Олексюк Мирон Йосипович

Народився в селянській родині. Навчався у Бродівській класичній гімназії.

Влітку 1920 року працював у повітовому революційному комітеті в місті Бродах, вступив добровольцем у 45-ту дивізію Червоної армії, у складі якої боровся проти польських військ. З квітня 1921 року вчився на курсах політруків у місті Вінниці, а з 1922 року працював у «Першому Державному театрі імені Шевченка» в Умані.

Повернувшись у Східну Галичину, з 1925 року працював помічником слюсаря на Пониквівському пивному заводі Бродівського повіту, очолив профспілку та організував страйк робітників, за що був звільнений з роботи. Був одним з керівників Бродівського повітового комітету Комуністичної партії Західної України (КПЗУ). На початку 1932 року заарештований польською владою за участь у комуністичній партії і засуджений на чотири роки ув'язнення. У 1932–1936 роках — у в'язниці міста Дрогобича.

Вийшовши на волю, у 1936 році був секретарем Львівського підміського окружного комітету Комуністичної партії Західної України (КПЗУ), потім — секретарем Стрийського окружного комітету КПЗУ, обирався членом ЦК КПЗУ та ЦК «Сельробу». У середині 1937 року вдруге заарештований та засуджений на півтора року ув'язнення. До кінця 1938 року перебував у золочівській та львівській в'язницях, хворів на туберкульоз.

Після окупації Галичини Червоною армією, у вересні 1939 року очолив Тимчасове управління в місті Бродах. У жовтні 1939 року обирався депутатом Народних зборів Західної України. На першій сесії Народних зборів Західної України проголошував Декларацію про встановлення радянської влади в Західній Україні.

У 1939—1941 роках — заступник голови Тимчасового управління Бродівського повіту, заступник голови виконавчого комітету Бродівської районної ради депутатів трудящих, заступник голови виконавчого комітету Бродівської міської ради депутатів трудящих.

На початку німецько-радянської війни був евакуйований разом з родиною в Коломацький район Харківської області, згодом — до міста Джамбул Казахської РСР. Працював на відповідальних посадах в органах постачання сільськогосподарських продуктів.

У травні 1944—1949 років — голова виконавчого комітету Бродівської районної ради депутатів трудящих.

Член ВКП(б) з грудня 1944 року.

У 1949—вересні 1950 року — голова правління Львівської обласної спілки споживчої кооперації.

Помер у Львові , похований на 1 полі Личаківського цвинтаря.

Батько Мирослава Олексюка — українського вченого, філософа, директора Інституту суспільних наук АН УРСР у Львові.

• орден Трудового Червоного Прапора (23.01.1948)
• орден Вітчизняної війни 2-го ступеня (1.02.1945)
• ордени
• медалі

• Львовская правда: газета. — Львов, 1950. — 29 сентября. (рос.)
• Борці за возз'єднання. — Львів, 1989.
• Свешніков І. Пониква // Історія міст і сіл Української РСР: У 26 т. Львівська область / Маланчук В. Ю. (голова редколегії), Гнидюк М. Я., Дудикевич Б. К., Івасюта М. К., Крип'якевич I. П., Огоновський В. П., Олексюк М. М., Пастер П. I. (відповідальний секретар редколегії), Сісецький А. Г., Смішко М. Ю., Челак П. П., Чугайов В. П. — Київ : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1968. — Т. 3. — С. 147-154.