Герберт АсквітЛіберальна партія10 грудня 1905 — 12 квітня 1908
Девід Ллойд Джордж[1]Ліберальна партія12 квітня 1908 — 25 травня 1915
Реджинальд МаккенаЛіберальна партія25 травня 1915 — 10 грудня 1916
Ендрю Бонар Лоу[1]Консервативна партія10 грудня 1916 — 10 січня 1919
Остін ЧемберленКонсервативна партія10 січня 1919 — 1 квітня 1921
Роберт ГорнКонсервативна партія1 квітня 1921 — 19 жовтня 1922
Стенлі Болдуїн[1][2]Консервативна партія27 жовтня 1922 — 27 серпня 1923
Невілл Чемберлен[1]Консервативна партія27 серпня 1923 — 22 січня 1924
Філіп СновденЛейбористська партія22 січня — 3 листопада 1924
Вінстон Черчилль[1]Консервативна партія6 листопада 1924 — 4 червня 1929
Філіп СновденЛейбористська партія Великої Британії (1929—1931)
Національна ліберальна партія (1931)		7 червня 1929 — 5 листопада 1931
Невілл Чемберлен[1]Консервативна партія5 листопада 1931 — 28 травня 1937
Джон СимонНаціональна ліберальна партія28 травня 1937 — 12 травня 1940
Кінгслі ВудКонсервативна партія12 травня 1940 — 21 вересня 1943
Джон АндерсонУряд Національної Єдності24 вересня 1943 — 26 липня 1945
Г'ю ДалтонЛейбористська партія27 липня 1945 — 13 листопада 1947
Стаффорд КріппсЛейбористська партія13 листопада 1947 — 19 жовтня 1950
Г'ю ГайтскеллЛейбористська партія19 жовтня 1950 — 26 жовтня 1951
Реб БатлерКонсервативна партія28 жовтня 1951 — 20 грудня 1955
Гарольд Макміллан[1]Консервативна партія20 грудня 1955 — 13 січня 1957
Пітер ТорнікрофтКонсервативна партія13 січня 1957 — 6 січня 1958
Дерік Ескот ЕйморіКонсервативна партія6 січня 1958 — 27 липня 1960
Селвін ЛлойдКонсервативна партія27 липня 1960 — 13 липня 1962
Реджинальд МолдлінгКонсервативна партія13 липня 1962 — 16 жовтня 1964
Джеймс Каллаган[1]Лейбористська партія16 жовтня 1964 — 30 листопада 1967
Рой ДженкінсЛейбористська партія30 листопада 1967 — 19 червня 1970
Ман Маклауд[3]Консервативна партія20 червня — 20 липня 1970
Ентоні БарберКонсервативна партія25 липня 1970 — 4 березня 1974
Деніс ГіліЛейбористська партія5 березня 1974 — 4 травня 1979
Джеффрі ГауКонсервативна партія5 травня 1979 — 11 червня 1983
Найджел ЛоусонКонсервативна партія11 червня 1983 — 26 жовтня 1989
Джон Мейджор[1]Консервативна партія26 жовтня 1989 — 28 листопада 1990
Норман ЛамонтКонсервативна партія28 листопада 1990 — 27 травня 1993
Кеннет КларкКонсервативна партія27 травня 1993 — 2 травня 1997
Ґордон Браун[1]Лейбористська партія2 травня 1997 — 27 червня 2007
Алістер ДарлінгЛейбористська партія28 червня 2007 — 11 травня 2010
Джордж ОсборнКонсервативна партія11 травня 2010 — 13 липня 2016
Філіп ГеммондКонсервативна партія13 липня 2016 — 24 липня 2019
Саджид ДжавідКонсервативна партія

24 липня 2019 — 13 лютого 2020

Ріші СунакКонсервативна партія

з 13 лютого 2020

Примітки
  1. Обіймали посаду Прем'єр-міністра після того, як були Канцлерами.
  2. Також були прем'єр-міністрами одночасно з посадою Канцлера.
  3. Померли під час виконання обов'язків Канцлера або Прем'єр-міністра.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.