Озеряни (Бучацька міська громада)
Озеря́ни — село в Україні, Тернопільська область, Чортківський район, Бучацька міська громада. Розташоване на заході району.
| село Озеряни | |||
|---|---|---|---|
| |||
| Країна |  Україна | ||
| Область | Тернопільська область | ||
| Район/міськрада | Чортківський район | ||
| Громада | Бучацька міська громада | ||
| Облікова картка | Озеряни | ||
| Основні дані | |||
| Населення | 1 055 | ||
| Територія | 2.750 км² | ||
| Густота населення | 383.64 осіб/км² | ||
| Поштовий індекс | 48422 | ||
| Телефонний код | +380 3544 | ||
| Географічні дані | |||
| Географічні координати | 49°05′04″ пн. ш. 25°17′17″ сх. д. | ||
| Водойми | річка Бариш, струмок Керничі | ||
| Місцева влада | |||
| Адреса ради | 48422, с. Озеряни | ||
| Сільський голова | Сиротюк Андрій Михайлович [1] | ||
| Карта | |||
  Озеряни | |||
 Озеряни | |||
| Мапа | |||
| |||
|
| |||
_-_2.gif)
Було центром центром Озерянської сільської ради. До Озерян приєднано хутори Зади, Корчівка й Окопи.
Село лежить на берегах річки Баришка, за 8 км від райцентру Бучача та 7 км від найближчої залізничної станції Бучач. Населення становить 1068 осіб (станом на 2003 рік).
Історія
Поблизу села виявлено археологічні пам'ятки пшеворської культури.
Перша писемна згадка — 1669 p. Український вчитель Костянтин Кушніренко переїхав до села у 1894 році (прибув через незгоду із священиком у селі Ляцькому).
Діяли «Просвіта», «Луг» та інші українські товариства, кооператива.
У 1884—1944 рр. існувала залізнична станція Озеряни, яка знаходилась на лінії Станиславів — Нижнів — Монастириська — Бучач — Гусятин — Ярмолинці.[2]
До 19 липня 2020 р. належало до Бучацького району[3].
З 11 грудня 2020 р. належить до Бучацької міської громади[4].
Символіка
Герб
На даний момент невідомо про існування герба с. Озеряни.
Пам'ятки
Є дві церкви святого архістратига Михаїла (1913 та 2002), капличка, «фіґура» Матері Божої (2004). Споруджено пам'ятники воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1985, скульптор П. Зайцев), на могилі козака 3-го Кінного полку Армії УНР Сергія Кравченка (2013). Споруджений пам'ятник воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1987), встановлені пам'ятні хрести на честь скасування панщини і на згадку про існування хутора Корчівка, насипано символічну могилу Борцям за волю України (1991).
Могила козака Армії УНР
У селі похований козак 3-го Кінного полку Армії УНР Сергій Кравченко. Цей воїн походить з села Бабчинці Подільської губернії. Під час військової кампанії 1920 року Кравченко, у числі інших бійців 3-ї Залізної дивізії Армії УНР, опинився на Галичині, де брав участь в оборонних боях. Сергій кохав озерянську дівчину, і в бою за Озеряни прагнув першим вдарити на більшовиків. Зарубав п'ятьох червоноармійців, однак шостий рушничним пострілом забив козака. Смерть бійця бачив командир 3-ї Залізної дивізії генерал-хорунжий Олександр Удовиченко — він і написав спогад про побратима. Завдяки цій публікації Благодійний фонд "Героїка" розшукав точне місце поховання.
Старий кам'яний хрест, очевидно встановлений ветеранами УГА у міжвоєнний період, був знищений. Комуністи у 1956 році демонтували цвинтарну капличку у якій відспівували Кравченка, а разом з тим металевим тросом вирвали хреста з могили, яка знаходилась поруч. Проте, старожили запам'ятали місце поховання, адже прізвище на хресті було наддніпрянське, непритаманне для Озерян. Точне місце погребіння віднайшов місцевий краєзнавець Гнат Рудий.
Новий пам'ятник було встановлено зусиллями Благодійного фонду «Героїка». Нащадків козака так і не вдалось відшукати у його рідному селі Бабчинці Чернівецького району Вінницької області. Рід Кравченків зник в час голодоморів та політичних репресій 1930-х років.[5]
Соціальна сфера
Працюють загальноосвітня школа 1-3 ступенів, Будинок культури, бібліотека, ФАП, відділення зв'язку, торгові заклади.
Відомі люди
Народився, працював отець Крушельницький Амвросій Васильович — український греко-католицький священик, громадський діяч, хоровий диригент; батько Соломії, Ганни, Антона, Е. Крушельницьких.[6][7]
Бібліографія
Ігнатій Рудий у 2001 році видав книгу про населений пункт.
Примітки
- http://www.obl-rada.te.ua/uk/informatsiya/orhany-mistsevoho-samovryaduvannya-v-oblasti
- Inlender A. Illustrirter Führer auf den k.k. Österr. Staatsbahnen für die Strecken… — Wien : Steyrermühl, ca 1895. — S. 77. (нім.)
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- Рішення Бучацької міської ради від 11 грудня 2020 року № 27 «Про реорганізацію сільських рад шляхом приєднання»
- На могилі козака Кравченка встановили петлюрівського хреста
- Дем'янова І. Крушельницький Амвросій Васильович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 254. — ISBN 966-528-199-2.
- Мельничук Б., Уніят В. Іван Франко і Тернопільщина. — Тернопіль: Тернограф, 2012. — С. 245. ISBN 978-966-457-087-6
Джерела
- Мельничук Б., Семанишин В. Озеряни // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 659. — ISBN 966-528-199-2.
- Семанишин В., Уніят В. Озеряни // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 2 : Г — Л. — С. 629—630. — ISBN 978-966-457-228-3.
- Jezierzany (4), wś, pow. buczacki // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1882. — Т. III. — S. 572. (пол.) — S. 572. (пол.)